Справа №760/15200/23
1-кс/760/6642/23
12 липня 2023 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , на підставі матеріалів досудового розслідування № 22023101110000459, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.05.2023, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, працює водієм в ТОВ «СУПЕР БУС», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч.3 ст.332 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023101110000459, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.05.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч.3 ст.332 КК України.
Так, з 24.02.2022 згідно Указів Президента України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на території України було введено та продовжено воєнний стан.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначив, що за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.06.2023, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на території Рівненської області організували протиправний механізм переправлення осіб призовного віку через державний кордон України за допомогою електронної системи «ШЛЯХ». ОСОБА_7 який займає посаду директора ТОВ «СУПЕР-БУС» (код ЄДРПОУ 45083553) та ОСОБА_8 , який займає посаду директора ТОВ «СМАІЛ-БУСС» (код ЄДРПОУ 44785306), із залученням ОСОБА_9 , яка виконує вказівки щодо незаконного переправлення громадян за кордон та виконує функції бухгалтера ТОВ «СУПЕР-БУС» передав їй у користування свій ЕЦП ключ для внесення громадян України призовного віку у електронну систему «ШЛЯХ».
Також, встановлено, що за попередньою домовленістю ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , за вказівками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підшукували громадян України призовного віку та повідомляли про можливість виїзду за межі державного кордону України. Військовозобов'язаним, які виявили бажання виїзду до країн Європейського Союзу, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 повідомляли про умови та вартість такого виїзду. Якщо зацікавлені особи погоджували на запропоновані умови їм надавали номер мобільного телефону ОСОБА_7 або ОСОБА_8 , які в свою чергу в телефонній розмові домовлялись про особисту зустріч, на якій обговорювали всі умови незаконного перетину державного кордону України, а також спосіб передачі останнім грошових коштів за надані послуги.
Після чого, військовозобов'язані громадяни за допомогою месенджерів надсилали ОСОБА_7 та ОСОБА_8 фотографії документів необхідних для внесення осіб у електронну систему «ШЛЯХ», та узгоджували орієнтовну дату виїзду. Останні в свою чергу надавали вказівку ОСОБА_10 щодо проведення інструктажу військовозобов'язаним з приводу поведінки останніх під час перетину ними державного кордону.
Після того як ОСОБА_7 та ОСОБА_8 громадянами України призовного віку були надіслані документи, необхідні для внесення осіб у електронну систему «Шлях», останні пересилали фотографії вказаних документів за допомогою месенджерів на номер мобільного телефону, який належать ОСОБА_9 , яка виконує функцію бухгалтера ТОВ «СУПЕР-БУС». На виконання злочинних вказівок ОСОБА_7 та ОСОБА_8 маючи у користуванні ЕЦП ключі керівників підприємств-перевізників ТОВ «СУПЕР-БУС» та ТОВ «СМАІЛ-БУСС», які оформлені на ім'я ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перебуваючи на території Рівненської області ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , у період часу з 19.02.2022 по 20.04.2023, вносили дані військовозобов'язаних громадян України у електронну систему «ШЛЯХ». Після того як заявки для перетину кордону з'являлися на платформі «ШЛЯХ», в базах ДПСУ з'являлася вказана інформація, що давало можливість громадянам України призовного віку незаконно перетнути державний кордон України.
Враховуючи викладене, ОСОБА_5 сприяв незаконному виїзду громадян України за межі державного кордону, шляхом підшукування громадян України призовного віку, які виявили бажання виїзду за межі державного кордону України, що негативно вплинуло на здатність держави забезпечити виконання заходів загальної мобілізації та проведення територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки Збройних Сил України призову військовозобов'язаних.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період (період дії воєнного стану), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Також, своїми діями ОСОБА_5 сприяв незаконному переправленню осіб через державний кордон України шляхом підшукування громадян України призовного віку, які виявили бажання виїзду за межі державного кордону України.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в незаконному переправленню осіб через державний кордон України організованою групою з корисливих мотивів, тобто у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
30.06.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч.3 ст. 332 КК України.
У клопотанні слідчий зазначає, що підставами підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, є зібрані в кримінальному провадженні докази, які додані до клопотання.
Разом з тим, слідчий вказує на те, що відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки, існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі, зокрема на строк до дев'яти років позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному з метою перешкоджання надання останніми повних та достовірних показів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється з огляду на те, що підозрюваний вчинив злочин, переслідуючи корисливий мотив з метою отримання грошових коштів, а також той факт, що ОСОБА_5 може вчинити нові злочини для отримання грошових коштів для подальшого існування, знищити, сховати та спотворити інформацію, речі та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
При цьому, слідчий вказує, що більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_5 призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів, без визначення застави.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував та просив відмовити у задоволенні чи застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, такий як особисте зобов'язання, посилаючись на відсутність ризиків, необґрунтованої підозри та позитивні характеристики.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
З даних витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023101110000459 вбачається, що 25.05.2023 внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч.3 ст.332 КК України.
30.06.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч.3 ст.332 КК України.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Разом з тим, частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов'язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов'язаний з'ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.
Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.
Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.
Отже, суд зобов'язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув'язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам'як проти Польщі»).
При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 114-1, ч.3 ст. 332 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора та слідчого, що повідомлена ОСОБА_5 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_5 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу.
При цьому, прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, суд погоджується з прокурором та слідчим щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; впливати на свідків, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється з огляду на те, що підозрюваний вчинив злочин, переслідуючи корисливий мотив з метою отримання грошових коштів, а також той факт, що ОСОБА_5 може вчинити нові злочини для отримання грошових коштів для подальшого існування, знищити, сховати та спотворити інформацію, речі та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може зникнути та перебувати тривалий час у розшуку.
Проте, суд не може погодитись із тим, що для даного випадку необхідним є застосування виняткового виду запобіжного заходу як тримання підозрюваного під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід, такий як домашній арешт з покладенням на підозрюваного відповідних обов'язків, цілком зможе запобігти встановленим ризикам.
Тому слідчий суддя, надавши оцінку поясненням учасників судового розгляду та матеріалам, що містяться разом з клопотанням, взявши до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: наявність обґрунтованої підозри, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, особу підозрюваного, наявності постійного місця проживання в Рівненській області, приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню, а для підозрюваного достатнім буде застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи те, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, які в свою чергу підтверджуються доданими до клопотання матеріалами, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є доцільним застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши йому в період з 22.00 год. до 06.00 год. наступної доби залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, а саме Рівненська область, Сарненський район, с. Кричильськ без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 177, 178, 181, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 206, 395 КПК України, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч.3 ст.332 КК України, - задовольнити частково.
У застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.00 год. до 06.00 год. наступної доби без дозволу слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження, в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.08.2023 включно, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прибути до укриття чи бомбосховища у будь-який час коли лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, а саме Рівненська область, Сарненський район, с. Кричильськ без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Строк дії даної ухвали визначити до 30.08.2023 включно.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську обласну прокуратуру.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1