вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
14 вересня 2010 р.Справа №2а-8138/10/13/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Ольшанській Т.С. , при секретарі Барабанової А.І. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курорт-Інвест"
про стягнення заборгованості у сумі 3146,47 грн.
Обставини справи: Державна податкова інспекція у м. Ялта АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курорт-Інвест" про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 3146,47 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на п. 3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та мотивовані тим, що відповідачем порушені строки сплати податкових зобов'язань.
Позивач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, 10.09.2010 до Окружного адміністративного суду АР Крим від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечення на позов суду не надав, був сповіщений належним чином - через засоби масової інформації.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
14.03.2001 відповідач зареєстрований Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, про що видане відповідне Свідоцтво про державну реєстрацію (а.с.10).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач перебуває на обліку платника податків у ДПІ у м. Ялта АР Крим з 26.03.2001 № 1747, про що свідчить довідка позивача від 03.06.2010 № 5146/9/290.
Відповідач є платником податків та зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” та відповідно до ст.9 цього Закону зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно зі статтею 4 Закону України “Про систему оподаткування”, платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов'язок сплачувати податки і збори.
Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон № 2181) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Відповідно до зазначеної норми відповідач самостійно обчислив суму податкового зобов'язання з земельного податку, що підтверджується податковим розрахунком земельного податку № 3997 від 28.01.2010 у розмірі 1459,06 грн. (729,53х2), уточнюючими податковими розрахунками земельного податку № 29696 від 29.04.2010 у розмірі 327,68 грн. (81,92х4) та штрафних санкцій 49,16 грн., № 132019 від 01.06.2010 у розмірі 928,28 грн. (928,28х1) та штрафних санкцій 46,41 грн., № 37050 від 01.06.2010 у розмірі 327,68 грн. (81,92х4) та штрафних санкцій 8,20 грн.
Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.
Статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку передбачені Законом України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року № 2535 -ХІІ.
Відповідно до ст. 2 Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України “Про плату за землю” сплачують земельний податок. Статтею 15 даного нормативно-правового акту передбачено, що власники землі і землекористувачі платять земельний податок з дня виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 13 Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно зі ст. 14 Закону України “Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
Згідно ст. 5.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон № 2181), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації, а згідно ст. 5.3.1 - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму такого податкового зобов'язання протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 цього Закону.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 6.2.1, 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 позивачем на адресу відповідача направлені перша податкова вимога № 1/112 від 03.02.2009 та друга податкова вимога № 2/322 від 27.04.2009 (а.с.17,19).
Зазначені податкові вимоги, у зв'язку з неможливістю їх вручення відповідачу розміщені на дошці податкових оголошень, про що свідчить акти позивача від 25.03.2009 та 29.04.2009.
Згідно з п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Оскільки вищезазначені податкові повідомлення-рішення надіслані (вручені) відповідачу у встановленому Законом порядку, а також не оскаржені відповідачем, то відповідно, зазначені в них суми податкових зобов'язань відповідача є узгодженими.
Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості, що залишилась або оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень.
Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед бюджетом становить 3146,47 грн., що підтверджується наявними у справі первинними доказами виникнення податкових зобов'язань.
Згідно статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.
Примусове стягнення податкової заборгованості - передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.
Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону № 2181 активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Статтею 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.
Фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку (Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів в реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист”).
За таких обставин справи позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладено, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Курорт-Інвест" (98676, АР Крим, м. Ялта, м. Алупка, шосе Палацове, 4: ЄДРПОУ 31332038) заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 3146,47 грн. в дохід Місцевого бюджету м. Ялта на р/р 33217812700039 в ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, код ЄДРПОУ 23192025, код платежу-13050200.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ольшанська Т.С.