ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
01 вересня 2010 року 14 год. 09 хв. № 2а-10028/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Ісаковій Є.К.
За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи
За позовомУправління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова
ДоВідкритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж-2»
ПроСтягнення заборгованості у розмірі 31136,27 грн.
За участю представників сторін
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова звернулося до Окружного адміністративного суду міста з позовними вимогами до Відкритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж-2»про стягнення заборгованості розмірі 31136 грн. 27 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 31136 грн. 27 коп.
Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений.
У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відкрите акціонерне товариство «Промтехмонтаж-2»є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР та ст. 14, ст. 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-ІV.
Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Абзацом 1 статті 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Статтею 1 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страхувальники -це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вказаної статті страхові внески -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно з ч. 1 статті 15 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Інструкції розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” за ставкою 32 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”.
Частиною 6 статті 19 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до пп. 5.1.4 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно зі статтею 23 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 3 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:
а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;
б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;
в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.03.2009 р. по 31.08.2009 р. внески нараховувались, але своєчасно не сплачувались, в зв'язку з чим у відповідача виник борг у сумі 31136 грн. 27 коп.
Як вбачається із картки особового рахунку відповідача він повинен був сплатити в квітні 2009 р. за березень 2009 р. по розділу 1: 9228 грн. 68 коп.(32%) та 602 грн. 62 коп.(1%-5%) нарахованих страхових внесків, всього: 9831 грн.30 коп. Ця сума відповідає сумі нарахованих внесків за березень 2009р. в розрахунку боргу.
Частково нараховані внески сплачено в сумі 6891 грн. 93 коп. Залишок боргу за березень становить 2939 грн. 37 коп. Сума нарахованих страхових внесків за квітень 2009 р.- грудень 2009 р. становить 23013 грн. 74 коп., всього сума боргу по внескам становить 25953 грн. 11 коп.
Органи Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків застосовують до страхувальників фінансові санкції у вигляді штрафу залежно від строку затримки платежу в розмірі 10, 20 або 50 % своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1% за кожний день прострочення платежу. Дану відповідальність страхувальників передбачено п.2 ч.9 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
На підставі вказаного пункту позивачем прийняті рішення про застосування до відповідача штрафів та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків, а саме рішення від 26.04.2009 р. № 332: штрафу у розмірі 3132 грн. 57 коп. та нарахування пені 702 грн. 91 коп. за період з 20.01.2009 р. до 24.03.2009 р. та рішення від 16.12.2009 р. № 974: штрафу у розмірі 662 грн.34 коп. і пені 685 грн. 34 коп. за період з 21.04.2009 р. по 17.09.2009 р.
Загальна сума боргу по фінансових санкціях і пені становить 5183 грн. 16 коп., разом з недоїмкою сума боргу станом на день винесення рішення у справі становить 31136, 27 грн.
Позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу від 02.06.2010 р. № Ю-2783, яку отримано останнім 09.06.2010 р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Частиною 3 статті 106 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Беручи до уваги те, що суми страхових внесків до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова у розмірі 31136 грн. 27 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду даного спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
ПостановиВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж-2»(фактична адреса: м. Київ, Харківське шосе, 152, корп. 2, юридична адреса: 03037, м. Київ, вул. М.Кривоноса, 19а, код 01414034) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова (14017, м. Чернігів, вул. Щорса, 19, код 21396396) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 31136 (тридцять одна тисяча сто тридцять шість) гривень 27 (двадцять сім) копійок на розрахунковий рахунок в ОПЕРВ ВАТ «Державний Ощадний банк»№ 25608303051156, МФО 353553, код 21396396.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Є. Пилипенко
Дата підписання повного тексту постанови: 03.09.2010 р.