27 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/2993/22 пров. № А/857/4945/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Довгополова О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року (судді Каленюк Ж.В., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Луцьк) у справі №140/2993/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 29.03.2022 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із визначенням інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції; зобов'язання на підставі пункту 3 частини першої статті 97 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) призначити та виплатити одноразову грошову допомогу внаслідок визначення інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління Національної поліції у Волинській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та поліції; зі служби був звільнений 07 листопада 2018 року через хворобу, у період проходження служби, перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах групи розкриття злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків, відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків Управління МВС України у Волинській області, ОСОБА_1 05 травня 2006 року в межах міста Луцька на приватному автомобілі потрапив в дорожньо-транспортну пригоду.
У зв'язку із надходженням до Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області рапорту ОСОБА_1 від 02 серпня 2018 року було проведено розслідування нещасного випадку, за результатом якого комісією складено акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 30 жовтня 2018 року (форма Н-5). За висновком комісії нещасний випадок, який стався із ОСОБА_1 , кваліфікується як такий, що стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. Комісією складено акт від 30 жовтня 2018 року №26 про нещасний випадок невиробничого характеру (форма НТ), в якому висновок комісії наведений у такому формулювання: «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків».
З довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відсотках серії 12ААА №025553 від 21 листопада 2018 року слідує, що ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати працездатності в розмірі 80 відсотків (а.с.14 зворот).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у справі №140/892/19, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року, визнано протиправним та скасовано акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 05 травня 2006 року у вечірній час доби у відділі по боротьбі з незаконним обігом наркотиків Управління МВС України у Волинській області від 30 жовтня 2018 року (форма Н-5) та акт від 30 жовтня 2018 року №26 про нещасний випадок невиробничого характеру (форма НТ). Одночасно зобов'язано Ліквідаційну комісію Управління МВС України у Волинській області провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 05 травня 2006 року, зі складанням за його результатами актів з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні (а.с.65-70).
10 березня 2020 року комісією Управління МВС України у Волинській області складено акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 05 травня 2006 року о 19:50 у відділі по боротьбі з незаконним обігом наркотиків Управління МВС України у Волинській області (форма Н-5), у якому вказано, що за результатами проведення розслідування акт форми НТ (Н-1) не складається і випадок не обліковується, оскільки такий випадок не призвів до втрати працездатності ОСОБА_1 на один робочий день чи більше.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі №140/6540/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року, визнано протиправним та скасовано акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 05 травня 2006 року о 19:50 у відділі по боротьбі з незаконним обігом наркотиків Управління МВС України у Волинській області від 10 березня 2020 року (форма Н-5) та зобов'язано Ліквідаційну комісію Управління МВС України у Волинській області провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 05 травня 2006 року, зі складанням за його результатами актів з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні (а.с.71-79).
Виконуючи рішення суду, Ліквідаційна комісія Управління МВС України у Волинській області провела повторне розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 , зі складанням акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 17 серпня 2021 року (форми Н-5), зі змісту якого вбачається, що нещасний випадок, який стався із позивачем, підлягає обліку (а.с.38-42). Також складено акт від 17 серпня 2021 року №11 про нещасний випадок (у тому числі поранення) (форма Н-1) (а.с.9 зворот-14). За висновком комісії нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у справі №140/6540/20).
З довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААБ №187891 слідує, що 04 листопада 2019 року за результатами повторного огляду МСЕК Наливайку встановлено ІІ групу інвалідності; причина інвалідності - травма, одержана під час проходження служби в результаті нещасного випадку; ні, не пов'язана з виконанням службових обов'язків; захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в поліції (а.с.15).
11 листопада 2021 року психоневрологічною спеціалізованою МСЕК Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи проведено повторний огляд ОСОБА_1 та відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААВ №503153 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності та змінено причину інвалідності - травма, одержана під час проходження служби в результаті нещасного випадку; так, пов'язана з виконанням службових обов'язків; захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в поліції (а.с.45).
