Справа № 22-ц-26390/2010 р. Головуючий 1 ін. - Штих Т.В.
Категорія: «про самочинне Доповідач - Бородін М.М. будівництво»
16 вересня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді: Бородіна М.М.,
суддів - Ларенка В.І., Гальянової І.Г.,
при секретарі - Сватенко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційними скаргами прокурора Дзержинського району м. Харкова на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2007 року та додаткових рішень Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2007 року та 03 грудня 2007 року та ОСОБА_2 на додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Харківської міської ради про визнання права власності, -
У жовтні 2007 року ОСОБА_3 звернулась у суд із позовом до Харківської міської ради про визнання права власності та поділ приватного домоволодіння.
В обґрунтування своїх вимог вона послалась на те, що на підставі рішень судів від 10.09.1956 р. та 19.07.1997 р., договору купівлі - продажу від 27.07.2007 р. їй на праві власності належить домоволодіння по АДРЕСА_1
Рішенням виконкому Дзержинської районної ради від 09.10.1997 р. №190/1 надавався дозвіл на реконструкцію зазначеного домоволодіння.
З метою поліпшення житлових умов нею на території належного домоволодіння, за власні кошти було здійснено реконструкцію існуючих будівель та споруд з будівництвом нових.
Відповідно до технічного паспорту, виготовленого КП «Харківське міськ БТІ» від 17.08.2007 р., домоволодіння по АДРЕСА_1 складається з :
- індивідуального житлового будинку в літ. «А-1», до складу якого входять приміщення №№1-1 ? 1 - 7 квартири №1, І - тамбур, 2 - 2 ? 2- 6 квартири №2 загальною площею 88,9 кв.м. житловою площею 62, 9 кв.м.;
- індивідуальний житловий будинок в літ. «З-2» до складу якого входять приміщення №3 - 1 ? 3 - 5 підвалу, №3 - 6 ? 3 - 16 1 - го поверху, 3 - 17 ? 3 - 27 2 - го поверху, №3 - 28 ? 3 - 33 мансарди загальною площею 498, 1 кв. м. житловою 260, 9 кв. м.;
- житлова прибудова літ. «А2», тамбур літ. «а1», сарай в літ. «Б», вбиральня в літ. «Г», огорожа №№1,2,5,7.
Вказала, що для підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації будинку, відповідності його будівельним, санітарним, протипожежним іншим нормам та правилам, замовила у ТОВ НПП «Академія» відповідний технічний висновок.
За результатами даного висновку технічний стан будівельних конструкцій житлового будинку забезпечує достатню для експлуатації несучу здатність, будівельні конструкції деформацій не мають, знаходяться в задовільному технічному стані.
Житловий будинок на 100% готовий для подальшої безпечної експлуатації.
Технічний стан будівельних конструкцій відповідають вимогам СНіП та ДБН і знаходяться в задовільному стані (ІІ категорія).
Вважала, що у зв'язку з тим, що зазначений житловий будинок є об'єктом самочинного будівництва (реконструкції), право власності на нього може бути визнано лише в судовому порядку.
З цих підстав просила визнати за нею право власності на вказане домоволодіння із будівлями.
В судовому засіданні суду першої інстанції позивач підтримала позов та просила його задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2007 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 складається з: Індивідуального житлового будинку в літ. «А-1» в розмірі 55/100 та 45/200 частини;
визнано за ОСОБА_3 право власності на індивідуальний житловий будинок в літ. «3-2» до складу якого входять приміщення №3 - 1 - : - 3-5 підвалу, №3-6 - : - 3 - 16 1 - ого поверху, 3 - 17 - : - 3 - 27 2 - ого поверху, № 3 - 28 - : - 3 - 33 мансарди загальною площею 498, 1 кв. м., житловою 260, 9 кв. м.
Житлової прибудови літ. «А2», тамбур літ. «а1», сарай літ. «Б», вбиральня в літ. «Г», огорожа №№ 1,2,5,7.
Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2007 року вищевказаний позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на приміщення №№ 1-1, 1-5, 1, 2-2, 2-3, 2-5, 2- 6 в літ. «А-1» індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею: 64,8 кв.м., де житлова - 52, 3 кв. м., допоміжна - 12, 5 кв. м.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на індивідуальний житловий будинок в літ. «З-2», що складається з приміщень підвалу №№3-1 ? 3-5, 1 - ого поверху №№ 3- 6 ? 3 - 16, 2- ого поверху №№ 3 - 17 ? 3 - 27, мансарди №№ 3 - 28 ? 3 - 33 загальною площею - 498, 1 кв. м., де житлова - 260, 9 кв. м., допоміжна - 237, 2 кв. м.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на житлової прибудови літ. «А2», тамбур літ. «а1», сарай літ. «Б», вбиральня в літ. «Г», огорожа №№ 1, 2, 5, 7.
У зв'язку з признанням право власності житлового будинку в літ. «З - 2», ідеальні долі співвласників у долю володінні перерасподілено та складають
Визнано за ОСОБА_3, 98/100 домоволодіння АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_2, 2/100 домоволодіння АДРЕСА_1.
Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкові від 03 грудня 2007 року зазначений позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на приміщення №№ 1-1, 1-5, 1, 2-2, 2-3, 2-5, 2- 6 в літ. «А-1» індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею: 64,8 кв.м., де житлова - 52, 3 кв. м., допоміжна - 12, 5 кв. м.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на індивідуальний житловий будинок в літ. «З-2», що складається з приміщень підвалу №№3-1 ? 3-5, 1 - ого поверху №№ 3- 6 ? 3 - 16, 2- ого поверху №№ 3 - 17 ? 3 - 27, мансарди №№ 3 - 28 ? 3 - 33 загальною площею - 498, 1 кв. м., де житлова - 260, 9 кв. м., допоміжна - 237, 2 кв. м.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на житлової прибудови літ. «А2», тамбур літ. «а1», сарай літ. «Б», вбиральня в літ. «Г», огорожа №№ 1, 2, 5, 7.
У зв'язку з признанням право власності житлового будинку в літ. «З - 2», ідеальні долі співвласників у долю володінні перерасподілено та складають
Визнано за ОСОБА_3, 98/100 домоволодіння АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_2, 2/100 домоволодіння АДРЕСА_1.
В апеляційних скаргах:
- прокурор Дзержинського району м. Харкова, який представляє інтереси ОСОБА_2 (Держави), просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають суттєве значення по справі;
- ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційни скарги підлягають задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є : недоведеність обставин, що мають значення для справи.
Із позову ОСОБА_3 вбачається, що її вимоги зводяться до узаконення через суд самочинно зроблених нею переобладнань та реконструкцій належного їй домоволодіння та приміщень.
Однак, для вирішення цього питання діючим законодавством встановлений інший порядок.
Відповідно до ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництвона земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Статтею 29 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 р. №1699-ІІІ з послідуючими змінами встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно до ст.ст. 5,18 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 р. №2780 - ХІІ із змінами, будівництво нерухомого майна повинно вестись відповідно із затвердженим у встановленому порядку проектом, закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1243 від 22.09.2004 р. «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», яка була чинна на момент розгляду судом спірних правовідносин, передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (закінчених будівництвом об'єктів) їх інженерно - технічного оснащення, проводиться відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних проектування.
Рішенням Харківською міською радою від 23.06.2004 за №90/04 «Про затвердження Порядку вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом» (зі змінами від 28.09.2005 за №188/05) детально врегульовані питання щодо самочинного будівництва.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить домоволодіння: житловий будинок у розмірі 55/100 та 45/200 часток, з відповідними надвірними будівлями, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1
Отже, правовстановлюючими документами, які у встановленому законом порядку зареєстровані, за позивачкою, вже визнано право власності на вказане домоволодіння, а тому будь-якого додаткового документу з цього приводу не було потрібно.
Проте, будучи власником перелічених вище житлових приміщень, позивачка без отримання у встановленому законом порядку і без належно затвердженого проекту почала реконструкцію домоволодіння, в тому числі роботи щодо збільшення загальної площі.
Щодо наданого суду першої інстанції ОСОБА_3 технічного висновку
ТОВ НПП «Академія» та виготовлення КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» технічного паспорту переобладнаного спірного домоволодіння, то це не замінює встановлений законом порядок прийняття об'єктів нерухомості після їх реконструкцій або побудови.
Будь - яких доказів того, що спірна будівля закінчена будівництвом, відповідає проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, позивачем не надано.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що позивачка не надала доказів, у розумінні ст. ст. 331, 376 ЦК України та відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України.
Колегія суддів також зазначає, що даними рішеннями суду зачапаються права та інтереси ОСОБА_2, як співвласника спірного будинку на, що не було звернуто належної уваги судом першої інстанції під час розгляду справи та не залучено останнього до її розгляду, навіть виходячи із назви самої позовної заяви - про визнання права власності та поділ приватного домоволодіння.
За таких обставин, доводи апеляційних скарг є суттєвими, а рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не можна визнати законними та обґрунтованими, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги прокурора Дзержинського району м. Харкова та ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2007 року та додаткові рішення цього суду від 12 жовтня 2007 року та 03 грудня 2007 року - скасувати.
Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову до Харківської міської ради про визнання права власності на приміщення №№ 1-1, 1-5, 1, 2-2, 2-3,2-5, 2- 6 в літ. «А-1» індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею: 64,8 кв.м., де житлова - 52, 3 кв. м., допоміжна - 12, 5 кв. м.; на індивідуальний житловий будинок в літ. «З-2», що складається з приміщень підвалу №№3-1 ? 3-5, 1 - ого поверху №№ 3- 6 ? 3 - 16, 2- ого поверху №№ 3 - 17 ? 3 - 27, мансарди №№ 3 - 28 ? 3 - 33 загальною площею - 498, 1 кв. м., де житлова - 260, 9 кв. м., допоміжна - 237, 2 кв. м.; на житлові прибудови літ. «А2», тамбур літ. «а1», сарай літ. «Б», вбиральня в літ. «Г», огорожа №№ 1, 2, 5, 7; та визнанні за нею, 98/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду касаційної інстанції.
Головуючий - суддя:
Судді: