Справа № 2-6695/10
06 вересня 2010 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Скляренко С.О.,
за участю секретаря - Малаховій М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова про поновлення порушених пенсійних прав, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова про поновлення порушених пенсійних прав, в якому вказує, що він з 01 липня по 14 серпня 1986 року приймав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1-ї категорії осіб, що постраждали від Чорнобильської катастрофи. З 23 жовтня 2006 року він, відповідно до висновків МСЕК, є інвалідом 3-ї групи. Йому була призначена та виплачується пенсія не відповідно до діючого законодавства. У зв'язку з чим позивач просить поновити строк звернення до суду, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його державної пенсії і привести її розмір у відповідність з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, тобто у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком з 01.11.2006 року та в подальшому, також зобов'язати відповідача нарахувати йому додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю - у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 01.11.2006 року та в подальшому.
В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Таким чином, суд вирішив можливим розглянути справу за відсутністю сторін.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова - надав письмові заперечення на позов, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити, а також вказав, що позивач знаходиться на обліку в управлінні та отримує пенсію по інвалідності 3 групи внаслідок захворювання, отриманого при виконанні обов'язків при ліквідації наслідків авари на ЧАЕС. Пенсійне забезпечення осіб, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС здійснюється згідно Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796 від 28.02.1991 року, Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 року та на підставі Постанов КМУ. Згідно ст. 49 Закону № 796 пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 призначається у відповідності до ст.. 54 Закону № 796, частина 4 якої встановлює, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 згідно ст. 50 Закону № 796 призначається у розмірах: інвалідам 3 групи - 50 % мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ч. 7 ст. 54 Закону № 796 порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається КМУ. На підставі цієї норми Пенсійний фонд при нарахуванні основної та додаткової пенсії позивачу керувався Постановою Кабінету Міністрів України „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», в якій зазначено, що з 1 липня 2008 року встановлено доплату окремим категоріям з тим, що їх пенсія, зокрема розмір пенсії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, інвалідів 3 групи досягає 1351,56 грн. Постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530 встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується інвалідам 3 групи у розмірі 15 % прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсій, встановлений ч. 4 ст. 54 Закону 796, був визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлено не був. Оскільки ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте ч. 3 вказаної статті встановлює мінімальний розмір пенсії за віком виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим законом. Положення ч. 3 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо встановлених обмежень застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 цього Закону, Конституційним судом такими, що не відповідають Конституції України, не визнавались, а тому підлягають виконанню. Управління вважає, що в даному випадку стверджувати про звуження змісту та обсягу прав осіб, яким пенсія призначена з урахуванням положень ч. 4 ст. 54 ЗУ № 796, шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів та відповідно про порушення положень ст. 22 Конституції України підстав не вбачається. Управління діяло на підставі чинного законодавства та у межах своїх повноважень.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова та є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, інвалідом 3-ї групи захворювання, якого пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1.
30.06.2010 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності.
Листом № 184/Б-10 від 12.03.2010 року Управлінням Пенсійного фонду у Ленінському районі м. Харкова було надано відповідь, в якій відмовлено в проведенні перерахунку пенсії.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи ” (далі- Закон №796-ХII) в редакції, яка діяла до внесення змін згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 -У1 від 28.12.2007 р., (далі- Закон № 107 -У1) , в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст. 50 Закону № 796-ХII, в редакції, яка діяла до внесення змін згідно Закону України № 107 -У1, інвалідам 3 групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 -У1 ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими : для учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 році по третій групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 50 Закону України № 796-ХII, зі змінами, внесеними Законом України № 107-УІ , особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю: інвалідам 3 групи - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ст. 67 зазначеного Закону максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “.
Рішенням Конституційного Суду України №10 від 22 05 2008 року у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І пунктів 61,62,63,64, розділу ІІ пункту 3 розділу ІІІ, та положень статті 67, розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-УІ , вказані положення визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення рішення судом, оскільки зменшують розміри виплат, обмежують права та свободи і мають місце лише у випадках, передбачених ст. 64 Конституції України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 врегульовано деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, зокрема громадян, які отримують пенсії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Частиною 4 зазначеної постанови з 22.05.2008 р. передбачено: щомісячна додаткова пенсія інвалідам 3 групи у розмірі 15% від розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність; мінімальний розмір пенсії для інвалідів 3 групи у розмірі -965 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян» для осіб, що отримують пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.07.2008 р. встановлено мінімальний розмір пенсій для інвалідів 3 групи - 1026, 90 грн.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 8 вересня 2009 року у справі № 1-27/2009 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян“ визнано неконституційним пункт 10 Постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян“ від 28 травня 2008 року № 530 ( 530-2008-п ), і зазначений пункт втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
При цьому Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставіё в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",” а не Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» та від 28 травня 2008 р. № 530, на підставі яких була нарахована пенсія позивачу, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на ч.7 ст.54 вищезазначеного Закону № 796-ХII, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабміну України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальних пенсій за віком.
Зі змісту ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій та додаткових пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на положення ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи в розміру мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч. 3 ст. 67 зазначеного Закону, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій передбачених статтями 50, 54 Закону України № 796 застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Таким чином, вимоги позивача про проведення перерахунку пенсії, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком на момент виплати, а не на час дії відповідного закону про розмір мінімальної пенсії за віком, не відповідають вимогам ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і задоволенню в цій частині не підлягають.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів.
Проаналізувавши вищевикладені обставини справи та норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання дій відповідача неправомірними у здійсненні перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягають задоволенню.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова, відмовляючи позивачеві у здійсненні перерахунку пенсії, діяло необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, а від так неправомірно.
Суд вважає, що вимога позивача про поновлення строку на оскарження дій Управління Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Харкова підлягає задоволенню, оскільки позивачу в 2010 році стало відомо про порушення його прав, Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова.
Згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо мінімального розміру - 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 листопада 2006 року та в подальшому.
На підставі вищевикладеного, Керуючись ст. ст. 19, 64, 124, 152 Конституції України, ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 50, п. 4 ст. 54, ст. ст. 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 3, 10, 11, 15, 60, 88, 107, 109, 118-120, ч. 2 ст. 158, 209, 212, 214, 215 ЦПК, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова про поновлення порушених пенсійних прав - задовольнити.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.11.2006 р. пенсії по інвалідності в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду спричинену здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком та здійснювати такі нарахування та виплати в подальшому з послідуючим перерахунком додаткової пенсії у відповідності зі змінами діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С.О. Скляренко