Справа № 200/17611/18
Провадження № 2/752/305/23
Заочне Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
21 червня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Плахотнюк К.Г.,
з участі секретаря судового засідання - Палєщук М.А.,
розглянувши в приміщенні суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
06 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», в якому просила визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Гамаль І.М. від 23.08.2018 року і зареєстрований в реєстрі за № 4422, таким що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 23 серпня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. був вчинений виконавчий напис № 4422, яким на користь ПАТ «Укрсоцбанк» з позивача стягнуто заборгованість за договором № 0870/022469-PR про відкриття банківського (карткового) рахунку та обслуговування платіжної картки GOLD за період з 25.04.2008 року по 30.05.2018 року у розмірі 153088,77 грн.
01.10.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченком А.С. було відкрито виконавче провадження № 57318939 з виконання зазначеного напису натаріуса.
Вважає, що напис є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріус при вчиненні виконавчого напису від 23 серпня 2018 року не переконався належним чином у безспірному розмірі суми, що підлягає стягненню за написом з позивача на користь банку та поза межами трирічного строку, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
7 листопада 2018 року суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська позов ОСОБА_1 передано на розгляд Голосіївського районного суду м. Києва за територіальною підсудністю.
15 квітня 2019 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с. 34).
Відповідачу був наданий строк для надання відзиву, третім особам для подання до суду письмових пояснень.
Приватний нотаріус КМНО Гамаль І.М. надіслала до суду пояснення у яких зазначила, що оскаржуваний виконавчий напис нею вчинено з дотриманням всіх вимог законодавства та на підставі п. 2 Переліку Документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Просила розглядати справу за її відсутності.
Приватний виконавець Куземченко А.С. надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.
Під час підготовчого провадження до суду надійшла заява ТОВ «Кредитні ініціативи» про залучення до участі у справі правонаступника відповідача ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі укладеного 25.03.2019 року між АТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» договору факторингу №2, відповідно до якого АТ «Укрсоцбанк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» право вимоги за кредитним договором №26256870022469.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 січня 2023 року заяву ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено. Замінено у справі № 200/17611/18 відповідача ПАТ «Укрсоцбанк» на товариство з обмеженою відповідальністю ««Кредитні ініціативи» (а.с. 92).
Відповідач ТОВ ««Кредитні ініціативи» на момент розгляду справи не скористався своїм правом на подання письмового відзиву, з будь-якими іншими клопотаннями до суду не звертався.
Ухвалою від 15.05.2023 року підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено до розгляду по суті.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280-281 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Судом встановлено, 25 квітня 2008 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 0870/022469-PR про відкриття банківського (карткового) рахунку та обслуговування платіжної картки GOLD відповідно до якого банк на підставі заяви держателя відкриває рахунок в гривні в Херсонській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», відкриває та надає картку строком на 12 місяців, а також забезпечує розрахунки за операціями з використанням картки в межах витратного ліміту у розмірі 50 000 грн (а.с. 13).
Як вбачається, кредитний договір не є нотаріально посвідченим.
23 серпня 2018 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. вчинила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 4422 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» суми боргу у розмірі 153088,77 грн. Стягнення заборгованості проводиться за період з 25.04.2008 року по 30.05.2018 року. загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника, яким є ОСОБА_1 складає 154088,77 грн (а.с. 10).
Постановою від 1 жовтня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченком А.С. відкрито виконавче провадження № 57318939 на підставі оспорюваного виконавчого напису (а.с. 11).
Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_1 посилається на те, що приватним нотаріусом Гамаль І.М. при вчиненні виконавчого напису було порушено вимоги закону, оскільки виконавчий напис був вчинений без підтверження безспірності розміру сум та з порушенням позовної давності.
За приписами ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 цього Кодексу, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012р. №296/5 (далі по тексту - Порядок).
Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.
Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
За приписами п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Згідно з ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 гл. 16 Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 №1172 (далі по тексту - Перелік).
У пункті 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, визначено, що нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язань.
Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року до зазначеного Переліку внесено зміни, відповідно до яких, серед іншого, Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та п.2 такого змісту: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, п. 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 23.08.2018 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.
Отже, на момент вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. оспорюваного виконавчого напису норма чинного законодавства про можливість вчинення виконавчих написів в безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована.
В матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду № 158/2157/17 від 15 квітня 2020 року, № 172/1652/18 від 21.10.2020 року.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 (провадження № 61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18).
Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
Встановлено, що матеріали справи не містять даних про те, що вимога стягувача від 14 червня 2018 року отримана боржником ОСОБА_1 .
Слід звернути увагу на те, що не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або спростувати вимоги банку.
Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення спірного виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Суд позбавлений можливості оцінити документи на підставі яких було здійснено виконавчий напис приватним нотаріусом Гамаль І.М., оскільки вона не надала доказів того, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису належним чином переконалася у безспірності розміру сум, встановила у якому розмірі виникла заборгованість.
Позивач у позовній заяві зазначає, що приватним нотаріусом не перевірено наявність фактичної заборгованості, а відповідачами ці доводи не спростовані.
Зазначене вище дає підстави для визнання виконавчого напису № 4422 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Порушення порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Така позиція підтверджена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.
З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, відтак позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, знайшов своє підтвердження під час розгляду та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 1893,30 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст..12, 76,81,89, 263-265 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 23 серпня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною про стягнення заборгованості за договором № 0870/022469-PR від 25 квітня 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 4422, таким що не підлягає виконанню.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1893 (одна тисяча вісімсот дев'яносто три) гривні 30 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.Г. Плахотнюк