Справа № 22ц-5242/2010 р . Головуючий у 1-й інстанції: Марченко М.М.
Доповідач: Боброва І.О.
21 вересня 2010 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі :
головуючого - судді Ішутко В.М.,
суддів - Бобрової І.О., Смаглюк Р.І.,
при секретарі - Бивалькевич Т.В.,
за участю - позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2- адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -
В липні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила стягнути кошти на утримання (аліменти) дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягувати їх із відповідача в твердій грошовій одиниці в розмірі 20 мінімальних заробітних платі щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Зобов'язати відповідача надавати матеріальну допомогу на лікування ОСОБА_5 у розмірі трьох тисяч гривень щомісячно (а.с.1).
В серпні 2010 р. позивач збільшила позовні вимоги і просила стягнути з відповідача додатково на її користь 3 811,90 грн., які були витрачені нею на лікування та обстеження молодшої доньки ОСОБА_5 в період липня - серпня 2009 р. та липня-серпня 2010 р. (а.с.87).
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 26.08.2010 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 1 500 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з дня подачі позову 26.07.2010 року і продовжуючи до досягнення дочкою повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з дня вступу рішення в законну силу і продовжуючи до досягнення дочкою повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати, понесені на лікування та обстеження малолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 3 811 грн. 90 коп. за тридцять днів в липні та серпні 2009 року та за тридцять днів в липні та серпні 2010 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування понесених витрат за надання правової допомоги адвокатом.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення в частині стягнення аліментів суми платежів не більше як за один місяць в розмірі 1 500 грн. 00 коп. підлягало обов'язковому негайному виконанню .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 64 грн. 12 коп. судового збору, а на користь місцевого бюджету м. Ніжина 120 грн. 00 коп. за ІТЗ розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити оскаржуване рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 1 500 грн. щомісячно та стягнення додаткових витрат на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5 в розмірі 1 000 грн. і присудити кошти на утримання (аліменти) дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягувати їх з відповідача в твердій грошовій одиниці в розмірі 4 000 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття; зобов'язати відповідача надавати матеріальну допомогу на лікування ОСОБА_5 у розмірі 3 000 грн. щомісячно. Рішення в частині стягнення з відповідача на її користь додаткових витрат понесених на лікування та обстеження дочки ОСОБА_5 в розмірі 3 811 грн. та в частині стягнення 1 000 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу адвоката залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом неповно та неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, а також дана неправильна оцінка доказам по справі. Судом не враховано, в якому розмірі необхідні кошти на продовження лікування ОСОБА_5, її реабілітацію та оздоровлення. На думку апелянта судом не врахований майновий стан відповідача і те, що він може сплачувати аліменти в розмірі саме 4 000 грн. Крім того, апелянт зазначає, що пояснення свідків з боку відповідача не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки вони не можуть знати, чи надавав відповідач допомогу дитині, в якій формі, так як разом з дитиною вони не проживають, а їх пояснення є лише припущеннями, а припущення не можуть бути належним доказом у справі.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просив рішення суду залишити без змін посилаючись на те, що він бере активну участь у вихованні дочки ОСОБА_6 та добровільно надає позивачу допомогу на утримання малолітньої дитини. В 2009 році він оплатив необхідні ОСОБА_5 операції у м. Києві. Крім того він самостійно утримує повнолітню дочку ОСОБА_7, яка навчається.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Судом по справі встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 23.12.1989 року (а.с.56). Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 30.11.2004 р. шлюб між сторонами розірваний (а.с.6). Під час шлюбу у сторін народилися дві доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідач надає позивачу матеріальну допомогу на утримання малолітньої дочки, однак відповідач не довів, що ця допомога носить регулярний характер.
Суд першої інстанції вірно застосував ст.184 ч.1 СК України, стягнувши аліменти з відповідача в твердій грошовій сумі. Зазначений висновок суду сторони не оспорюють.
Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1 500 грн., суд першої інстанції виходив з того, що сума, яку просить стягнути позивач - є завищеною, відповідач добровільно надає матеріальну допомогу на утримання дочки і він сам не заперечує проти стягнення з нього саме 1 500 грн.
Проте, з даним висновком апеляційний суд погодитись не може з таких підстав.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з положеннями ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2)стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Під час розгляду справи було встановлено, що малолітня ОСОБА_5 проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 - позивачем у справі (а.с.99) і має статус дитини-інваліда (а.с.10). ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи (а.с.23), має тимчасову роботу, за яку за 7 місяців 2010 р. отримала 7 467,12 грн. заробітної плати (а.с.57,58). Позивач проживає у квартирі, де зареєстровані двоє її дітей.
Дані про стан здоров'я відповідача в матеріалах справи відсутні. ОСОБА_2 є приватним підприємцем, має у власності житловий будинок (а.с.7) та автомобіль MERCEDES - BENZ ML350 (а.с.11). Відповідно до довідки Ніжинської об'єднаної податкової інспекції Чернігівської області від 13.08.2010 р. №4818/01-125/17-118 обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) ПП ОСОБА_2 згідно з наданими звітами за 2009 рік та 1 півріччя 2010 р. відповідно складає 478 995,00 грн. та 245 843,00 грн. (а.с.103). За підрахунками самого відповідача, його щомісячний дохід за 2010 р. складає 16 748,45 грн. (а.с.105). Дані про наявність у відповідача інших дітей, окрім малолітньої ОСОБА_5 (в розумінні ч.1 ст.1 Закону України „Про охорону дитинства”) та інших утриманців в матеріалах справи відсутні. При визначенні розміру аліментів суд також враховує, що відповідач надає матеріальну допомогу повнолітній дочці ОСОБА_7, що навчається в місті Києві .
Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що розмір аліментів визначений судом першої інстанції, є заниженим, тому рішення суду в цій частині підлягає зміні з підвищенням розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини до 4 тис. грн.
В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін. Доводи апелянта, що розмір стягнутих судом першої інстанції додаткових витрат на утримання малолітньої ОСОБА_5 в сумі 1000 грн. не відповідає потребам хворої дитини, є безпідставним. З наданих суду доказів вбачається, що за тридцять днів в липні та серпні 2009 року та за тридцять днів в липні та серпні 2010 року позивач витратила на лікування та обстеження малолітньої дочки 3 811 грн. 90 коп. Дані про те, що позивач несла інші додаткові витрати в 2009-2010 роках відсутні. Докази на підтвердження необхідності стягувати з відповідача додатково на лікування дитини по 3 000 грн. щомісяця позивач не надала.
Таким чином, в іншій частині рішення суду є законним та обґрунтованим і доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309 ч.1 п.1, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 325 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 СК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду від 26 серпня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Ніжина на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно - змінити, збільшивши розмір аліментів до 4 000 (чотирьох тисяч) грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову 26.07.2010 року і до досягнення дочкою ОСОБА_6 повноліття.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили після його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: