Справа № 758/7668/23
3/758/3297/23
28 липня 2023 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ікорська Є. С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого директором у ТОВ «Хозхімсервіс»,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
05.06.2023 о 15:26 год. на нерегульованому перехресті вулиць Андріївська та Братська у м. Києві, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Toyota Cruiser 200, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі, не виконав вимоги дорожнього знака 2.1 «Дати дорогу», не дав дорогу транспортному засобу Mercedes Benz, д.н.з. НОМЕР_2 , який під'їжджав до перехрестя по головній дорозі, що призвело до зіткнення транспортних засобів, внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, водій транспортного засобу Mercedes Benz отримала тілесні ушкодження, чим порушив п. п. 8.4 (б), 16.11 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП неприбуття у судове засідання правопорушника не перешкоджає розгляду справи. З огляду на те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від якої не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим причини неявки правопорушника до суду визнані неповажними, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів.
У судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Гаращенко І. В. наполягав на тому, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення та просив притягнути його до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 259970 від 23.06.2023, копією рапорту ЄО, рапортом інспектора від 05.06.2023, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою місця ДТП від 05.06.2023, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 автомобіль Mercedes їхав з малою швидкістю по головній дорозі, а Toyota із великою швидкістю рухався по вул. Андріївській. Не уступаючи дорогу, Toyota поїхав, не пропустив Mercedes, у результаті відбулось зіткнення. Водій Mercedes отримала ушкодження.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , останній рухався у напрямку вул. Набережно-Хрещатицька, рухався із незначною швидкістю, при цьому впевнившись у тому, що його транспортний засіб не несе небезпеки для оточуючих та інших учасників дорожнього руху. Автомобіль Mercedes він побачив уже після зіткнення. Удар з боку водія Mercedes був у задні праві двері. Він закінчував маневр, рухався прямо через перехрестя по вул. Андріївська. Після зіткнення він вийшов до водія Mercedes, яка повідомила, що не потребує допомоги лікарів.
Зі схеми ДТП убачається, що перехрестя вулиць Андріївська та Братська у м. Києві є перехрестям нерівнозначних доріг. Транспортний засіб Mercedes розташований безпосередньо на перехресті у бік вулиці Борисоглібська, транспортний засіб розташований на відстані 7,5 метрів від перехрестя у бік вулиці Набережно-Хрещатицька. Транспортний засіб Toyota рухався по дорозі, на якій вставлено дорожній знак 2.1 «Дати дорогу», а транспортний засіб Mercedes рухався по дорозі, на якій встановлено знак 2.3 «Головна дорога», отже водій ОСОБА_1 повинен був дотримуватись п. 16.11 Правил дорожнього руху та дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Відповідно до п. 16.11 Правил дорожнього руху на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Відповідно до довідки по перевірці матеріалу Єдиного обліку, заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події у діях учасників ДТП відсутні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України.
Аналізуючи докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин адміністративного провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, вважаю, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю доведена.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, стимулювання його до правомірної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, вважаю за необхідне застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення у виді штрафу.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 124, 280, 283, 284, 291 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536 гривень 80 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя Єлізавета ІКОРСЬКА