Справа № 761/37371/21
14 березня 2023 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Анохіна А.М.
при секретарі - Йогансен К.Д.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції в метрополітені ГУНП в м. Києві про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
До Подільського районного суду м. Києва з Шевченківського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції в метрополітені ГУНП в м. Києві про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - для розгляду за підсудністю.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 13.10.2021 відносно нього працівником поліції було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, за те, що 13.10.2021 о 15 год. 55 хв. на станції м. Васильківська у м. Києві ОСОБА_1 перебував у вестибюлі метро без захисної маски, чим порушив правила карантинних заходів на метрополітені.
Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.
Позивач вважає, що така постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за вказане порушення є необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
05 січня 2022 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 10.01.2022 у справі відкрито спрощене позовне провадження викликом сторін. Відповідачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Судом встановлено, що 13.10.2021 інспектором УП в метрополітені ГУНП в м. Києві Недобой Ю.М. складено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 454607 за змістом якої ОСОБА_1 13.10.2021 o 15 год 55 хв перебував у вестибюлі станції метро Васильківська у м. Києві без захисної маски, чим порушив правила карантинних заходів на метрополітені.
З огляду на зазначене встановлене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено на адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.
Позивач факт перебування у вестибюлі станції метро Васильківська у м. Києві без вдягнутих засобів індивідуального захисту, фактично не заперечує, проте наголошує, що примушення носити маску порушує його права та свободи.
Відповідно до ч. 2 ст. 44-3 КУпАП перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин -адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
За правилами ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (COVID-19) з 19.12.2020 до 30.06.2021 було установлено карантин шляхом продовження дії карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, від 20.05.2020 № 392 та від 22.07.2020 № 641.
Згідно з п.п. 1 п. 2 вказаної постанови на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Суд зазначає, що диспозиція ч. 2 ст. 44-3 КУпАП передбачає, що підставою для накладення штрафу є перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Отже, заборона перебування в громадських будинках, спорудах під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту встановлена безпосередньо у диспозиції ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.
Та обставина, що ця заборона міститься також у переліку обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених п.п. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236, сама по собі не свідчить про те, що відповідна заборона була встановлена виключно підзаконним актом та з порушенням ст.ст. 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України.
Суд звертає увагу на те, що в абз. 2 п. 3.2 рішення Конституційного Суду України № 10-р/2020 від 28.08.2020 у справі № 1-14/2020 (230/20) дійсно зазначено, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України.
Разом з тим, вказане рішення Конституційного Суду України № 10-р/2020 від 28.08.2020 у справі № 1-14/2020 (230/20) не містить висновків про те, що заборона перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, є обмеженням конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Законність п.п. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 не є безпосереднім предметом спору і не може бути належним чином перевірена судом у межах даної справи в якій не приймає участь суб'єкт прийняття такої постанови.
З цих підстав суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що в порушення вимог чинного законодавства постанова про запровадження карантину була прийнята без введення в Україні режиму надзвичайного стану. Зазначені доводи можуть бути перевірені судом у межах справи, де предметом оскарження є відповідна постанова, а відповідачем - Кабінет Міністрів України. Надання правової оцінки законності постанови від 09.12.2020 № 1236 без забезпечення Кабінету Міністрів України права на доведення правомірності його рішення перед судом не узгоджується з принципами адміністративного судочинства.
Таким чином, з огляду на предмет позову та межі доказування в цій справі, для перевірки законності притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП належить перевірити чи було станом на 13.10.2021 на території України запроваджено карантин, а також пересвідчитись у тому, що відповідна особа перебувала в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту.
Як зазначалося, станом на 13.10.2021 карантин на всій території України було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236, а факт перебування без вдягнутих засобів індивідуального захисту позивачем не заперечується.
За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 44-3, 251, 258, 268, 276, 287-289, 293 КУпАП, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління поліції в метрополітені ГУНП в м. Києві про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М.Анохін