61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
15 квітня 2010 р.Справа № 2-а-11589/09/1670
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Зеленського В.В.
за участю секретаря судового засідання Житєньової Н. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2009р. по справі № 2-а-11589/09/1670
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про зобов"язання нарахувати пенсію по інвалідності, що настала в результаті каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи,
08 грудня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області, третя особа -Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання призначити пенсію згідно із ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі не менше 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, що станом на даний час складає 3264 грн. 00 коп, на місяць, зобов'язання здійснювати перерахунок пенсії у подальшому в зв'язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком, а також додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю за ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи розмір 50% мінімальної пенсії за віком, що складає 272 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 липня 2009 року зазначений позов задоволено частково.
Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області у нарахуванні пенсії ОСОБА_1 в розмірі, передбаченому ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправною.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області здійснити перерахунок пенсії та провести відповідні виплати ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01 липня 2008 року з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області провести перерахунок додатков провести відповідні виплати ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 % « мінімальної пенсії за віком, з урахуванням ч. 1 сі. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 08 грудня 2008 року з урахуванням проведених виплат,
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з зазначеною постановою, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, відповідач просить постанову суду першої інстанції від 30.07.2007 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету" № 1 від 03.01.2002 року.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач знаходиться на обліку та отримує пенсію в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом ІII групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, що підтверджується посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та довідкою медико-соціальної експертної комісії.
09.07.2008 року позивач звернувся із заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області про перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст. 54 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але листом № 119/Г-02 від 25.07.2009 року отримав відмову.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з приписів ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008, яким визнано неконституційним положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо внесення змін до ст.ст. 50, 54 зазначеного Закону.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини четвертої статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів IІI групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, і зокрема інвалідам ІI групи - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Статтю 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доповнено частиною третьою згідно із Законом України від 05.10.2006 р. N 231-V.
При цьому колегія суддів зазначає, що з 01.01.2008 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статті 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Також Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, пенсійні органи, здійснивши у період з 01.01.2008 року по 21.05.2908 року виплату пенсії у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік, діяли правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначено чинним законодавством України.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року відповідач не мав повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах 50 відсотків мінімальної пенсії за віком та не нижче 6 мінімальних пенсії за віком, оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.
Застосування законодавства України у такий спосіб, ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 року №4-зп, який у п.3 зазначив наступне: “Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо покладення на пенсійні органи обов'язку щодо здійснення перерахунку пенсії у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав заяву про перерахунок пенсії у відповідності до ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області 09.07.2008 року (а.с.31).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає що позивач мав право на отримання пенсії у розмірі, передбаченому ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01 липня 2008 року.
Із заявою про перерахунок пенсії згідно ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ОСОБА_1 до відповідача не звертався.
Відповідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..
Таким чином, з моменту прийняття рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області повинно було нараховувати додаткову пенсію позивачу в розмірі, встановленому ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, беручи до уваги межі позовних вимог, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача про перерахунок йому додаткової пенсії з 08 грудня 2008 року ( тобто з моменту звернення позивача до суду).
При цьому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в огляду на наступне.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При вирішенні спору суд першої інстанції, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, обґрунтовано визнав, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.
Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 2 Закону України № 1691-VI, ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198 , 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2009р. по справі № 2-а-11589/09/1670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України в порядку цивільного судочинства.
Головуючий суддя< підпис >Катунов В.В.
Судді< підпис >
< підпис >Дюкарєва С.В. Зеленський В.В.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 20.04.2010 р.