Справа №2-1114/10р.
15 вересня 2010 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого -судді Цокол Л.І.
при секретарі Бєлоус В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої особи Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у її вихованні, зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, за участі третьої особи Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування про визначення способу участі у вихованні дитини, позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду і просить винести рішення, яким зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримувати від нього, як батька ОСОБА_3, дозвіл на вивіз дитини за кордон ( за межі України) з повідомленням його про надання такого дозволу не пізніше 14 днів до дня виїзду, спільно з позивачем вирішувати питання щодо освіти сина ОСОБА_3( вибір дитячих садків, шкіл, навчальних закладів), встановити наступні дні зустрічей з сином : чотири вихідних дня кожного календарного місяця на території України ( за місцем проживання сина) без присутності ОСОБА_2 та її батьків, (субота, неділя -цілодобово) одного тижня та субота, неділя (цілодобово)одного тижня); два тижня поспіль кожного року перебування сина з позивачем без присутності ОСОБА_2 та її батьків, включаючи проживання за цей час малолітнього в Англії у батьків позивача, відшкодувати позивачу його судові витрати понесені з розглядом цієї справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він будучи батьком ОСОБА_3 Антоновича не має можливості спілкуватись з сином та приймати участь у його вихованні, а також здійснювати інші батьківські права та обов'язки у зв'язку з тим, що відповідачем, матір'ю малолітнього чиняться перешкоди. Перешкоди відповідача позивач вважає протиправними, і просить вжити заходів для відновлення його порушеного права, а також відновити права його батьків на спілкування з онуком.
Відповідач ОСОБА_2 звернулась із зустрічним позовом до суду і просить встановити такий порядок зустрічі ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 : один раз на місяць за місцем проживання дитини у присутності матері або бабки ОСОБА_4, про прибуття для зустрічі з сином зобов'язати ОСОБА_1 завчасно повідомляти телеграмою або електронною поштою, але не пізніше як за 10 днів до зустрічі. Позовні вимоги тим, що малолітній ОСОБА_3 за своїм малим віком потребує постійного догляду матері і знаходження у належних умовах вдома. На протязі більше року батько ОСОБА_1 дитини не бачив, не спілкувався з нею, жодних пропозицій від нього не надходило. Дитині потрібен час звикнути до ОСОБА_1 для сприйняття та можливістю подальшого спілкування.
Крім того, ОСОБА_2 пред'явила вимоги до ОСОБА_1 і просить стягнути з нього аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі ? частини всіх його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку починаючи з дня подачі позову до суду та до досягнення дитиною повноліття. Вимоги обґрунтовані відсутністю матеріальної підтримки з боку ОСОБА_1 та необхідністю матеріального утримання дитини.
Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, вказуючи на те, що більше року не має можливості спілкуватись та виховувати малолітнього сина у зв'язку з чиненням перешкод з боку ОСОБА_2. При цьому зазначив, що має бажання та можливість здійснювати свої батьківські обов'язки без присутності відповідача та її батьків. Також зазначив, що його батьки також бажають піклуватись про свого онука, надавати йому свої любов та тепло. Заперечував проти зустрічних вимог ОСОБА_2 з огляду на дуже короткий час зустрічей та присутністю сторонніх осіб, яка на його погляд буде сковувати його у спілкуванні з сином. Щодо вимог ОСОБА_2 про стягнення аліментів позивач покладався на розсуд суду, зазначивши про те, що має регулярний заробіток та постійне місце роботи.
Відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти вимог ОСОБА_1 вказуючи на безпідставне посилання позивача щодо вчинення нею перешкод у спілкуванні з малолітнім сином. Так, відповідач зазначила що на протязі року батько дитини не виявляв бажання спілкуватись з дитиною. При цьому з її боку не має жодних заперечень в зустрічах батька з сином. Однак відповідач вважає, що з огляду на тривалість відсутності спілкування між ними запропонований варіант може привести до психологічної травми дитини, яка звикла до певної обстановки, режиму та оточуючих. За своїм віком дитину не можна вилучити з звичайного їй ритму та тривалий час на велику відстань в тому числі без присутності рідних їй осіб. Тому позивач підтримала запропонований нею варіант спілкуванні батька з малолітнім сином та участь його у вихованні. Також позивач підтримала свої вимоги щодо стягнення аліментів з відповідача, зазначаючи про відсутність добровільної допомоги на утримання дитини.
Представник третьої особи Печерської районної у м. Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування Романовська Н.П. підтримала висновок третьої особи з урахуванням пропозицій відповідача ОСОБА_2, зазначаючи що саме такий спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини відповідатиме інтересам дитини з урахуванням її віку.
Суд вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_2,її представника ОСОБА_6, представника третьої особи Романовську Н.П., дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 158 Сімейного кодексу України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст.159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участь одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо) місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 знаходились в зареєстрованому шлюбі. Шлюб між сторонами розірвано. Від спільного життя сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Київ Україна.
