ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9958/22
провадження № 2/753/738/23
28 липня 2023 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Якусик О.В., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини від щомісячного заробітку на кожну дитину, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з моменту звернення до суду та досягнення останніми повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем передбачених законодавством обов'язків по утриманню дитини.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 вересня 2022 року позовну заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 листопада 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
25 січня 2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову, у зв'язку з тим, що позивачем не доведено факт проживання дітей з матір'ю, а також посилається на те, що всупереч вимогам частини другої статті 183 СК України позивачем не визначено єдину частку стягнення аліментів на двох дітей.
06 лютого 2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив проти доводів відповідача, вказавши, що обов'язок утримувати дитину не залежить від того, чи прожвають вони разом, чи окремо.
Окрім того, 06 лютого 2023 року позивач подала позовну заяву (нова редакція), в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з моменту звернення до суду та до досягнення останньою повноліття.
Також позивач подала заяву про часткову відмову від позовних вимог.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 28 липня 2023 року закрито провадження у справі в частині в частині вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Дослідивши подану позовну заяву та додані до неї матеріали, проаналізувавши надані докази, суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року у справі № 753/9958/22.
Від шлюбу у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження, копії яких наявні в матеріалах справи.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Частиною 3 цієї статті встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
За змістом ст. 18 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 8, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального. Морального, культурного, духовного та соціального розвитку, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.
Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за дитину, насамперед для її батьків.
Аналіз указаних положень законодавства, яке регулює спірні правовідносини, дає підстави для висновку про те, що праву дитини на утримання батьками до досягнення нею повноліття кореспондує обов'язок батьків утримувати свою дитину до її повноліття та забезпечувати в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідні для розвитку дитини, який має бути виконаний батьками з урахуванням принципу найкращого забезпечення інтересів дитини.
За відсутності домовленості між батьками щодо способів виконання обов'язку утримувати дитину (частина перша статті 181 СК України), передбачене законом право отримання аліментів на дитину одним із подружжя, не залежить від того перебувають батьки дитини у шлюбі чи ні, живуть вони разом чи окремо один від одного.
Як стверджує позивач, відповідач обмежено бере участь у повноцінному утриманні дитини, а в усній формі відмовився сплачувати будь-яку суму грошових коштів на утримання дитини без рішення суду.
Відповідач, заперечуючи проти позову, вказував, що позивач не довела факту проживання дітей разом з нею, що є умовою присудження на її користь аліментів на дітей.
Як слідує зі змісту рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2022 року у справі № 753/9960/22 сторони з лютого 2022 року проживають окремо, сімейні відносини не підтримують та ведуть роздільне господарство.
Відповідач не надав жодних пояснень щодо місця проживання дітей (а також доказів на їх підтвердження), в тому числі і щодо проживання дітей разом з ним та н посилався на цю обставину у своєму відзиві на позовну заяву.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Матеріали справи не містять жодних відомостей про доходи відповідача.
Водночас, факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини (вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №759/10277/18).
При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 77-80 ЦПК України про їх належність, допустимість, достовірність та достатність.
При цьому, згідно зі статтею 81 ЦПК України, обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із позовною заявою позивач просить стягнути аліменти у частці від доходів відповідача та до досягнення дитиною повноліття.
Водночас, як визначено ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Європейський суд з прав людини зауважив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення від 7 грудня 2006 року у справі «Hunt v. Ukraine», № 31111/04, § 54).
Оскільки дитина проживає разом з матір'ю, а відповідач є її батьком, на нього покладено однаковий з позивачкою обов'язок щодо утримання і матеріального забезпечення своїх дітей, добровільної згоди між батьками щодо порядку реалізації такого обов'язку не досягнуто, суд вважає наявними правові підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.
Як зазначалося, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути на її користь з відповідача на утримання неповнолітньої дитини аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, про це відповідно також просить позивач у своїй позовній заяві.
Зважаючи на вік дитини, те, що відповідач за віком є працездатним, відомостей про наявність на його утриманні інших осіб матеріали справи не містять, суд вважає можливим стягувати з відповідача на користь позивача на утримання дитини аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Як передбачено ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2. ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 13/22 від 01вереня 2022 року ОСОБА_1 сплатила адвокату Таран Л.М. 1 500,00 грн. за надання правової допомоги згідно додаткової угоди договору № 12/22 про надання правничої допомоги від 01 вересня 2022року.
Керуючись встановленими законом принципами виваженості та розумності судових витрат, суд вважає можливим задовольнити вимоги про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн.
Згідно з ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір, від сплати якого позивачка була звільнена відповідно положень п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2, 76-83, 258, 259, 263 - 265, 268, 274, 354, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 вересня 2022 року та до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1500 (одну тисячу п'ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за подання позовної заяви в сумі 992,40 грн.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 28 липня 2023 року.
Суддя Якусик О.В.