2 вересня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого-судді Власенка О.В.,
суддів Юзюка О.М., Ярмолюка О.І.,
при секретарі : Дідик А.Б.
з участю: сторін та їх представників
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2363 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 19 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Хмельницького бюро технічної інвентаризації, третя особа - Перша Хмельницька державна нотаріальна контора, про визнання умов спадкового договору невиконаними, скасування державної реєстрації на право власності на частину домоволодіння.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
У листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначила, що в 60-ті роки батьками було побудовано житловий будинок по АДРЕСА_1 Після смерті матері вона стала власником ј будинку, а батько ОСОБА_3 став власником ѕ будинку. 03.03.2007 року був укладений спадковий договір, за яким ОСОБА_1 (дружина брата, який помер в 1991 році) зобов'язана була виконувати передбачені в договорі розпорядження батька, проте умов договору не виконувала, не забезпечувала ОСОБА_3 належними лікувальними засобами, не взяла на себе обов'язки по його похованню. При укладанні спадкового договору ОСОБА_3 не призначив особи, яка б здійснювала контроль за його виконанням після смерті. В такому випадку контроль за виконанням договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини. Незважаючи на невиконання відповідачкою умов спадкового договору, нотаріус без підтвердження ОСОБА_1 виконання обов'язків за спадковим договором зробила відмітку на його свідоцтві про право власності на ѕ будинку з надвірними будівлями про те, що право власності на дану частину будинку переходить до ОСОБА_1 Зазначила, що такі дії порушують її право на спадщину за законом, яка належала батькові, якого вона доглядала, турбувалась про нього.
В зв'язку з цим просила суд визнати невиконаними умови спадкового договору від 3 березня 2007 року, укладеного між відповідачкою та ОСОБА_3, визнати в порядку спадкування за законом за нею, ОСОБА_2, право власності на ѕ будинку з надвірними будівлями та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на ѕ домоволодіння по АДРЕСА_1.
Головуючий у першій інстанції - Спірідонова Т.В. Справа № 22ц-2363
Доповідач - Власенко О.В. Категорія № 37
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 19.04.2010 року позовна заява в частині позовних вимог про визнання права власності на ѕ домоволодіння АДРЕСА_1 залишена без розгляду.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 19 квітня 2010 року позов задоволено.
Визнано невиконаними умови спадкового договору, укладеного 3 березня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та усунуто від спадщини за цим договором ОСОБА_1 Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на ѕ домоволодіння АДРЕСА_1 Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 47 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові. Зазначає, що суд неправомірно усунув її від спадщини, оскільки вона не є спадкоємицею майна, а набула його на підставі договору, суд передчасно прийшов до висновку про невиконання нею умов спадкового договору.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення.
У відповідності до п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
За змістом ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Встановлено, що 3 березня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено спадковий договір відповідно до умов якого ОСОБА_1 забезпечує ОСОБА_3 належними лікувальними засобами, незалежно від їх вартості, в разі його смерті бере на себе обов'язки по його похованню. ОСОБА_3 після своєї смерті передає у власність ОСОБА_1 належні йому на праві власності ѕ частини житлового будинку, житловою площею 53,6 кв.м., з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_1.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що умови спадкового договору ОСОБА_1 виконані не були, а тому її слід усунути від спадкування, в зв'язку з цим державну реєстрацію права власності на ѕ частини домоволодіння за АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 слід скасувати.
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.
У відповідності з ч. 6 ст. 1224 ЦК України положення цієї статті поширюється на всіх спадкоємців, у тому числі і на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
Абзацом 5 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року ”Про судову практику у справах про спадкування” встановлено, що згідно зі статтею 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано на вимогу відчужувача або набувача. За змістом цього правила інші особи, у тому числі спадкоємці відчужувача, не можуть пред'являти вимоги про розірвання спадкового договору.
Виходячи з наведеного, ОСОБА_1 не може бути усунута від спадкування, оскільки вона не є спадкоємцем, звертатись до суду з позовом про розірвання спадкового договору у ОСОБА_5 немає законних підстав, а тому відповідно немає законних підстав для скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на ѕ частини домоволодіння за АДРЕСА_1 при наявності не розірваного спадкового договору.
Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 19 квітня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.В.Власенко