Справа № 758/7370/22
21 березня 2023 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Анохіна А.М.
при секретарі - Йогансен К.Д.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги у місті Київ» про стягнення коштів,
30 серпня 2022 року позивач звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги у місті Київ» про стягнення коштів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказав, що наприкінці 2020 року з метою отримання допомоги щодо оформлення земельної ділянки в порядку безоплатної приватизації звернувся до Товариства з обмеженою відповідальності «Центр правової допомоги у місті Київ» (надалі - Відповідач).
Відповідач взяв на себе обов'язок оформити всі необхідні документи для отримання позивачем земельної ділянки, запропонувавши роботу поділити на окремі етапи, і відповідно поетапно здійснювати оплату за фактом наданих послуг.
1)за пошук земельних ділянок та підготовку запитів до ГУ Держгеокадастру в Київській області позивач сплатив 5000,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг № 27112003 від 10.12.2020 та квитанціями про оплату від 27.11.2020 на суму 1000,00 грн та від 10.12.2020 на суму 4000,00 грн;
2)за правовий аналіз ситуації, підготовку запиту до сільського голови про надання інформації про земельну ділянку та клопотання до сільської ради про надання, дозволу на розроблення проекту землеустрою позивач сплатив 4000,00 грн, що підтверджується актом приймання - передачі наданих послуг № 25122007 від 06.01.2021 та квитанцією про оплату від 06.01.2021 на суму 3000,00 грн та 1000,00 грн, яку сплатив готівкою.
Загалом на зазначені вище юридичні послуги позивач витратив 9000,00 грн.
Кошти були перераховані на картковий рахунок директора відповідача - ОСОБА_3 .
Вказує, що за другим етапом надання послуг, 06.01.2021 відправив підготовлені ним документи, а саме: клопотання про надання у власність земельної ділянки до Лютізької сільради Вишгородського району Київської області та запит про надання публічної інформації до голови Лютізької ради Вишгородського району Київської області.
У березні 2021 року позивач отримав рішення Петрівської (колишньої Лютізької) сільської ради Вишгородського району Київської області від 11.03.2021 №182 про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у зв'язку з невизначенням цільового призначення земельної ділянки та відсутністю графічних матеріалів.
Відмова Петрівської сільської ради у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою напряму пов'язана з неправильним складанням та оформленням документів, адже у поданому клопотанні, як до речі і у запиті про надання публічної інформації, не було зазначено цільового призначення земельної ділянки та не було додано потрібних графічних матеріалів, що визначено ч. 6 ст.118 Земельного кодексу України.
Враховуючи те, що непрофесійні дії відповідача призвели до неправильного складання оформлення документів та, як наслідок, відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, вважає, що йому були надані неякісні юридичні послуги.
30 серпня 2022 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 05.09.2022 було відкрито провадження по справі та справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
14 жовтня 2022 року до суду подано відзив на позовну заяву. В своєму відзиві просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки згідно акту приймання -передачі наданих послуг № 25122007 від 06.01.2021, позивач не мав претензій до якості наданих виконавцем послуг.
01 листопада 2022 року до суду подано відповідь на відзив в якому просить задовольнити позовні вимоги. Крім того, до суду подано заяву про збільшення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 4000,00 грн.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із п.1 п. п. 1, 2, 6, 7 ст. 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської, серед іншого, діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах.
Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, який укладається в письмовій формі.
Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до п. 4 ст. 1, ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст.ст. 17, 33 Правил адвокатської етики в угоді про надання правової допомоги мають бути чітко і недвозначно визначені всі головні умови, на яких адвокат приймає доручення клієнта.
Договір про надання послуг є складним зобов'язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов'язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627 ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.
Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що 27.11.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ « Центр правової допомоги у місті Києві» укладено договір №27112003 про надання правової допомоги/юридичних послуг.
Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов'язується за дорученням замовника надати юридичні послуги/правову допомогу, поіменно в переліку послуг, зазначених в п. 1.2 цього договору, а замовник зобов'язується сплатити грошові кошти за надані послуги.
Пунктом 1.2 Договору сторони погодили перелік юридичних послуг, види та обсяг правової допомоги, що надається: пошук земельних ділянок, підготовка запитів в Держгеокадастр.
Отже між сторонами укладено цивільно - правовий договір про надання правової допомоги/юридичних послуг (надалі Договір), що не заперечується
Права та обов'язки за Договором сторони узгодили у пункті 2.
