СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3772/23
ун. № 759/11749/23
24 липня 2023 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Габрієль Лідія Євгенівна про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, скасування арешту майна (заходу забезпечення) накладеного у цивільному провадженні,
В червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Габрієль Л.Є. про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, скасування арешту майна (заходу забезпечення) накладеного у цивільному провадженні.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2023 року визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О. Справу передано судді 28.06.2023 року.
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 03.07.2023 року позовну заяву залишено без руху на надано строк для усунення недоліків.
При вирішенні питання про відкриття провадження у вказаній цивільній справі були вивчені позовні матеріали. Справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, підсудна Святошинському районному суду м. Києва.
Підстав для залишення без руху або повернення позовної заяви в частині позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, відмови у відкритті провадження не встановлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно ст. 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що вказану справу частині позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом слід розглядати за правилами загального позовного провадження, оскільки справа є складною з огляду на приписи ч. 3 ст. 274 ЦПК України.
На виконання наведених положень ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання у справі в частині позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та встановити сторонам строки для подання ними документів на підтвердження своєї правової позиції в даному спорі.
В частині позовних вимог про скасування арешту майна (заходу забезпечення) накладеного у цивільному провадженні суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 20.02.2020 року у справі № 759/17904/19 накладено арешт на нерухоме майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві приватно власності ОСОБА_3 .
Згідно глави 10 ЦПК України вирішення питання про скасування забезпечення позову відбувається в рамках тієї цивільної справи, для забезпечення позову по якій вжиті відповідні заходи.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 10 постанови "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №2 від 12.06.2009 року заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Відповідно до п. 9 постанови №5 Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу. При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Отже, розгляд питання про скасування заходів забезпечення позову, відбувається в рамках тієї цивільної справи для забезпечення позову у якій вжиті ці заходи та тим суддею, який розглядає цей позов по суті, та дана вимога не підлягає розгляду в позовному провадженні.
Згідно із ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію да набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (ч. 10 ст. 158 ЦПК України).
У заяві про усунення недоліків заявник зазначає, що 10.07.2023 року він звернувся до суду у справі № 759/17904/19 (2з/759/6/20) щодо скасування заходів забезпечення.
З огляду на викладене, враховуючи, що заходи забезпечення позову застосовані в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Габрієль Л.Є., Друга київська державна нотаріальна контора, Головне територіальне управління юстиції в м.Києві про визнання заповіту недійсним (№759/17904/19), та цивільним процесуальним кодексом України передбачено інший порядок звернення з відповідним клопотанням щодо скасування заходів забезпечення позову, суддя дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви про скасування арешту майна (заходу забезпечення), накладеного у цивільному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-19, 23, 33, 34, 45, 174-177, 184, 185, 190, 191, 274, 352-355 ЦПК України, суддя, -
Відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Габрієль Лідія Євгенівна про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Розпочати підготовче провадження у справі.
Призначити по справі підготовче судове засідання 11 жовтня 2023 року о 10:30 годин у приміщенні Святошинського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27-а, каб. 203).
Копію ухвали, копію позовної заяви та доданих документів, надіслати учасникам справи.
Не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення іншим учасникам (позивачу, відповідачу, третім особам) копії відзиву та доданих до нього документів.
Позивач не пізніше десяти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачу, третій особі у справі та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Відповідач не пізніше десяти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити іншим учасникам справи та суду з підтвердженням такого направлення.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позовну заяву в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Габрієль Лідія Євгенівна про скасування арешту майна (заходу забезпечення) накладеного у цивільному провадженні повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику його право подати відповідну заяву про скасування заходів забезпечення позову у рамках справи № 759/17904/22.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.
Ухвала в частині повернення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Ю.О. Твердохліб