Відповідно до листа психоневрологічної спеціалізованої МСЕК Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи від 22 грудня 2021 року №77/2 (а.с.8) зміни формулювання категорії інвалідності ОСОБА_1 внесені на основі протоколу засідання медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «МТО МВС по Волинській області» від 14 вересня 2021 року зі скасуванням свідоцтва про хворобу від 06 листопада 2018 року №251. Формулювання категорії інвалідності змінено на «травма, так, пов'язана з виконанням службових обов'язків», «захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в поліції» на підставі акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 17 серпня 2021 року №11 (форма Н-5), акта від 17 серпня 2021 року №11 про нещасний випадок (у тому числі поранення) (форма Н-1), рішення судів у справі №140/6540/20. Визначення причинного зв'язку інвалідності стосуються окремо травми і захворювання, які отримані і виникли незалежно один від одного і з окремим формулюванням.
Постановою медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Волинській області (далі - ДУ “МТО МВС по Волинській області») від 14 вересня 2021 року №6 (на момент звільнення 06 листопада 2018 року) підтверджено, що отримана ОСОБА_1 травма «так, пов'язана з виконанням службових обов'язків (акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 17 серпня 2021 року (форма Н-5), акт про нещасний випадок ( у тому числі поранення) від 17 серпня 2021 року №11 (форма Н-1); захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в поліції». Одночасно скасоване свідоцтво про хворобу від 06 листопада 2018 року №251 (а.с.8 зворот).
29 листопада 2021 року позивач у встановленому порядку звернувся до ГУНП у Волинській області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із травмою, отриманою під час проходження служби в результаті нещасного випадку, пов'язаного із виконанням службових обов'язків (а.с.43).
Відповідач листом від 06 грудня 2021 року №2129/01/29-2021 повідомив про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки установлення групи інвалідності за іншою причиною відбулося 11 листопада 2021 року, тобто після спливу дворічного строку, визначеного Порядком №4 (інвалідність встановлена 21 листопада 2018 року, у зв'язку із якою 28 грудня 2018 року призначена одноразова грошова допомога, виплата якої проведена 26 лютого 2019 року) (а.с.48).
Крім того, у матеріалах справи міститься висновок 06 грудня 2021 року, з якого вбачається, що розмір нарахованої одноразової грошової допомоги становить 0,00 грн. В призначенні одноразової грошової допомоги на підставі пункту 3 частини першої статті 97 Закону №580-VIII відмовлено у зв'язку з перевищенням строку між датами встановлення інвалідності (а.с.47).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, позивач звернувся із цим позовом.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок призначення та отримання поліцейськими одноразової грошової допомоги, розміри та підстави, за яких призначення та виплата допомоги не здійснюється, визначено статтями 97-101 Закону №580-VIII.
Положеннями частини першої статті 97 Закону №580-VIII встановлено випадки призначення і виплати одноразової грошової допомоги поліцейському у зв'язку із визначенням йому інвалідності після звільнення з поліції (пункти 3, 4).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 97 Закону №580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина друга статті 97 Закону №580-VIII).
Частиною першою статті 99 Закону №580-VIII встановлено, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності: II групи - 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату (підпункт «б» пункту 3).
Згідно з частиною другою статті 97 Закону №580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
За приписами частин першої, шостої статті 100 Закону №580-VIII визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.
Стаття 101 цього Закону містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначення та виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється: якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
Пунктом 1 розділу І Порядку №4 визначено, що ці Порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських у тому числі курсантів, слухачів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - заклади освіти), поліцейських, які були відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, але зі звільненням із займаної посади (далі - органи державної влади).
Підпунктами 2, 4 пункту 4 розділу 1 Порядку №4 передбачено випадки, за яких призначається ОГД: під час виконання службових обов'язків (пункти 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов'язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України; пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання ОГД є: у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.
За приписами пункту 1 розділу ІІІ Порядку №4 формування документів для призначення та виплати ОГД в органах поліції, закладах освіти здійснюється бухгалтерською службою у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП), підрозділами правового забезпечення органів поліції та закладів освіти, а також працівниками медичних (військово-лікарських) комісій МВС (далі - ВЛК). СДНОП визначають обставини настання події та відповідають за правильність кваліфікації нещасних випадків, які призвели до втрати працездатності, згідно із законодавством України. ВЛК відповідають за перевірку матеріалів на відповідність діагнозу, за яким установлено втрату працездатності, переліку хвороб, отриманих під час проходження служби, згідно із законодавством України. Підрозділи кадрового забезпечення відповідають за достовірність інформації про періоди служби даним з особової справи та правильність визначення випадків для виплати грошової допомоги, згідно із законодавством України. Бухгалтерські служби відповідають за правильність обчислення та перерахування до установ банку ОГД згідно з реквізитами, зазначеними в заяві (рапорті) особою, яка має право на цю виплату, згідно із законодавством України. Керівники органів поліції, закладів освіти відповідають за правильність призначення сум ОГД, згідно із законодавством України.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №4 заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до органів державної влади (далі - останнім місцем проходження служби).
