Справа №2-3852/10р.
13 вересня 2010 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого -судді Цокол Л.І.
при секретарі Бєлоус В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» про скасування наказів про застосування дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду і просить скасувати наказ №162 від 07.04.2010року ВАТ «АК «Київводоканал» про звільнення його з роботи, скасувати наказ №70 від 05.02.2010р. ВАТ «АК «Київводоканал» про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновити його позивача ОСОБА_1 негайно на займаній до звільнення посаді, стягнути з відповідача 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 07.04.2010р.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем до нього, позивача ОСОБА_1 безпідставно було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, а в подальшому незаконно звільнено. Так, позивач зазначає, що правил трудового розпорядку не порушував, перевірка залишків пального в баку закріпленого за ним транспортного засобу не здійснювалась. Вважає своє звільнення помстою за звернення до правоохоронних органів щодо службових осіб відповідача. Незаконне звільнення заподіяло позивачу душевного хвилювання, яке він оцінює у вищезазначеному розмірі.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 під час судового розгляду повністю підтримали позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні, зазначаючи про незаконність проведеного звільнення, відсутність доказів щодо порушення позивачем правил трудового розпорядку та своїх обов'язків, а також незаконність здійснених перевірок наявності залишків та використаного пального. Позивач зазначав, що виконував свої обов'язки водія сумлінно, дописок до шляхових листків не вносив, пального не витрачав.
Представник відповідача Вакуленко В.Я. під час судового розгляду заперечувала проти задоволення вимог позивача, вказуючи на їх безпідставність, та навпаки обґрунтованість проведеного звільнення відповідачем. Так, представник зазначала, що позивачу неодноразово наголошувалось на необхідність дотримання правил трудового розпорядку та своїх обов'язків, та недопустимість здійснення дописок та виправлень у шляховому листі. При цьому позивачем були ці застереження проігноровані. В січні 2010 року було виявлено два випадки внесення дописок до шляхових листків , а саме приписок використаного пального шляхом збільшення кілометражу. В той же час була здійснена відповідна перевірка залишків пального у складі комісії, про що складені відповідні акти. Проступок вчинений 12-13 січня 2010 року позивач визнав, про що надав відповідні пояснення. Пояснень за проступок вчинений 20-21 січня 2010 року позивач надати відмовився.
Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача Вакуленко В.Я., допитавши свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитись до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до ст.. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Під час судового розгляду встановлено, що 08 вересня 2003 року наказом №198 позивач був прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів в автоколону №2 Управління транспорту ВАТ «АК «Київводоканал».
05 лютого 2010 року до позивача наказом №70 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової і виробничої дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку працівників технічного департаменту та попереджено про застосування більш суворого стягнення у разі повторення порушення.
Підставою для застосування вказаного стягнення стали доповідна записка від 25.01.2010р., доповідна записка механіка ОСОБА_4 від 25.01.2010р., заявка на транспортний засіб ОСОБА_6 та її службова записка, подорожній лист №919702 вантажного автомобіля 12-13.01.2010р., акти про заміри пального від 12.01.2010р. та 13.01.2010р. пояснювальна записка ОСОБА_1 від 01.02.2010р.
Аналіз наведених письмових доказів свідчить про те, що позивачем ОСОБА_1 було приписано зайвого кілометражу на 102 км, що відповідно сприяло до списання більшої кількості пального на 20,9літрів.
У суду відсутні сумніви щодо достовірності вказаних обставин та доказів, що їх підтверджують , оскільки факт здійснення вказаних дій підтверджені самим позивачем у пояснювальній записці від 01.02.2010р.
Під час судового розгляду будучі допитаними в якості свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які підтвердили здійснення перевірки у складі комісії залишків пального в баку транспортного засобу УАЗ-2206, що закріплений за водієм ОСОБА_1 та складання відповідних актів, їх достовірність.
Посилання позивача та його представника на відсутність обґрунтованих підстав у механіка ОСОБА_4 здійснювати перевірку залишків пального суд відхиляє, оскільки відповідно до посадової інструкції механіка автомобільної колони, на останнього покладено обов'язки по веденню обліку робочого часу водії дільниці на основі подорожніх та ремонтних листів, ведення звітності про відпрацьований час та невідпрацьований час, виявлення втрати робочого часу, вивчення причини втрат, розроблення пропозиції по їх усуненню.
Посилання на існування конфліктних відносин між сторонами суд відхиляє. Так, дійсно постановою Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві від 30.05.2009р. в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст.. 296 КК України за заявою ОСОБА_1 відмовлено. При цьому як зазначено у зазначеній постанові, подія яка виникла 21.05.2009р. виникла між водієм ОСОБА_1 та механіком ОСОБА_7 щодо виявлення останнім внесених водієм неправдивих відомостей у шляховий лист та необхідність внесення відповідного запису. З цього приводу виникла словесна сварка. В подальшому ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів з приводу відсутності претензій та врегулювання конфлікту.
06 квітня 2010 року наказом №162 відповідачем було звільнено позивача ОСОБА_1 з 07.04.2010р. згідно п3 ст.40 КЗпПУкраїни за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором (правилами внутрішнього трудового розпорядку).
Підставою для звільнення позивача стала доповідна записка ОСОБА_8, доповідна записка ОСОБА_4, доповідна записка майстра ОСОБА_9, подорожній лист №919797 вантажного автомобіля серії НОМЕР_1 від 20-21.01.2010р. , акти про заміри пального від 20.01.2010р. та 21.01.2010р., акт про відмову ОСОБА_1 надати пояснення та згода профспілкового комітету від 02.04.2010р.
Аналіз зазначених письмових доказів свідчить про те, що 20-21 січня 2010 року позивачем ОСОБА_1 було приписано зайвого 64 км, що відповідно призвело до списання більшої кількості пального на 13,1 літрів.
Згідно контрольного листка про проходження інструктажів з охорони праці та виробничої санітарії позивач ОСОБА_1 під час прийняття на роботу був ознайомлений з Правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним договором 22 вересня 2003 року.
Відповідно до покладених на працівника основних обов'язків працівник зобов'язаний виконувати вимоги, передбачені технологічними документами, не допускаючи браку в роботі, виконувати своєчасно та в повному обсязі робочі завдання ( функціональні обов'язки та забезпечувати належну якість виконуваних робіт (обов'язків ) .Ефективно використовувати машини, верстати і інше устаткування, дбайливо відноситись до інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу і інших речей, які видаються в користування працівникам, економно і раціонально витрачати сировину, матеріали, енергію, паливо і інші матеріальні ресурси.
Відповідно до п.3 частини першої ст.. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, в тому числі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Оцінивши в сукупності встановлені обставини справи суд прийшов до переконання , що позивач був законно звільнений з роботи,оскільки після застосування до нього заходів дисциплінарного стягнення продовжував не виконувати обов'язки покладені на нього правилами трудового розпорядку.
Так, позивач вчинив дії, які свідчать про невиконання ним своїх трудових обов'язків щодо недопущення браку в роботі, ефективного використання та дбайливого відношення до матеріальних ресурсів переданих йому у використання, а тому відповідач мав законні підстави для його звільнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.. 43 Конституції України, ст.ст. 139,149,150,,233,235 Кзпп України, ст. ст. 8,10,60,88,208,212,213,214,215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» про скасування наказів про застосування дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено сторонами до апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти діб з дня проголошення. У разі неподання апеляційної скарги у визначений строк рішення набирає законної сили.
Суддя