Справа №2- 1435/10
14 вересня 2010 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого- судді - Оксюти Т.Г.
при секретарі - Уваровій Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Національного університету оборони України до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення без надання іншого жилого приміщення та зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права користування житлом,-
04.02.2010 року позивач звернувся до суду з позовом про виселення відповідачів з кімнати АДРЕСА_1.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що під час перевірки обліку та використання жилої площі у гуртожитку НАО України АДРЕСА_1 встановлено, що у спірній кімнаті зазначеного гуртожитку безпідставно проживають відповідачі.
Спеціального ордеру відповідачам для вселення в гуртожиток не видавалось, договору найму жилого приміщення не укладалось, відповідачі за спірною адресою не зареєстровані, незаконно та безпідставно займають спірне жиле приміщення в гуртожитку.
На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.
Відповідачі заперечуючи проти вимог позивача звернулись із зустрічною позовною заявою в якій просили визнати за ними право користування займаною кімнатою АДРЕСА_1.
Свої вимоги обґрунтовують тим, що кімнату АДРЕСА_1 їм було надано рішенням командування Київського військового інституту Військово - Повітряних Сил, за клопотанням начальника штабу Тилу Збройних Сил України згідно встановленого на той час порядку.
Ордер на спірне приміщення ОСОБА_1 не видавався, оскільки зазначена будівля статусу гуртожитку на той час не мала і заселення проводилося за письмовим дозволом командування інституту.
Разом з тим, на підставі рішення командування КВІ ВПС у грудні 1997 року житловою комісією інституту було прийнято рішення про надання ОСОБА_1 службового житла без ордера та реєстрації в кімнаті АДРЕСА_1.
На час заселення вказаний будинок використовувався як службове житло, в якості гуртожитку зареєстрований не був.
Вважають, що спірне приміщення їм було надано без порушень чинного законодавства, а тому просили зустрічний позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні первісний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, у зустрічному позові просив відмовити.
Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідачів в судовому засіданні просили у первісному позову НУО України відмовити, зустрічний позов просили задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_1, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи та вивчивши письмові докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог за первісним позовом, та відмову у задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що будівля № АДРЕСА_1 збудована під гуртожиток для слухачів НАО України та знаходиться на балансі Національної академії оборони України (НУО України).
Відповідно до ст. 127 ЖК України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в м.Києві Ради народних депутатів.
Надання житлових приміщень військовослужбовцям на час навчання також передбачається наказом Міністра оборони України №20 від 03.02.1995 року „Про затвердження Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України”.
Згідно розпорядження Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації від 28.09.2007 року №1831 спірний будинок внесено до реєстру будівель, які використовуються під гуртожитки у Солом'янському районі м. Києва.
Згідно ч. 2 ст. 128 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємств, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.
Статтею 129 ЖК України передбачено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення.
В судовому засіданні встановлено, що в кімнаті АДРЕСА_1 проживають : ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Спеціального ордеру відповідачам для вселення в гуртожиток не видавалось, договору найму жилого приміщення не укладалось, відповідачі за спірною адресою не зареєстровані.
Позивач за первісним позовом просив виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з вищевказаної кімнати, без надання іншого жилого приміщення в гуртожитку, оскільки вони проживають у ній без законних на те підстав.
Відповідачі заперечуючи проти вимог позивача просили визнати за ними право користування займаною кімнатою АДРЕСА_1, посилаючись на те, що ОСОБА_1 з 1982 року проходив військову службу у Збройних Силах України.
Вважають, що мають безпосереднє відношення до ЗС України та не підлягають виселенню з гуртожитку, згідно рішення Міністра оборони України.
Крім того, зазначили, що систематично сплачуючи рахунки за користування житлом і комунальні послуги, вони фактично вступили в договірні відносини з балансоутримувачем спірного житла, на що слід зазначити наступне.
Наказом Міністра оборони України №20 від 03.02.1995 року «Про внесення змін та доповнень до положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.02.1995 року №43/579 встановлено порядок прийняття командирами військових частин рішення про надання жилої площі.
Організацію надання житлової площі в гуртожитках військових частин, установ Збройних Сил України та Міністерства оборони України врегульовано наказом Міністра оборони України №113 від 24.03.2008 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2008 року за №305/14996.
П. 2.1 наказу визначено, що житлова площа в гуртожитку надається військовослужбовцям на час проходження служби в цьому населеному пункті рішенням квартирно - експлуатаційного органу за клопотанням командира в/ч, погодженим з головою Ради офіцерів військової частини.
Встановлено, що жодних рішень у порядку визначеному наказами Міністра оборони України стосовно відповідачів не приймалось, договори між відповідачами та балансоутримувачем не укладались.
Відповідно до ст. 132 ЖК України сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.
На підставі вищевикладеного, суд не приймає до уваги вищевказані посилання відповідачів та вважає їх необґрунтованими.
Крім того, відповідачі, в обґрунтування позову посилались на те, що на час їхнього заселення, АДРЕСА_1 використовувався як службове приміщення, в якості гуртожитку зареєстрований не був, на що слід зазначити наступне.
Згідно витягу з розпорядження Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації №361 від 24.03.2009 року, було затверджено перелік будівель, які переобладнанні (без дозвільної документації) під гуртожитки у Солом'янському районі м. Києва згідно з додатком №2.
Розпорядженням Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації №246 від 24.03.2010 року, було внесено до розпорядження Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації від 24.03.2009 року №361 «Про затвердження реєстру будівель, які використовуються під гуртожитки у Солом'янському районі м. Києва такі зміни :
у додатку №2 до розпорядження - «Перелік будівель, які переобладнанні (без дозвільної документації) під гуртожитки у Солом'янському районі м. Києва» вилучити п. 6, провести технічні доповнення та затвердити його із змінами в редакції, що додаються.
Згідно переліку будівель, які переобладнанні (без дозвільної документації) під гуртожитки у Солом'янському районі м. Києва, будівля АДРЕСА_1 є гуртожитком та Національна академія оборони України (НУО України) є її балансоутримувачем.
Таким чином, статус будівлі, в якій проживають ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визначений, та до даних правовідносин застосовується законодавство, яке регулює порядок надання жилої площі в гуртожитках та виселення із гуртожитків.
Отже, вищевказані посилання відповідачів є надуманими та такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому вони не можуть бути прийняті судом до уваги.
Статтею 109 ЖК України передбачено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, встановлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.
Згідно вимог ст.ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України №1089 від 17.12.2008 року Національну академію оборони України перейменовано на Національний університет оборони України.
Виходячи з обставин, викладених вище, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без законних на те підстав, без спеціального ордеру, проживають в кімнаті гуртожитку Національної академії оборони України, наданій на час навчання слухачам і тим самим позбавляють можливості проживати у ній нових слухачів Національного університету оборони України та членів їх сімей.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення первісного позову Національного університету оборони України, та відмову в зустрічному позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідачів за первісним позовом на користь Національного університету оборони України суми сплаченого судового збору в розмірі 8,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37,00 грн.
Керуючись ст.ст.109, 127, 129, 132 ЖК України, ст.ст. 57, 58, 60, 81, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов Національного університету оборони України до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення без надання іншого жилого приміщення задовольнити .
Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з кімнати АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.
Стягнути в рівних долях з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Національного університету оборони України сплачений судовий збір у розмірі 2,83 грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 12,33 грн. з кожного.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права користування житлом відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя