61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
13 квітня 2010 р.Справа № 2-а-8232/09/1670
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.
за участю секретаря судового засідання Трофімової Н.С.
за участю
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2009р. по справі № 2-а-8232/09/1670
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2 < Список > < Текст >
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003591702/0/3899 від 22.08.2008 року про визначення податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 1 624 347 грн., в тому числі: за основним платежем - 1 082 898 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 541 449 грн. В обґрунтування заявлених вимог стверджував про недоведеність висновків відповідача щодо порушень пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зважаючи на відсутність належних доказів та фактичні обставини справи.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2009 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0003591702/0/3899 від 22.08.2008 року, яким визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 1 624 347 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 1 082 898 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 541 449 грн.
Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог посилається на норми Закону України «Про податок на додану вартість» та вилучені працівниками податкової міліції документи позивача.
Позивач заперечує проти задоволення вимог поданої апеляційної скарги, доводи якої вважає необґрунтованими. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду було встановлено, що з 28.07.2008 року по 05.08.2008 року працівниками державної податкової служби та податкової міліції відповідно до направлень та наказу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про проведення позапланової перевірки, продовження терміну проведення перевірки, виданих на підставі постанови слідчого Кременчуцького МУ ГУМВС України в Полтавській області від 14.07.2008 року про призначення позапланової документальної перевірки, прийнятої при розслідуванні кримінальної справи № 08315073, порушеної 11.07.2008 року за ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України, було проведено виїзну позапланову перевірку суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.03.2008 року.
За результатами перевірки складено акт від 08.08.2008 року № 2049/17-305/НОМЕР_1, за висновками якого позивачем порушено пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.10.2006 року по 31.03.2008 року на суму 1 082 898 грн., в тому числі по періодах: лютий 2007 р. - 157 грн.; березень 2007 р. - 1914 грн.; липень 2007 р. - 5626 грн.; вересень 2007 р. - 709 грн.; листопад 2007 р. - 205 691 грн.; грудень 2007 р. - 215 180 грн.; січень 2008 р. - 191 829 грн.; лютий 2008 р. - 213 133 грн.; березень 2008 р. - 248 659 грн.
Висновки акту перевірки ґрунтуються на стверджені про не включення позивачем до податкового зобов'язання виручки, отриманої від експедиторів за реалізовану молочну продукцію, що підтверджується виявленими звітами експедиторів, маршрутними листами та іншими документами.
На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення № 0003591702/0/3899 від 22.08.2008 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 624 347 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 1 082 898 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 541 449 грн.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що висновок в акті перевірки про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 082 898 грн. не грунтується на вимогах Закону України «Про ПДВ» та зроблений без урахування усіх обставин, встановлених під час перевірки.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на їх відповідність фактичним обставинам справи та вимогам діючого податкового законодавства України.
Відповідно до пп. 7.2.8. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.
Згідно пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Відповідачем здійснено донарахування позивачу податкового зобов'язання з огляду на вилучені 07.07.2008 року співробітниками відділу податкової міліції Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, на підставі постанови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.07.2008 року, ряду документів та предметів, що містили інформацію про відвантаження товарів (надання послуг).
Такими документами, згідно протоколу огляду від 22.07.2008 року, складеного оперуповноваженим ПМ Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Тарасенком А.О., є звіти експедиторів у папках №№ 11/1, 12/1, 13 та № 14. Саме за цими документами відповідачем зроблено висновок, що позивачем не відображено у податковій звітності з податку на додану вартість суми ПДВ згідно звітів наступних експедиторів : Тристан, Коляда, Иванов, Котий, Миргородский, Павлов, Головко, Кузьменко, Кирилов, Лазоренко, Сидякин, Ткаченко, Рибас, Кузнецов, Мозолев, Белоконь, Атрошин, Лисенко, Душно, Красноштан, Левадний, Шестидесятний, Манойло.
Проте, на вимогу суду відповідачем не надано будь-яких документів під назвою «звіт експедитора», які були вилучені у позивача та свідчили, на думку відповідача, про фактичне відвантаження продукції. При цьому, колегія суддів приймає до уваги позицію позивача щодо реальної відсутності таких документів, що зумовлювало необхідність доказування відповідачем правомірності своїх дій по визначення податкового зобов'язання позивачу у оскарженому податковому повідомленні-рішенні.
Крім цього, згідно інформації Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості про трудові договори між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та найманими працівниками, наданій 16.09.2009 року за № 5542, позивач мав трудові договори лише з такими працівниками як ОСОБА_4 (з 10.07.2006 р. по 07.11.2008 р.), ОСОБА_6 (з 01.08.2007 р. по 07.11.2008 р.), ОСОБА_5 (з 01.08.2007 р. по 07.11.2008 р. ), ОСОБА_7 (з 27.05.2008 р. по 07.11.2008 р.), ОСОБА_8 (з 01.08.2005 р. по 27.09.2006 р.). Тому не підтверджуються доводи відповідача щодо виконання трудових обов'язків експедиторів у відповідача інших осіб, зазначених в акті перевірки.
Відсутність інших доказів на підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій за вилученими звітами експедиторів свідчить про відсутність зв'язку вилучених звітів експедиторів з господарською діяльністю позивача.
Зокрема, відповідачем не було встановлена наявність товаро-транспортних накладних чи інших документів первинного бухгалтерського обліку, ведення яких є обов'язковим при здійсненні транспортування товару продавцем до покупця, відповідно Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», на посвідчення самого факту транспортування товару конкретному адресату та певної кількості (вартості).
Будь-яких підтверджень отримання контрагентами позивача товарів у період та сумі, зазначених у вилучених звітах експедиторів, суду не було надано та не було встановлено в ході судового розгляду самим судом при офіційному з"ясуванні всіх обставин справи (ст. 11 КАС України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 ст. 9 вказаного Закону встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідачем не надано суду документи, які вказані в акті перевірки під назвою «маршрутні листи, інші документи» як такі, що містять інформацію на підтвердження реальності здійснених позивачем господарських операцій та отримання коштів (доходу).
При цьому звертає на себе увагу те, що в акті перевірки, всупереч п. 1.7. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладені не в повній мірі, оскільки відповідач посилається лише на документи, які містять лише загальну назву (без дати, номеру та інших необхідних реквізитів) та не зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що не є належним доказом факту порушення.
Таким чином, враховуючи відсутність товарно-транспортних накладних та інших документів первинного бухгалтерського обліку на підтвердження реальності здійснених господарських операцій за так званими «звітами експедиторів», інформації від інших суб'єктів господарювання, які здійснювали оплату послуг та товарів за договірними відносинами з позивачем, щодо реального отримання від позивача таких товарів (послуг), колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність належних та допустимих доказів у справі на підтвердження факту порушення позивачем пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Висновок про заниження позивачем сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість за здійсненими господарськими операціями міг бути зроблений на підставі пояснень свідків, письмових доказів (в тому числі звітів експедиторів та маршрутних листів) в ході розгляду кримінальної справи. Проте, постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10.10.2008 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 17.11.2008 року, було скасовано постанову слідчого СВ Кременчуцького МУ ГУМВС України в Полтавській області від 11.07.2008 року про порушення кримінальної справи за фактом підроблення та використання ОСОБА_2 документа, який посвідчується громадянином-підприємцем (податкової декларації) та звільняє від обов'язків за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України та постанови заступника начальника СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області від 26.08.2008 року про порушення кримінальної справи відносно суб'єкта господарської діяльності без створення юридичної особи ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податків за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
В ухвалі апеляційного суду Полтавської області від 17.11.2008 року по справі № 10-328/2008 зазначалося про фактичну відсутність первинної бухгалтерської документації, яку було вилучено у позивача під час огляду приміщень офісу, складських та виробничих приміщень ПП ОСОБА_2 Також, з протоколів допиту осіб, які працювали у позивача, не було встановлено факту ведення ПП ОСОБА_2 подвійної бухгалтерії, тому такі твердження прокурора були визнані судом безпідставними.
Крім того, позивачем на вимогу колегії суддів надані копії договорів, укладених з іншими суб'єктами господарської діяльності у період 2007-2008 років (ТОВ «Укрроссоюз», ПП «Торговий дім «Ельба», ЗАО «Пирятинський сирзавод», ВАТ «Комбінат «Придніпровський», ТОВ «Екологічні продукти», ТОВ «Андрушівський маслосирзавод», ТОВ «Вічунай-Україна», ТОВ «Фірма Люстдорф», ДП «Лакталіс-Україна», ПП СПФ «Агро», ТОВ «Торгова фірма «Моліс», ПП ТК «Украгропродсервіс», ТОВ «Торговий дім «Северний», ВАТ «Кременчуцький хлібокомбінат», ВАТ «Херсонський маслозавод», ВАТ «Лубенський молочний завод», ЗАТ «Пирятинський сир завод», ТОВ «ТД «Формула Смаку», ПП «Торговий дім «Молочний доктор», ВАТ «Веселиновський завод СОМ», ЗАТ «Плевлені сири», ТОВ «Східні регіони», ПП «Кременчуцький хлібний дім», ТОВ «Канва», ТОВ «Компанія Терра нова», ПП «Фірма «ШИСХОЛ», ЗАТ «Надія», ТОВ «Білагропродукт», ТОВ «Андрушівський маслосирзавод». У всіх зазначених вище угодах умовою розрахунку було - безготівковий розрахунок шляхом перерахування коштів на рахунок контрагента, що суперечить твердженню відповідача про передачу коштів через експедиторів за реалізовану продукцію (надані послуги). Будь-яких підтверджень наявності суперечностей між названими контрагентами позивача щодо розбіжностей з задекларованими ними податкових зобов'язань та податкового кредиту відповідачем не надано.
Таким чином, висновок в акті перевірки про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 082 898 грн. не грунтується на вимогах Закону України «Про податок на додану вартість» та зроблений без урахування усіх фактичних обставин господарської діяльності позивача.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на вимогах діючих норм права, що зумовлює відсутність підстав для задоволення поданої відповідачем апеляційної скарги про скасування судового рішення.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2009р. по справі № 2-а-8232/09/1670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Філатов Ю.М.
Судді< підпис >
< підпис >Водолажська Н.С. Гуцал М.І.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 19.04.2010 р.