Сторони та їх малолітня дитина мають постійне місце проживання на території України в м. Києві та зареєстровані за адресою в АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 є громадянином США, працює генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «МОРГАН ЭНД СТАУТ» з серпня 2009 року в м. Москва Росія. Проживає та зареєстрований в м. Москва.
Поясненнями сторін встановлено, що більше року, а саме з серпня 2009 року по даний час, позивач ОСОБА_1 з дитиною не спілкується. При цьому під час судового розгляду не було встановлено, що вказана обставина пов'язана з перешкодами відповідача ОСОБА_2.
Так, під час судового розгляду позивачем не було надано жодного доказу який би вказував на вчинення перешкоди у спілкуванні його з дитиною або ж відмову відповідача на пропозицію позивача у зустрічі з дитиною.
Судом також враховується і та обставина, що в період часу з серпня 2009 року по січень 2010 року позивач не скористався наданим йому правом звернення до органів опіки та піклування з питання визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Лист позивача направлений на адресу відповідача в лютому 2010 року з пропозицією проведення зустрічі з дитиною , як доказ перешкод у здійсненні батьківських обов'язків , суд оцінює критично, оскільки з січня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини знаходились на розгляді в суді.
При цьому під час розгляду встановлено, що між сторонами виник спір щодо участі батька у спілкуванні та вихованні дитини. Так, позивач вважає необхідним визначити йому чотири вихідних дні цілодобово кожного місяці без присутності матері та її батьків, при цьому відповідач вважає, що такий спосіб не буде відповідати інтересам дитини,а сам він в змозі забезпечити малолітню дитину усім необхідним в цей період. Так, позивач зазначив, що під час спілкування буде орендувати житлове приміщення та дбати про харчовий раціон дитини відповідно до його віку.
Вирішуючи питання щодо визначення способу участі батька суд зазначає про наступне.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати,батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.142 Сімейного кодексу України діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 157 Сімейного кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Малолітній син сторін за згодою між ними проживає з матір'ю ОСОБА_2. Дитина має повних три роки, за своїм віком дитина має режим, відповідний раціон харчування та звичне коло оточуючих. Так, дитини проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 та її батьками в АДРЕСА_2 , а в літку за межами м. Києва в АДРЕСА_3. Протягом року між батьком та малолітнім сином не відбувалось жодного спілкування.
З огляду на зазначене суд вважає, що спілкування дитини протягом двох днів поспіль без присутності матері або її батьків у незвичній дитині обстановці не буде відповідати її інтересам.
Як пояснив позивач ОСОБА_1 на території України, зокрема в м. Києві він, крім місця реєстрації, іншого місця для проживання та зустрічей з дитиною не має.
Як було встановлено під час судового розгляду за місцем проживання дитини , а саме в квартирі АДРЕСА_2 створені всі необхідні умови для проживання та повноцінного розвитку дитини. Квартира має дві житлові кімнати, площею 66,90 кв. м., одну з яких займає відповідач ОСОБА_2 з малолітнім сином ОСОБА_3.
Виходячи з зазначеного суд вважає, що зустрічі батька з дитиною в присутності матері або бабки в звичній йому обстановці, а саме за місцем його проживання протягом трьох годин у після обіденний час два рази на місяць будуть відповідати інтересам дитини, забезпечать можливість відновлення відносин між батьком та сином . Останнє в свою чергу дасть можливість позивачу приймати участь у вихованні дитини відповідно до його віку та спілкуватись з нею не порушуючи його інтересів.
Вимоги позивача щодо проживання малолітнього сина без присутності матері та її батьків впродовж двох тижнів поспіль, в тому числі у його батьків в Англії судом відхиляються.
Відповідно до ст..257 Сімейного кодексу України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватись зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.
Отже баба та дід мають право звернутись до суду у разі порушення належного їм права на спілкування з дитиною.
Відносно вимог позивача про визначення йому два тижнів поспіль для спілкування з дитиною , то суд відхиляє їх з огляду на доводи зазначені раніше.
Вимоги позивача щодо зобов'язання ОСОБА_2 не перешкоджати брати участь у вихованні, отримувати дозвіл на виїзд дитини за кордон, спільно вирішувати питання щодо освіти суд вважає такими, що задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Позивачем не доведено під час судового розгляду вчинення відповідачем таких дій, які б давали підстави для здійснення заходів усунення їх в подальшому або ж забезпечення належного здійснення позивачем своїх прав щодо малолітнього.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141,142,150,157, 158,159 Сімейного кодексу України, ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом встановлення днів та часів побачень батька з сином таким чином :
- кожної другої та четвертої суботи місяця з 16.00год. до 19.00год. за місцем проживання дитини ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_2 в присутності матері ОСОБА_2 або баби ОСОБА_4.
В решті вимог відмовити.
Позові вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини всіх його доходів , але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 лютого 2010 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 51 грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти діб з дня його проголошення. У разі неподання апеляційної скарги рішення набирає законної сили.
Суддя