ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
02 вересня 2010 року 09 год. 43 хв. № 8/285
Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Ісаковій Є.К.
За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи
За позовом Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України
ДоСуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
ПроСтягнення штрафних санкцій 87230,10 грн.
За участю представників сторін
від позивача: Фоміна О.В. за дов. № 706/32-0818 від 10.02.2010 р.
від відповідача: не з'явився
Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних санкцій 87230,10 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було порушено ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме відповідачем в лютому 2007 року здійснювалась оптова торгівля без оформлення та отримання відповідної ліцензії на оптову торгівлю тютюновими виробами на суму 43615,05 грн.
Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений.
У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до наступних висновків.
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована в РАД Дарницького району м. Києва, свідоцтво про державну реєстрацію від 21.05.2003 р. № 20650170000003946. На податковий облік відповідача взято 26.05.2003 р. ДПІ у Дарницькому районі м. Києва за № 14939.
Відповідач у періоді, що перевірявся працював на спрощеній системі оподаткування.
Регіональним управлінням Департаменту з контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України проведено планову виїзну перевірку Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2005 р. по 31.03.2007 р., перевірка проводилася з 08.08.2007 р. по 21.08.2007 р. з продовженням терміну проведення перевірки відповідно до наказу від 20.08.2007 р. № 708-П з 22.08.2007 р. по 29.08.2007 р.
За результатами перевірки було складено акт від 03.09.2007 р. № 152/17/4/НОМЕР_1. В ході перевірки на підставі податкових накладних встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_1 здійснювала оптовий продаж тютюнових виробів без отримання відповідної ліцензії, чим і було порушено вимоги ст. 15 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Відповідно до встановлених порушень, на адресу відповідача винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 09.02.2008 р. № 000041, згідно якого відповідач мав сплатити фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 87230,10 грн.
На день винесення рішення у даній справі штраф відповідачем сплачено не сплачено.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»передбачено, що оптова торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватись суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.
Відповідно до абз. 21 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ліцензія 9спеціальний дозвіл) -це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
На підтвердження факту здійснення оптової торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії є податкові накладні, які були видані відповідачем приватному підприємцю ОСОБА_3
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»імпорт, експорт, оптова і роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензії -документу зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження зазначеного в ньому виду діяльності протягом визначеного строку.
Законом України від 17.11.2006 р. № 374-V «Про внесення змін до деяких Законів України щодо плати за ліцензії та акцизного збору на виробництво спиртів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»внесено зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідно до якого встановлено, що з 01.01.2007 р. суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів, здійснюють цієї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на право оптової торгівлі.
Зазначені норми законодавства зобов'язують суб'єктів підприємницької діяльності діяти згідно із встановленими у них правилами, невиконання яких зумовлює юридичну відповідальність.
Статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»передбачено, що за порушення норм цього Закону, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій -200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Так, згідно податкових накладних відповідач реалізував приватному підприємцю ОСОБА_3 тютюнову продукцію на суму 43615,05 грн. Отже, розмір штрафної санкції складає: 43615,05х200%=87230,1 грн.
Рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем не виконано.
Згідно п. 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабміну від 02.06.2003 р. № 790, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкції стягується на підставі рішення суду.
Крім того, належить зазначити, що рішення про застосування фінансових санкцій оскаржувалося відповідачем, але постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2008 р. у справі 13/34 в задоволенні позову було відмовлено. Суд апеляційної інстанції своєю ухвалою від 30.09.2009 р. залишив в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не наддав.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПостановиВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 87230 (вісімдесят сім тисяч двісті тридцять) гривень 10 (десять) копійок.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Є. Пилипенко
Дата підписання повного тексту постанови: 03.09.2010 р.