№ 2-6751/10
(заочне)
14 вересня 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Макаренко І.О.
при секретарі: Чилякові М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства транспорту та зв'язку України, третя особа Державне підприємство Морський торговельний порт "Южний" про визнання недійсними та скасування Наказів Міністерства транспорту та зв'язку України № 1196 від 29.12.2007 р., № 1195 від 28.12.2007 р., № 1195 від 28.10.2007 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов'язки начальника Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний",
встановив:
Позивачем було подано до суду позовну заяву про визнання недійсним та скасування Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 29.12.2007 р. № 1196 про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов'язки начальника ДП "МТП "Южний", поновлення на посаді, стягнення коштів за період вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що Міністерство транспорту та зв'язку України на підставі Наказу від 29.12.2007р № 1196 звільнило його з посади в.о. начальника ДП МТП "Южний" з порушенням КЗпП України.
На підтвердження своїх вимог позивач вказує, що Міністерством транспорту та зв'язку України за результатами конкурсу, проведеного відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2005 року № 234 "Про конкурсний відбір керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" укладено з ОСОБА_1, як з начальником ДП МТП "Южний" контракт № 13-ІІІ від 28.12.2006 року. Цього ж числа Міністерство транспорту та зв'язку України видало наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника ДП МТП "Южний".
07.09.2007 року наказом керівника Державного концерну "Укрморпорт" ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника ДП МТП "Южний".
21.11.2007 року рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 2-7966/07 позовні вимоги ОСОБА_1 щодо скасування рішення ДК "Укрморпорт" задоволені, ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника ДП МТП "Южний" з 10.09.2007 р.
Ухвалами Апеляційного суду м. Києва та Верховного Суду України рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 2-7966/07 залишено без змін.
Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 2-7966/07 позивачем 22.01.2008 р. було отримано виконавчий лист про примусове виконання вказаного рішення суду щодо поновлення позивача на посаді.
09.01.2008 року, до поновлення на посаді, з інформації розміщеної на Інтернетсайті "Ліга бізнес Ін форм" ОСОБА_1 дізнався про своє звільнення Міністерством транспорту та зв'язку України відповідно до Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України 29.12.2007 року.
08.04.2008 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду з позовом про визнання недійсним та скасування наказу про звільнення від 29.12.2007 р № 1196, поновлення на посаді, стягнення коштів за період вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди. Під час розгулу справи позивач зменшив позовні вимоги і просив суд задовольнити вимогу про визнання недійсним Наказу № 1196 від 29.12.2007 року.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим заочним рішенням відповідач подав до Шевченківського районного суду міста Києва заяву про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Шевченківського районного суду від 18 грудня 2009 року заочне рішення було скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку.
Під час повторного розгляду справи представником третьої особи було надано Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України № 1195 від 28.10.2007 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади в.о. начальника ДП МТП "Южний".
Крім того, представником третьої особи до матеріалів справи було також залучено Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.12.2007 р. № 1195 про звільнення ОСОБА_1 з посади в.о. начальника ДП МТП "Южний".
Дані обставини стали підставою для надання позивачем уточнень до позовної заяви в частині скасування Наказу від 29.12.2007 р. № 1196, Наказу від 28.12.2007 р. № 1195 та Наказу від 28.10.2007 р № 1195 Міністерства транспорту та зв'язку України.
В судовому засідання позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представники ДП МТП "Южний" проти позову заперечували, просили застосувати наслідки пропуску позивачем строку позовної давності.
Міністерство транспорту та зв'язку України не забезпечило явку свого представника у судове засідання, хоча було повідомлене належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Заслухавши позивача, його представника, представників третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 29.12.2007 р. № 1196 звільнення позивача здійснювалося у зв'язку з виконанням відповідачем постанови Южного міського суду Одеської області від 24.09.2007 року (справа № 2-а-33/2007), у зв'язку з чим вирішено скасувати рішення конкурсної комісії за результатами проведення конкурсу на заміщення вакантної посади начальника державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"; скасувати Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.12.2006 року № 1123 "Про призначення ОСОБА_1", ОСОБА_1 з 28 грудня 2007 року звільнити з посади виконуючого обов'язки начальника державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний", Державному департаменту морського і річкового транспорту (ОСОБА_2) забезпечити: проведення розрахунків з ОСОБА_1 та його працевлаштування відповідно до законодавства.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, що у рішенні Южного міського суду Одеської області від 24.09.2007 року у справі 2-а-33/2007, на яке посилається у спірному наказі Міністерство транспорту та зв'язку України не йдеться про поновлення позивача ОСОБА_3 на посаді начальника ДП МТП "Южний", яку займав ОСОБА_1, що є суттєвим, оскільки звільнення працівника повинно здійснюватися у спосіб та на підставі, передбаченими КЗпП України, а рішення суду може бути підставою для звільнення працівника з роботи тільки в межах п. 6. ст. 40 КЗпП України, в разі поновлення на посаді працівника, який раніше її займав.
Також судом встановлено, що позивача було звільнено з посади, яку на день звільнення він не займав, оскільки його не було поновлено на посаді начальника ДП МТП "Южний" відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 2-7966/07.
Виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 2-7966/07 вважається закінченим з моменту фактичного допуску позивача, поновленого на роботі за рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акту органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення. Рішення суду про поновлення на роботі вважається виконаним тільки за наявності двох обставин: видання роботодавцем відповідного наказу про поновлення на роботі та фактичне допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків.
Судом встановлено, що відповідно до запису у трудовій книжці та повідомлень ДП МТП "Южний" на адресу позивача, його звільнили з посади в.о. начальника ДП МТП "Южний" 28.12.2007 року відповідно до Наказу від 29.12.2007 року № 1196.
Про винесення даного Наказу про звільнення ОСОБА_1 повідомлено не було. Крім того, позивачеві не було відомо про наявність ще двох Наказів про його звільнення, поданих представниками відповідача та третьої особи вже при перегляді заочного рішення у 2010 року, хоча справа перебуває на розгляді Шевченківського суду м. Києва з квітня 2008 року.
Відповідач не забезпечив явку свого представника в суд та не скористався правом надати заперечення та пояснення щодо предмету спору.
Жоден з представників ДП МТП "Южний", які брали участь у справі не надали судові обґрунтованих пояснення, щодо підстав звільнення позивача та наявності трьох Наказів Міністерства транспорту та зв'язку України з однаковим текстом, але різними датами та номерами, а також пояснення щодо предмету спору взагалі.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої приналежності. Підставою виникнення трудових правовідносин, а отже, і основним засобом реалізації права на працю, є трудовий договір/контракт - угода між працівником та роботодавцем, за якою працівник зобов'язується виконувати певну роботу та дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечувати необхідні для виконання роботи умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ч. 1 ст. 21 КЗпП України).
Згідно зі статтею 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений термін, а також строковий трудовий договір до закінчення терміну його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише за підставами, визначеними законом, і з дотриманням визначеного в законі порядку. Отже, роботодавець має право за своєю ініціативою звільнити працівника лише за умови наявності певних підстав, з якими закон пов'язує виникнення у роботодавця права на розірвання трудового договору.
Загальні підстави для звільнення з ініціативи роботодавця передбачено статтею 40 КЗпП України. Положення статті 40 КЗпП України є нормами прямої дії, і лише спеціальні законодавчі норми, що встановлюють обмеження на звільнення працівників мають перевагу перед статтею 40 КзПП України.
Серед загальних підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця існують як підстави, що пов'язані з дисциплінарною відповідальністю працівників (п. 3, 4, 7, 8 ст. 40 КЗпП), так і ті, що не пов'язані з нею (п. 1, 2, 5, 6 ст. 40 КЗпП).
Отже обов'язковою умовою звільнення є перебування працівника у трудових відносинах з власником підприємства.
Оскільки рішення Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 2-7966/07 про поновлення ОСОБА_1 на роботі, станом на 29.12.2007 року, виконане не було, то ОСОБА_1 не займав посаду начальника ДП МТП "Южний", а тому звільнити його з цієї посади неможливо.
Не підтверджується доказами законність звільнення позивача з посади виконуючого обов'язки начальника ДП МТП "Южний", оскільки рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 2-7966/07 встановлено, що позивач є начальником ДП МТП "Южний" і укладений з ним контракт є чинним.
Дана обставина є доведеною і відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України не доводиться при розгляді інших справ.
Також судом встановлено, що звільнення позивача, відповідно до запису у трудовій книжці, здійснювалося 28.12.2007 р. тоді, як сам Наказ винесено 29.12.2007 р., що не відповідає ст. 47 КЗпП України, відповідно до якої копія наказу про звільнення повинна була вручатися позивачеві у день звільнення, тобто 28.12.2007 року з проведенням розрахунку та видачею належно оформленої трудової книжки. Міністерством транспорту та зв'язку України не надано до суду доказів вручення копії наказу позивачеві, тому посилання представників третьої особи на те, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав, є безпідставними.
Судом також встановлено, що про наявність Наказів № 1195 від 28.12.2007 року та № 1195 від 28.10.2007 року ОСОБА_1 нічого відомо не було.
Всі викладені вище обставини справи дають підстави вважати позовні вимоги обґрунтованими та доведеними.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з наведених норм Закону, аналізуючи подані докази, суд приходить до висновку, що доказів, які б підтвердили правомірність дій відповідача, суду не надано і є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 40, 47, 232 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 218, 226 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства транспорту та зв'язку України, третя особа Державне підприємство Морський торговельний порт "Южний" про визнання недійсними та скасування Наказів Міністерства транспорту та зв'язку України № 1196 від 29.12.2007 р., № 1195 від 28.12.2007 р., № 1195 від 28.10.2007 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов'язки начальника Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" - задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсним та скасувати Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 29.12.2007 року № 1196 про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов'язки начальника Державне підприємство Морський торговельний порт "Южний".
Визнати недійсним та скасувати Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.12.2007 року № 1195 про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов'язки начальника Державне підприємство Морський торговельний порт "Южний".
Визнати недійсним та скасувати Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.10.2007 року № 1195 про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов'язки начальника Державне підприємство Морський торговельний порт "Южний".
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: