15.02.2023 Справа № 756/8474/22
Справа № 756/8474/22
3/756/108/23
15.02.2023 Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Касьян А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі протоколів про адміністративне правопорушення від 12.08.2022 серії ААД № 155528 та № 155529 стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ),
та
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, жителя АДРЕСА_2 ),
кожного окремо за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за участю учасників судового провадження:
осіб, стосовно яких складено протоколи про адміністративне правопорушення:
від 12.08.2022 серії ААД № 155528, - ОСОБА_1 ;
від 12.08.2022 серії ААД № 155529, - ОСОБА_2 ,
захисник - Вітів М.Б.,
Судом встановлено, що 12.08.2022 о 02:40 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки VOLKSWAGEN GOLF (д.н.з. НОМЕР_1 ) по вул. Богатирській, 26а у місті Києві в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння було проведено в установленому порядку на місці зупинки за згодою водія із застосуванням спеціального технічного засобу DRAGER ALCOTEST 7510 ARMF-0340 при температурі повітря +26,0°С та при вимірюванні вмісту парів етанолу в повітрі, що видихається, результат огляду водія ОСОБА_1 склав 1,12‰. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 12.08.2022 о 02:22 на просп. Степана Бандери, 25 у м. Києві ОСОБА_2 , знаючи, що ОСОБА_1 вживав спиртні напої та перебуває у стані алкогольного сп'яніння, передав ОСОБА_1 керування транспортним засобом марки VOLKSWAGEN GOLF (д.н.з. НОМЕР_1 ), чим порушив вимоги підпункту «г» пункту 2.9. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також захисник Вітів М.Б., кожен окремо, просили закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення стосовно як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, ОСОБА_2 підтримав свої доводи, викладені у письмових поясненнях, при цьому зазначив, що того вечора він перебував зі своїми друзями в парковій зоні поблизу вул. Дніпроводської, де вони разом відзначали повернення побратима зі сходу України, вживали спиртні напої, він зателефонував товаришу ( ОСОБА_1 ) та попросив, щоб він його забрав, ОСОБА_1 приїхав за ним, був адекватний, він не бачив жодних ознак алкогольного сп'яніння в ОСОБА_1 , тобто йому не було відомо та він не міг передбачити, що ОСОБА_1 може перебувати в стані алкогольного сп'яніння, ознак алкогольного сп'яніння він не бачив, крім того, матеріали справи не містять відомостей на встановлення способу передачі права керування транспортним засобом ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 також підтримав доводи, викладені у письмових поясненнях, при цьому зазначив, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що він керував транспортним засобом, тобто є суб'єктом ст. 130 КУпАП; відеозаписи з бодікамер патрульних поліцейських є недопустимими доказами, оскільки не є безперервним; у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про ознаки алкогольного сп'яніння, які були виявлені патрульним поліцейським, наявність яких слугувало б підставою для законної вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння; він проходив огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак не погодився з результатами, у свою чергу поліцейські не запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря-нарколога; крім того, перед проходженням огляду на стан сп'яніння на місці зупинки йому не надали сертифікат проходження повірки спеціального технічного засобу DRAGER; матеріали справи не містять доказів на підтвердження то, що він під час руху порушив вимоги Правил дорожнього руху, що слугувало б причиною зупинки транспортного засобу, що свідчить про те, що як зупинка транспортного засобу так і вимога пройти огляд на стан сп'яніння є незаконними; водночас його не було відсторонено від керування транспортним засобом, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу відсутній.
Вивчивши та дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 цього Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 1.10. Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Згідно підпункту «а» пункту 2.9. Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підпунктом «г» пункту 2.9. Правил дорожнього руху водієві забороняється передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стан
За невиконання вимог як підпункту «а» так і підпункту «г» пункту 2.9. Правил дорожнього руху передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стаття 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за «керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції», а також «передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів», а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП в редакції Закону №1231-IX від 16.02.2021 передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану (п. 2 розділу І Інструкції №1452/735)
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції №1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Пунктом 5 цього ж розділу встановлено, що перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Водночас, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 розділу І Інструкції №1452/735).
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок №1103).
Зокрема, пунктом 3 Порядку №1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з пунктом 10 Порядку №1103 огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ України.
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу.
Відповідно до вимог вказаної статті у протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені, зокрема: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376 (далі - Інструкція №1376).
Інструкцією №1376 встановлено порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначено порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395 (далі - Інструкція №1395) визначено процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкцій №1376, 1395 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності, а положення Інструкції 1452/735 та Порядку №1103 - підстави та правила проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, у встановленому порядку в закладі охорони здоров'я, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
При цьому, відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішеннях ЄСПЛ, зокрема по справах «Коробов проти України» від 21.07.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Крім того, ЄСПЛ у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (рішення у справах «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998, «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, що містяться у справі про адміністративне правопорушення, зокрема:
- даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 12.08.2022 серії ААД №155528 в якому зазначено, що 12.08.2022 о 02:40 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки VOLKSWAGEN GOLF (д.н.з. НОМЕР_1 ) по вул. Богатирській, 26а у місті Києві в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння було проведено в установленому порядку на місці зупинки за згодою водія із застосуванням спеціального технічного засобу DRAGER ALCOTEST 7510 ARMF-0340 при температурі повітря +26,0°С та при вимірюванні вмісту парів етанолу в повітрі, що видихається, результат огляду водія ОСОБА_1 склав 1,12‰ на противагу максимально допустимому рівню парів етанолу в повітрі, що видихається, - 0,2 ‰ відповідно до чинного законодавства України. У графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення» ОСОБА_1 зазначив «згоден». При цьому, протокол не містить будь-яких інших пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу незгоди з його змістом, як і не містить жодних заяв, зауважень, заперечень чи скарг під час його оформлення чи після цього, не надано таких суду й під час розгляду справи. Даних про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції матеріали справи не містять.
Своїм підписом водій ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав.
- даними, що містяться в роздруківці результату тесту за допомогою DRAGER MOBILE PRINTER ARMD-0630, яка містить особистий підпис ОСОБА_1 , з якого вбачається, що за результатами застосування спеціального приладу при температурі повітря +26,0°С та при вимірюванні вмісту парів етанолу в повітрі, що видихається, результат огляду водія ОСОБА_1 склав 1,12‰;
- даними, що містяться в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що огляд було проведено на підставі таких ознак алкогольного сп'яніння «різкий запах алкоголю з порожнини рота; не чітка вимова, не стійка хода», виявлені поліцейським 12.08.2022 у водія ОСОБА_1 в розумінні пункту 3 Розділу 1, пункту 1 Розділу 2 Інструкції №1452/735, є підставою для проведення поліцейським огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 5741405 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, тобто за «керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом»;
- відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліцейських 473582 та 473984, що є додатками до протоколів про адміністративне правопорушення серії ААД № 155528 та серії ААД № 155529, а також відеозаписом, отриманого у відповідь на запит суду (від 12.12.2022 №756/8474/22) з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м.Києві (від 11.01.2023 №1096/41/11/2/02-2023).
У рішенні Європейського суду з прав людини у складі його Великої палати по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно норм, встановлених законами держави Україна.
Водночас, саме відеозаписи з місця зупинки транспортного засобу не містять доказів на підтвердження того, що транспортним засобом марки VOLKSWAGEN GOLF (д.н.з. НОМЕР_1 ) керував не ОСОБА_1 , а інша особа, більш того на відеозаписах (зокрема, 473582 02:35:45) зафіксовано, що запитання поліцейського ОСОБА_1 особисто повідомляє, що він є особою, яка немає права керування транспортними засобами, в момент зупинки транспортного засобу він керував автомобілем марки VOLKSWAGEN GOLF (д.н.з. НОМЕР_1 ) та на вимогу поліцейського дав свою згоду на проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального приладу, при цьому погодився з результатами проведеного огляду.
Не містять відеозаписи з бодікамер поліцейських доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не погоджувався з результатами огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, що є беззаперечною підставою для проведення такого огляду лікарем-наркологом у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП для забезпечення достовірності результатів огляду у встановленому порядку, як і не містять зафіксованої вимоги водія ОСОБА_1 перед проведенням огляду на стан сп'яніння до поліцейського про надання сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Протокол сумніву в суду не викликає, оскільки складений відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП містить усі необхідні відомості, передбачені статтями 254, 256 КУпАП та Інструкціями №1376 і 1395. Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Положення КУпАП, Інструкцій №1452/735, №1376, 1395 та Порядку №1103 поліцейським дотримано.
З огляду на викладене, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як «керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння», оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо належних та допустимих доказів, які повністю узгоджуються між собою, на підтвердження того, що ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9. Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Водночас, при призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд враховує роз'яснення, що містяться в абзц. 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» відповідно до яких суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами в тому разі, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Як убачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, водійське посвідчення у ОСОБА_1 не вилучалося (постанова серії ЕАР № 5741405 за ч. 2 ст. 126 КУпАП), тимчасовий дозвіл на право керувати транспортним засобом ОСОБА_1 не отримував, відповідно до пояснень останнього, які містяться в матеріалах справи, водійське посвідчення йому не видавалось, що також підтверджується дослідженим в судовому засідання відеозаписом, та свідчить про відсутність у ОСОБА_1 права на керування транспортними засобами.
Враховуючи, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не містить альтернативного адміністративного стягнення, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн без позбавлення права керування транспортними засобами.
Водночас, згідно підпункту «г» пункту 2.9. Правил дорожнього руху передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані. За невиконання вимог підпункту «г» пункту 2.9. Правил дорожнього руху передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується зібраними у справі вищевказаними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 12.08.2022 серії ААД №155529 стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто за «передачу керування транспортним засобом особі, котра перебуває у стані алкогольного сп'яніння»; - протоколом про адміністративне правопорушення від 12.08.2022 серії ААД № 155528 стосовно ОСОБА_1 ; - роздруківкою результату тесту за допомогою DRAGER MOBILE PRINTER ARMD-0630, з якого вбачається, що за результатами застосування спеціального приладу при вимірюванні вмісту парів етанолу в повітрі, що видихається, результат огляду водія ОСОБА_1 склав 1,12‰; - актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, стосовно водія ОСОБА_1 ; - відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліцейських 473582 та 473984, що є додатками до протоколів про адміністративне правопорушення серії ААД №155528 та серії ААД №155529, а також відеозаписом, отриманого у відповідь на запит суду (від 12.12.2022 №756/8474/22) з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м.Києві (від 11.01.2023 №1096/41/11/2/02-2023).
Відповідно до встановлених судом обставин водій ОСОБА_1 , котрому ОСОБА_2 передав керування транспортним засобом марки VOLKSWAGEN GOLF, під час керування вказаним транспортним засобом перебував у стані алкогольного сп'яніння.
З огляду на викладене, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як «передача керування транспортним засобом особі, котра перебуває у стані алкогольного сп'яніння», оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо належних та допустимих доказів, які повністю узгоджуються між собою, на підтвердження того, що ОСОБА_2 порушив вимоги підпункту «г» пункту 2.9. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не містить альтернативного адміністративного стягнення, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до абз. 2 п. 3 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1086 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 02.12.2021 №1257, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, наведений у ст. 5 вказаного Закону.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Керуючись статтями 7, 401, 130, 221, 247, 266, 276-280, 283-287 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Початок строку відбування ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами рахувати з моменту набрання постановою законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 10 днів з дня її винесення.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя А.В. Касьян