Згідно п. 2.1.2 виконавець зобов'язаний приступити до надання юридичних послуг/правової допомоги, зазначених у п. 1.2 цього Договору у повному обсязі, своєчасно і якісно, керуючись законодавством України, а також іншими нормативними актами.
Пунктом 2.2.6 сторони передбачили, що замовник зобов'язаний підписати акт про надання юридичних послуг/правової, в тому числі проміжний акт про надання частини юридичних послуг протягом трьох календарних днів з моменту отримання повідомлення виконавця за допомогою телефонного зв'язку про виконання (часткове виконання) останнім прийнятих на себе зобов'язань.
Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Розмір оплати за виконання юридичних послуг/правової допомоги, зазначених в п. 1.2 цього Договору, становить 5000,00 грн (п.3.1 Договору). Аванс 1000,00 грн - 27.11.2020 та залишок 4000,00 грн - 07.12.2020.
Згідно ст. 905 ЦК України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 4.1 Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 27.12.2020.
Згідно ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. За частиною другою статті 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Стаття 526 ЦК України встановлює загальні умови виконання зобов'язань та закріплює основний принцип виконання зобов'язань - принцип належного виконання, що стосується як суб'єктів, так і предмета, строку чи терміну, місця і способу виконання. Так, згідно її положень зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутність таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно приписів норм ст.ст. 623, 906 ЦК України, тягар доказування факту невиконання або неналежним виконанням договору про надання послуг покладається на замовника послуг.
Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором про надання правової допомоги належним чином, сплатив обумовлену вартість послуг.
Згідно ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Частинами 1, 2, 3 та 4 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Відповідачем не доведено суду належне виконання умов договору про надання правової допомоги від 27.11.2020, не спростовано зазначені у позовній заяві обставин щодо порушення Товариством зобов'язань за вказаним договором.
Судом встановлено, що відповідач взяв на себе обов'язок оформити всі необхідні документи для отримання позивачем земельної ділянки, запропонувавши роботу поділити на окремі етапи, і відповідно поетапно здійснювати оплату за фактом наданих послуг.
1)за пошук земельних ділянок та підготовку запитів до ГУ Держгеокадастру в Київській області позивач сплатив 5000,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг № 27112003 від 10.12.2020 та квитанціями про оплату від 27.11.2020 на суму 1000,00 грн та від 10.12.2020 на суму 4000,00 грн;
2)за правовий аналіз ситуації, підготовку запиту до сільського голови про надання інформації про земельну ділянку та клопотання до сільської ради про надання, дозволу на розроблення проекту землеустрою позивач сплатив 4000,00 грн, що підтверджується актом приймання - передачі наданих послуг № 25122007 від 06.01.2021 та квитанцією про оплату від 06.01.2021 на суму 3000,00 грн та 1000,00 грн, яку сплатив готівкою.
Загалом на зазначені вище юридичні послуги позивач витратив 9000,00 грн.
Кошти були перераховані на картковий рахунок директора відповідача - ОСОБА_3 .
У березні 2021 року позивач отримав рішення Петрівської (колишньої Лютізької) сільської ради Вишгородського району Київської області від 11.03.2021 №182 про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у зв'язку з невизначенням цільового призначення земельної ділянки та відсутністю графічних матеріалів.
Відмова Петрівської сільської ради у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою напряму пов'язана з неправильним складанням та оформленням документів, адже у поданому клопотанні, як до речі і у запиті про надання публічної інформації, не було зазначено цільового призначення земельної ділянки та не було додано потрібних графічних матеріалів, що визначено ч. 6 ст.118 Земельного кодексу України.
ТОВ «Центр правової допомоги у місті Києві» не заперечує отримання претензій позивача.
Викладені у відзиві на позовну заяву обставини, які відповідач вважає підставами, що можуть слугувати для відмови у задоволенні позову, суд не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та не доведені відповідачем належними і допустимими доказами.
Враховуючи встановлені судом обставини, беручи до уваги досліджені судом докази в їх сукупності, зважаючи на те, що з боку відповідача не надано суду доказів щодо належного виконання ним вимог п. 1.2 договору про надання правової допомоги від 27.11.2020, суд вважає, що позов в цій частині є доведеним, обставини, викладені в позовній заяві, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, в зв'язку з чим вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 992,40 грн.
Керуючись Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 526, 610,611, 614, 626, 638, 901, 903, 905, 906 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги у місті Київ» про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги у місті Київ» (місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 58, код ЄДРПОУ 43226743) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) грошові кошти у розмірі 4000,00 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги у місті Київ» (місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 58, код ЄДРПОУ 43226743) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 992,40 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М.Анохін