28 липня 2023 року
м. Київ
справа № 160/16678/22
провадження № К/990/25048/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М. І., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області в особі його територіального підрозділу Покровського районного відділу у місті Кривий Ріг,
За наслідками розгляду справи за згаданим позовом Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив рішення від 27 лютого 2023 року, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року, яким (1) визнав протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі територіального підрозділу - Покровського відділу у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ; (2) зобов'язав Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі територіального підрозділу - Покровського відділу у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Зазначені судові рішення Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оскаржило в касаційному порядку.
Касаційна скарга подана Верховному Суду 12 липня 2023 року засобами поштового зв'язку у межах строку, визначеного у статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Під час постановлення цієї ухвали суд керувався таким.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма має застосовуватися.
Зважаючи на наведене суд підкреслює, що в касаційній скарзі на судові рішення, які зазначені у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має поєднуватися з посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як нормативну підставу для касаційного оскарження судового рішення. Тобто скаржник має чітко вказати підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень, визначену в згаданій статті, і залежно від того, яка з них, на думку скаржника, дає підстави для оскарження судових рішень, зазначити відповідні доводи (щодо помилковості висновків судів попередніх інстанції у застосуванні певної норми права за встановлених обставин справи) і вимоги, які надалі мають визначати суду касаційної інстанції межі касаційного перегляду цих судових рішень (стаття 341 КАС України).
Відповідач, подаючи цю касаційну скаргу, не дотримався вимог процесуального закону щодо необхідності зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень, адже окрім мотивів незгоди з тим, як і чому суди першої та апеляційної інстанцій вирішили цей спір, не зазначив підстав касаційного оскарження, визначених у частині четвертій статті 328 КАС України, а також не пояснив неправильне застосування яких саме норм матеріального права спричинило, на його думку, помилковість висновків судів по суті спору у вимірі обставин цієї справи і які норми, відтак, потребують висновку Верховного Суду щодо правильного їх застосування.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Зважаючи на наведене, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі № 160/16678/22 повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.
Суддя М. І. Смокович