№ 2-2514/10
30 серпня 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Макаренко І.О.
при секретарі Чилякові М.В.,
розглянувши у відкритому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного комерційного банку «Національний кредит» про стягнення коштів,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути суму вкладу в розмірі 20000,00 грн., відсотки - 348,23 грн., інфляційні збитки в розмірі 101,74 грн., 3 % річних - 221,83 грн., проценти в розмірі облікової ставки НБУ України - 769,59 грн. та судові витрати, посилаючись на те, що 17.02.2009 р. позивач уклав з відповідачем депозитний договір № УБ-11, згідно якого позивач поклав на депозит строком на 4 місяці кошти в розмірі 20000,00 грн. з виплатою 13,24 % річних, однак по закінченню терміну повернення депозиту, кошти позивачу повернуті не були, проценти не виплачені.
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути несплачений борг з урахуванням індексу інфляції в розмірі - 3046,60 грн., відсотки за користування коштами за період з 27.01.2010 р. по 22.03.2010 р. - 46,18 грн., 3 % річних - 13,48 грн. та суму збитків від неодержаного доходу в розмірі 2576,49 грн.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на обставини викладені в ньому.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення в яких зазначив, що кошти не були вчасно повернуті у зв'язку з введенням тимчасової адміністрації. Листом від 25.12.2009 р. позивача було повідомлено про можливість отримання депозиту, однак позивач не з'явився до банку. Кошти позивачу були повернуті 26.01.2010 р., тому відповідач виконав зобов'язання перед позивачем, а саме: виплатив розмір вкладу - 20000,00 грн., залишок несплачених відсотків в сумі 340,97 грн. та 2% річних за весь час знаходження коштів на рахунку після дати вимоги з 17.06.2009 р. по 26.01.2010 р. в сумі 244,38 грн.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив.
17.02.2009 р. позивач уклав з відповідачем депозитний договір № УБ-11, згідно якого позивач поклав на депозит строком на 4 місяці кошти в розмірі 20000,00 грн. з виплатою 13,24 % річних.
20.05.2009 р. до закінчення строку дії депозитного договору, позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому депозиту з відсотками по закінченню терміну дії депозитного договору 17.06.2009 р. (а.с.5). На дану вимогу відповідач надав письмову відповідь, в якій зазначив, що не може виконати вимогу про повернення депозиту, оскільки Постановою Правління Національного банку України № 439 від 19.12.2008 р. у АКБ «Національний кредит» призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік (а.с.7).
Листом від 24.12.2009 р. позивача було повідомлено про можливість отримати депозитний вклад у зв'язку з припиненням тимчасової адміністрації, однак позивач до банку за поверненням коштів не звертався. Даний факт позивачем не заперечується.
Відповідно п. 2.4 Договору, з настанням дати вимоги Депозиту Вкладник повинен з'явитися в Банк, закрити Рахунок, повернути Вкладний документ Банку.
Як було встановлено у судовому засіданні, позивач після закінчення строку розміщення вкладу до відповідача із заявами про повернення коштів не звертався.
Згідно п. 2.2.2 Договору, проценти за зберігання коштів на рахунку після настання дати вимоги Депозиту нараховуються - 2 % річних за фактичну кількість днів зберігання.
26.01.2010 р. відповідач виплатив позивачу депозитний вклад в розмірі 20000,00 грн., нараховані відсотки в розмірі 340,97 грн. та 2% річних за весь час знаходження коштів на рахунку після дати вимоги з 17.06.2009 р. по 26.01.2010 р. в сумі 244,38 грн. (а.с.45). Факт повернення зазначених коштів позивач в судовому засіданні не оспорював.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Як зазначено у ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» під час дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність лише за наявності її вини. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Таким чином, фактично після закінчення строку дії договору відповідач повернув позивачу всі грошові кошти та відсотки, нараховані за користування грошима, сплатив 2%, відповідно до п. 2.2.2 Договору після закінчення терміну дії мораторію в банку.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не обґрунтував підстави для нарахування процентів, а також своїх розрахунків щодо залишку заборгованості по депозиту строком від 27.01.2010 р. по 22.03.2010 р., не надав доказів, які б підтвердили неодержання позивачем доходу у зв'язку з неповерненням вкладу.
З огляду на вищевказане, суд не вбачає з боку відповідача порушення зобов'язань при поверненні позивачу коштів суми вкладу та прострочення виконання грошового зобов'язання з повернення грошових коштів після закінчення строку розміщення вкладу, тому прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 23, 614 ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 10, 59, 60, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного комерційного банку «Національний кредит» про стягнення коштів відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: