печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5941/23-п
20 квітня 2023 року суддя Печерського районного суду міста Києва Шапутько С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Печерського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 . та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
- за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 892192, 28.01.2023 о 21 год. 00 хв. громадянка ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство економічного характеру відносно колишнього хлопця ОСОБА_2 , а саме умисно позбавила особистих речей, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час проведення судового засідання у передбаченому законом порядку, причин неприбуття не повідомила, будь-яких заяв по суті справи на адресу суду направлено не було.
З урахуванням строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, визначених ст. 277 КУпАП, неповідомлення особою суд про причини неявки, суддя вважав можливим завершити розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В судове засідання також не з'явився потерпілий ОСОБА_2 , разом з тим, в матеріалах справи містяться його письмові пояснення, в яких він зазначає, що після того, як розійшовся із колишньою дівчиною, а саме ОСОБА_1 , забрав всі свої основні речі, проте залишив деякі предмети гігієни і деякі побутові речі. ОСОБА_1 обіцяла направити йому речі «Новою поштою», проте не зробила цього. ОСОБА_2 намагався їй зателефонувати, проте ОСОБА_1 всюди його заблокувала, тому він прийшов до неї додому. Відчинивши двері ОСОБА_2 , ОСОБА_1 почала на нього кричати і ображати, після чого була викликана поліція.
Суддя, дослідивши матеріали справи, надходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, - передбачає адміністративну відповідальність.
Суб'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і передбачає наявність прямого умислу правопорушника на спричинення страждань потерпілій стороні.
Відповідно до пунктів 3, 4, 14 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Основними ознаками економічного насильства є:
- контроль над фінансами іншої людини;
- обмеження доступу іншої людини до користування спільною власністю, маніпуляція правом власності як перевагою одного члена сім'ї над іншим;
- погрози жертві втратити кошти, власність чи особисті речі у разі непослуху;
- обмеження права іншої людини навчатися чи працювати;
- примушування до заняття проституцією, жебрацтвом, крадіжками;
- відбирання у жертви коштів чи документів;
- примушування передати право власності на рухоме та нерухоме майно жертви;
- приниження жертви та психологічний тиск через перевагу у матеріальній власності;
- маніпулювання думками та бажаннями жертви способом відбирання у неї матеріальних ресурсів та їжі.
Виходячи з аналізу зазначених норм законодавства у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі (або існувала реальна можливість їх настання).
Під час вирішення питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд зважає на те, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Однак доказів завдання чи можливості завдання такої шкоди потерпілому ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
З самих пояснень ОСОБА_2 вочевидь вбачається очевидна відсутність в діях ОСОБА_1 домашнього насильства по відношенню до потерпілого, оскільки він сам вказує, що не забрав у ОСОБА_1 тільки деякі предмети гігієни і побуту (не перелічує які), та не вказує, що ці речі були визначальними для його життя і побуту, неповернення таких речей значно вплинуло на його звичний спосіб життя, викликало в ньому невпевненість, змусила відчувати тиск через перевагу ОСОБА_1 у матеріальній власності, жебракувати, відчувати себе жертвою тощо.
Будь-які докази того, що ОСОБА_1 має за місцем її проживання речі ОСОБА_2 - в матеріалах провадження відсутні, як і самі пояснення ОСОБА_1 .
Слід зазначити, що обов'язковою ознакою домашнього насильства як складу адміністративного правопорушення є можливість заподіяння або реальне заподіяння від вчинюваних дій шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Всупереч вказаним вимогам закону в протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на можливість заподіяння або ж фактичне заподіяння фізичному або психічному здоров'ю ОСОБА_2 неповерненням йому майна ОСОБА_1 , як і доказів таких обставин, що виключає наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За таких обставин, оцінивши матеріали справи за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, суддя надходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку із чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7,173-2, 247, 252, 266, 280 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя С.В. Шапутько