ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16421/22
провадження № 2/753/2343/23
25 липня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КОЛЕСНИК О.М.
при секретарі КОРОЛЬ Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Акціонерне товариство «ОТП БАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 129 338,61 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору, відповідач зобов'язалася здійснювати своєчасне погашення кредитів та сплачувати усі інші передбачені договорами платежі.
Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим за нею утворилась заборгованість, яку позивач і просить стягнути з урахуванням нарахованих відсотків та комісії за розрахункове обслуговування.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30 грудня 2022 року відкрито провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
14 лютого 2023 року, через канцелярію суду, ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву до Акціонерного товариства «ОТП БАНК» про часткове визнання кредитного договору недійсним.
14 лютого 2023 року відповідачем було подано відзив на позов, який був прийнятий судом та долучений до матеріалів справи.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2023 року суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2023 року суд прийняв до провадження зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП БАНК» про часткове визнання кредитного договору недійсним, об'єднав в одне провадження з первісним позовом та призначити справу за зустрічним позовом разом з первісним позовом.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року призначено справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП БАНК» про часткове визнання кредитного договору недійсним до розгляду по суті, закривши підготовче засідання.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25 липня 2023 року зустрічнимй позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП БАНК» про часткове визнання кредитного договору недійсним залишено без розгляду.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи. Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю з підстав викладених у позові та відповіді на відзив.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслала. Про причину неявки суд не повідомила. При цьому в матеріалах справи міститься відзив на позов, у якому остання просила суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд зобов'язаний відкласти судовий розгляд справи в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Частиною 3 ст. 223 ЦПК України також визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Суд бере до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, а враховуючи строки розгляду справи, суд визнає за можливе проводити судовий розгляд справи у відсутності сторони відповідача, яка була належним чином повідомлена про день та час судового засідання.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 16 вересня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2037503878, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит на принципах поворотності, платності, строковості в сумі 105 848 грн. Відповідно до п.1.2. кредитного договору, протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставна у розмірі 18,80%. Згідно з п.1.3. кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів.
Також, згідно з умовами договору, попередньо ознайомившись зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід'ємною частиною яких є заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» та які розміщені на офіційному сайті АТ «ОТП БАНК» www.otpbank.com.ua, позичальник бажала оформити поточний (картковий) рахунок та отримати електронний платіжний засіб, тип картки - МС Gold, валюта рахунку - гривня. На картковий рахунок відкритий за заявою відповідача було встановлено кредитний ліміт, порядок користування яким визначено правилами користування карткою. Згідно умов обслуговування кредитної лінії, за користування кредитом, банк нараховує проценти, розмір яких на дату укладення Заяви-анкети становить 5,00%.
Відповідач ознайомлена із видами платежів за кредитом, графіком платежів.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, відповідно до умов договору.
Позичальник - відповідач скористався кредитними ресурсами та свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
29.09.2022 року та 06.10.2022 року відповідачу було направлено вимоги про повернення суми заборгованості в повному обсязі протягом 30 днів з дня отримання вимоги.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем та перевіреного судом, станом на 22 вересня 2022 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 96 600,11 грн., 9 398,49 грн. - сума відсотків за користування кредитними коштами та 6 472,09 грн. - сума заборгованості за комісією за розрахункове обслуговування.
Крім того, заборгованість відповідача по картковому рахунку складає 16 867,92 грн.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення заборгованості за кредитом порушує право позивача на своєчасне отримання плати за надані послуги.
Оскільки відповідач припинила виконання зобов'язань в односторонньому порядку, що потягло в цілому невиконання умов кредитного договору, то позивач має всі правові підстави вимагати стягнення заборгованості в судовому порядку.
З урахуванням наведеного, дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 96 600,11 грн., та заборгованості за відсотками у розмірі - 9 398,49 грн., а також заборгованості по картковому рахунку у розмірі 16 867,92 грн.
В той же час, стосовно стягнення з відповідача заборгованості по комісії за розрахункове обслуговування кредитної заборгованості, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України "Про захист прав споживачів" послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
За положеннями частини п'ятої статті 11, частин першої, другої, п'ятої, сьомої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 р. N 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов'язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним.
Статтею 1 п.17 Закону України «Про захист прав споживачів визначено, що послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Враховуючи вищевикладене та те, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача комісія не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки такі послуги не є послугою у визначенні вказаного Закону, тому позовні вимоги в частині стягнення комісії у розмірі 6 472,09 грн. задоволенню не підлягають, оскільки така вимога не має належного обґрунтування. Також суд вважає, що розмір такої комісії, з огляду на обставини справи (зокрема розмір кредиту), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що умови договору про оплату комісії є несправедливими.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись стст. 3, 11, 13, 15, 16, 525, 526, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, стст. 141, 274-279, 263-265, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ 21685166) заборгованість за кредитним договором у розмірі 122 866,52 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 356,85 грн, всього стягнути 125 223,37 грн.
В задоволені решти вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Дарницьким районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
СУДДЯ: КОЛЕСНИК О.М.