ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12615/23
провадження № 1-кс/753/2531/23
"22" липня 2023 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_5 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чорнобиль Київської області, громадянина України, освіта вища, розлученого, раніше не судимий, не працює, зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 345 КК України, у кримінальному провадженні № 12023100020002811 від 24.07.2023 року,-
22 липня 2023 року слідчий СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосовування відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 345 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування зазначеного клопотання слідчий зазначив, а прокурор у судовому засіданні підтримав, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні 20 липня 2023 року приблизно о 20:10 год у під'їзді будинку АДРЕСА_3 грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, вчиненого із застосуванням пристрою для відстрілу гумових куль «Форт 17Р», а саме шляхом погрози його застосування відносно потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та здійснення пострілу, а також погрози вбивством в той жен день та у тому ж місці працівникам правоохоронного органу, а саме працівникам поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час виконання ними службових обов'язків, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 345 КК України, підтверджується протоколами огляду місця події, обшуку, допитів потерпілих, огляду відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, а також іншими матеріалами справи у їх сукупності.
Також, на переконання слідчого та прокурора, мають місце ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, зважаючи на тяжкість покарання, незаконно впливати на свідків та потерпілих.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 та його підзахисний в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання. Захисник стверджував, що стороною обвинувачення не доведено належним чином наявність ризиків, на які посилається слідчий та прокурор, а також послався на наявність у підозрюваного соціальних зв'язків та низки захворювань, які потребують постійного медичного втручання, тому просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 345 КК України, підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження протоколами огляду місця події, обшуку за місцем мешкання підозрюваного та його затримання, допитів потерпілих, а також протоколом огляду відеозапису з бодікамер співробітників поліції та іншими матеріалами справи у їх сукупності.
Обґрунтована підозра у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (IlgarMammadov проти Азербайджану, § 88; Erdagoz проти Туреччини, § 51; Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства, § 32).
Оцінюючи докази підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, поза розумним сумнівом є достатні підстави вважати, що остання є обґрунтованою.
При встановленні наявності ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя не може орієнтуватися лише на суворість можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58).
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 раніше не судимий, однак притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил поводження зі зброєю, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого з застосуванням зброї, має реєстрацію та постійне місце проживання у м. Києві, не працевлаштований та має статус учасника бойових дій.
Оцінюючи встановлені відносно особи підозрюваного дані, слідчий суддя вважає, що ризик втечі ймовірно має місце, з огляду тяжкість покарання, яке йому загрожує та невисокий ступінь соціальних зв'язків підозрюваного.
Що стосується оцінки обставин, які дають підстави вважати, що має місце ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих, слідчий суддя враховує обставини інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, зокрема поведінку підозрюваного під час їх ймовірного вчинення, яка може свідчити про певне ігнорування встановлених державою правил поведінки та була поєднана з погрозою вчинення насильства.
Посилання представників сторони захисту на стан здоров'я ОСОБА_5 , а саме наявність у останнього низки захворювань та перенесені оперативні втручання, слідчий суддя не може прийняти, оскільки такі твердження не підтверджено жодним медичним документом.
Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Тримання під вартою відповідно до статті 5 § 1 (с) має бути пропорційним заходом для досягнення зазначеної мети (Ladent проти Польщі, §§ 55-56).
Постанова про тримання під вартою повинна містити конкретні підстави і встановлювати точну тривалість такого заходу (Meloni проти Швейцарії, § 53).
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov проти Росії § 140).
Отже, суд повинен розглянути можливість застосування менш інтрузивних заходів, ніж тримання під вартою (Ambruszkiewicz проти Польщі, § 32).
Слідчий суддя вважає, що застосування такого запобіжного заходу, як тимчасове утримання підозрюваного під вартою, є найбільш доцільним і обґрунтованим забезпеченням кримінального провадження, оскільки інші запобіжні заходи, з урахуванням особи підозрюваного, будуть не дієвими для забезпечення виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків з мотивів щодо ризиків, які наведені вище.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, крім передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя, зважаючи на матеріальний стан підозрюваного, вважає за можливе визначити ОСОБА_5 заставу в межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка буде достатньою для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, шляхом значного фінансового обтяження, задовольнивши клопотання слідчого.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183,193-196, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який відраховувати з 20 липня 2023 року до 17 вересня 2023 року включно.
Визначити заставу, що дорівнює 30 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 80 520 (вісімдесят тисяч п'ятсот двадцять) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 на строк до 17.09.2023 року обов'язки: прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою протягом цього ж строку з моменту отримання ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1