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку №4 для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта (актів) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формами, визначеними МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов'язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
Позивач встановленим порядком звернувся із заявою (рапортом) від 29 листопада 2021 року про виплату одноразової грошової допомоги у разі визначення інвалідності (а.с.7), надавши, зокрема, постанову медичної (військово-лікарської) комісії від 14 вересня 2021 року №6 (на момент звільнення 06 листопада 2018 року); довідку до акта огляду МСЕК серії ААБ №503153 від 11 листопада 2021 року; копії довідки до акта огляду МСЕК серії ААА №025553 від 21 листопада 2018 року про результати визначення застрахованою особою ступеня втрати професійної працездатності у відсотках; копію акта про нещасний випадок від 17 серпня 2018 року №11 (форма Н-1); копію акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 17 серпня 2018 року (форма Н-5); копію посвідчення інваліда №072621; копію судових рішень у справі №140/6540/20.
Пунктом 1, підпунктом 2 пункту 2 розділу IV Порядку №4 передбачено, що у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, бухгалтерські служби готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2). Висновок про призначення ОГД складається працівником бухгалтерської служби і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, закладу освіти, в якому поліцейський проходить (проходив) службу. Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє: у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
За приписами пункту 3 розділу IV Порядку №4 у разі затвердження висновку про призначення ОГД керівником органу поліції або закладу освіти, в якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня його затвердження видається наказ про виплату ОГД. У разі відмови у призначенні ОГД чи повернення документів на доопрацювання (документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) заявника письмово інформують про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав відмови чи повернення документів на доопрацювання.
За змістом висновку ГУНП у Волинській області від 06 грудня 2021 року за результатами розгляду заяви (рапорту) ОСОБА_1 від 29 листопада 2021 року йому відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги на підставі пункту 3 частини першої статті 97 Закону №580-VIII у зв'язку з перевищенням строку між датами встановлення інвалідності (а.с.47), а у листі від 06 грудня 2021 року №2129/01/29-2021 відповідач послався на пункт 8 розділу IV Порядку №4 (а.с.48).
Абзацом першим пункту 8 розділу ІV Порядку №4 (в редакції до 14 травня 2019 року) було визначено, що якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Підставою для такої виплати є довідка органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати, видана бухгалтерською службою цього органу, установи, організації, підрозділу, за останнім місцем отримання ОГД.
Однак варто зауважити, що з 14 травня 2019 року пункт 8 розділу ІV Порядку №4 має таку редакцію згідно з наказом МВС України від 05 квітня 2019 року №249 «Про затвердження Змін до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2019 року за №414/33385): « 8. Якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.».
Аналіз наведеної норми пункту 8 розділу ІV Порядку №4 (в редакції, яка діє з 14 травня 2019 року) дає підстави дійти висновку, що право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі мають особи, яким під час первинного огляду рішенням МСЕК встановлено ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності, а під час повторного огляду - встановлено групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності.
Поряд з тим за обставин цієї справи 21 листопада 2018 року позивачу було встановлено 80 відсотків втрати працездатності (довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №025553), а 04 листопада 2019 року (протягом року) йому встановлено ІІ групу інвалідності (довідка до акта огляду МСЕК серії ААБ №187891) з визначенням причини інвалідності «травма, отримана під час проходження служби в результаті нещасного випадку, ні, не пов'язано з виконанням службових обов'язків; захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в поліції».
При повторному огляді 11 листопада 2021 року ОСОБА_1 змінено не групу інвалідності, а причину інвалідності (довідка до акта огляду МСЕК серії ААВ №503153) з формулюванням «травма, одержана під час проходження служби в результаті нещасного випадку, так, пов'язано з виконанням службових обов'язків; захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в поліції».
Також постановою медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «МТО МВС по Волинській області» від 14 вересня 2021 року №6 (на момент звільнення 06 листопада 2018 року) встановлено причинний зв'язок травми «так, пов'язана з виконанням службових обов'язків» та захворювання «так, пов'язане з проходженням військової служби», а свідоцтво про хворобу від 06 листопада 2018 року №251 відмінено (визнано недійсним).
При цьому зміна формулювання категорії інвалідності у постанові медичної (військово-лікарської) комісії ДУ “МТО МВС по Волинській області” від 14 вересня 2021 року №6 та в довідці до акта огляду МСЕК серії ААВ №503153 від 11 листопада 2021 року зумовлена складенням акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 17 серпня 2021 року (форма Н-5) та акта про нещасний випадок (у тому числі поранення) від 17 серпня 2021 року №11 (форма Н-1) на підставі рішення суду у справі №140/6540/20 за результатами вирішення спору між позивачем і відповідачем щодо проведення розслідування нещасного випадку.
Тобто, встановлення причинного зв'язку травми «так, пов'язана з виконанням службових обов'язків» за результатами повторного проведення відповідачем розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) на підставі судового рішення дає підстави для висновку про те, що позивач, реалізуючи своє право на отримання одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності вперше, мав право на такі виплати у більшому розмірі, так як його травма отримана під час виконання службових обов'язків.
Матеріали справи не містять довідки органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату одноразової грошової допомоги із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати, а лише вказують на те, що ОСОБА_1 була призначена така допомога у грудні 2018 року (про це зазначено у листі ГУНП у Волинській області від 06 грудня 2021 року №2129/01/29-2021).
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що висновок відповідача від 06 грудня 2021 року ґрунтується на помилковому застосуванні та тлумаченні пункту 8 розділу ІV Порядку №4 (до того ж у редакції, яка діяла до 19 травня 2019 року).
Повторний огляд МСЕК ОСОБА_1 у 2021 році для цієї справи визначального значення не має, оскільки пріоритетним є право позивача на одноразову грошову допомогу на підставі пункту 3 частини першої статті 97 Закону №580-VIII при первинному встановленні інвалідності. ОСОБА_1 як особа з ІІ групою інвалідності внаслідок травми, отриманої під час проходження служби в результаті нещасного випадку, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, звернувся щодо виплати одноразової грошової допомоги у розмірі, встановленому підпунктом «б» пункту 3 частини першої статті 99 Закону №580-VIII, а при розгляді заяви від 29 листопада 2021 року відповідач безпідставно відмовив позивачу у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги у більшому розмірі (з урахуванням виплаченої суми) з посиланням на пункт 8 розділу IV Порядку №4. При цьому у відмітці кадрового підрозділу на заяві (рапорті) позивача від 29 листопада 2021 року (а.с.43) зазначено, що подія, яка настала, пов'язана з проходженням служби, що не відповідає змісту постанови ДУ “МТО МВС по Волинській області” від 14 вересня 2021 року №6 та довідки до акта огляду МСЕК серії ААВ №503153 від 11 листопада 2021 року.
Наведене судом застосування правових норм відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2022 року у справі №380/8892/21 у подібних правовідносинах (спір стосувався випадку виплати позивачеві раніше одноразової грошової допомоги та внаслідок зміни причинного зв'язку захворювання з «в період проходження служби в органах внутрішніх справ» на «пов'язане із виконанням службових обов'язків» на підставі судового рішення останній мав право при встановленні інвалідності вперше на таку виплати у більшому розмірі, оскільки його травма і захворювання були отримані під час виконання службових обов'язків).
За таких обставин відмова позивачеві у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності на підставі пункту 3 статті 97 Закону №580-VIII не ґрунтується на вимогах Закону і є протиправною, а доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Частиною першою статті 2 КАС України установлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пункті 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Зміст компетенції суб'єкта владних повноважень складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій), в інших - йому надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень. У разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії - в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства України, що врегульовує спірні правовідносини, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправною відмову відповідача у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 29 листопада 2021 року про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому II групи інвалідності, що настала внаслідок травми, одержаної під час проходження служби в результаті нещасного випадку, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, згідно з пунктом 3 частини першої статті 97 Закону №580-VIII та з урахуванням висновків суду.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, а доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області - залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року у справі №140/2993/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
О.М. Довгополов
Повний текст постанови складено 27.07.2023