Справа № 120/210/23
Головуючий у 1-й інстанції: Комар Павло Анатолійович
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
28 липня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУПН у Вінницькій області від 02.12.2022 №1196 в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції до майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника сектору кримінальної поліції Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУПН у Вінницькій області від 06.12.2022 №214 о/с про звільнення майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника сектору кримінальної поліції Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію";
- поновити з 07.12.2022 ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній тій, яку позивач обіймав до звільнення;
- визнати недійсним в трудовій книжці запис №4 від 06.12.2022 про звільнення ОСОБА_1 , заступника начальника сектору кримінальної поліції Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію", зроблений на підставі наказу начальника ГУПН у Вінницькій області від 06.12.2022 №214 о/с у трудовій книжці НОМЕР_1 позивача;
- стягнути з ГУПН у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 06.12.2021 по дату винесення судового рішення;
- стягнути з ГУПН у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу.
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що при прийнятті зазначених наказів відповідачем не були враховані обставини, визначені у статті 19 Дисциплінарного статуту, зокрема, не було зазначено повне, всебічне та об'єктивне проведення службового розслідування із встановленням усіх фактичних обставин справи, вини у вчиненні ним ймовірного дисциплінарного поступку, не було враховано його особи, його попередню поведінку та його ставлення до служби. Відповідачем не було конкретизовано в чому полягало порушення Присяги поліцейського та Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині утримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції України і чому саме такий крайній та найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, як звільнення, є єдиним можливим засобом виховання поліцейського та недопущення нових дисциплінарних проступків.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач з 19.08.2002 по 06.11.2015 перебував на службі в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 по 06.12.2022 перебував на службі в Національній поліції та з 17.09.2021 займає посаду заступника начальника сектору кримінальної поліції Гайсинського районного управління поліції ГУПН у Вінницькій області.
На підставі наказу ГУНП у Вінницькій області від 28.11.2022 №1569 дисциплінарною комісією було проведено службове розслідування за фактом можливого скоєння дисциплінарного проступку окремими поліцейськими Гайсинського районного управління поліції, та складено висновок службового розслідування від 02.12.2022 (далі- висновок службового розслідування).
Висновком службового розслідування встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 дискредитував звання поліцейського внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння, яке створювало потенційну загрозу життю та здоров'ю громадян та полягало в перебуванні у громадському місці з ознаками алкогольного сп'яніння, неспроможності у повній мірі усвідомлювати та контролювати свої дії, висловлювати думки.
Відповідно до відомостей від 14.01.2022 майор поліції ОСОБА_2 , будучи ознайомлений під особистий підпис із наказом МВС України у Вінницькій області від 01.02.2016 №70 "Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю", не зважаючи на це, 27.11.2022 своїми діями порушив вимоги підпунктів 1,2,3, 5, 6 пункту 10 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої Наказом від 01.02.2016 №70.
На підставі висновку службового розслідування наказом Головного управління Національної поліції в Вінницькій області від 02.12.20221 №1196 вирішено застосувати до заступника начальника сектору кримінальної поліції Гайсинського районного управління поліції ГУПН у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
На виконання наказу від 02.12.2022 №1196 Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області був виданий наказ від 06.12.2022 №214 о/с, яким позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, застосування до поліцейського, винного у вчиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 та розділу V Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
В силу ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції, не були враховані приписи Дисциплінарного статуту Національної поліції України, зокрема статті 29 якою визначені особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2119-ІХ від 15.03.2022, з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року продовжений строк дії воєнного стану в Україні строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2212-ІХ від 21.04.2022, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року продовжений строк дії воєнного стану в Україні строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2738-ІХ від 16.11.2022, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року продовжений строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб.
Отже оскаржувані накази були прийняті під час дії на всій території України воєнного стану.
Так, за приписами частини 1 ст. 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь.
Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.
У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Оскільки апелянт на час виникнення спірних правовідносин не мав діючого дисциплінарного стягнення, а застосування до нього такого виду стягнення як звільнення зі служби в поліції, яке є більш суворим, відбулось без врахування приписів ч. 1 ст. 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, тобто всупереч чітко встановленим нормам, апеляційний суд зазначає про наявність правових підстав для скасування наказу відповідача про застосування такого стягнення.
За таких обставин позивач підлягає поновленню на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, яку й обіймав до звільнення зі служби у поліції.
Щодо вимоги визнання недійсним запису про звільнення у трудовій книжці, колегія суддів зазначає, що вона задоволенню не підлягає, так як порядок внесення відповідних записів до трудової книжки врегульований інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним Наказом №58 від 29.07.1993 Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України, згідно п. 2.10 якої такі записи вносяться власником або уповноваженим ним органом.
При вирішенні питання щодо розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, апеляційний суд зазначає, що відповідно до довідки виданої відповідачем №1720/29/01-2023 від 06.07.2023 про доходи, середньоденна заробітна плата (грошове забезпечення) апелянта складає 555,27 грн., що обраховано з дотриманням вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ №100 від 08.02.1995.
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до підпункту з) пункту 1 розділу І Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ №100 від 08.02.1995 (надалі Порядок №100), цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.
Відповідно до п. 5 розділу IV Порядку №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до абзацу пункту 8 розділу IV Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Отже сума середньоденного заробітку позивача становить 555,27 грн. (33871,34 грн. поділені на 61 робочий день).
Враховуючи час вимушеного прогулу 235 днів (з 06.12.2022 до 28.07.2023 включно) та середньоденну заробітну плату апелянта - 555,27 грн., загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 130488,45 грн. (без утримання податків та обов'язкових платежів) (555,27х235).
Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивач подав до суду як доказ отримання правничої допомоги під час апеляційного провадження такі докази:
- ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1064806 від 08.03.2023;
- копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Таким чином, колегія суддів вважає, що надані позивачем докази не можуть свідчити про оплату за надані послуги, і у свою чергу - про понесені судові витрати на правничу допомогу.
З урахуванням наведеного, колегія суддів позбавлена можливості встановити дійсний розмір витрат на правничу допомогу, а тому у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу необхідно відмовити.
Враховуючи викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року скасувати.
Ухвали нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУПН у Вінницькій області від 02.12.2022 №1196 в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції до майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника сектору кримінальної поліції Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Визнати протипрвним та скасувати наказ начальника ГУПН у Вінницькій області від 06.12.2022 №214 о/с про звільнення майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника сектору кримінальної поліції Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію".
Поновити з 06.12.2022 ОСОБА_1 на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Стягнути з ГУПН у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 06.12.2021 по дату винесення судового рішення в сумі 130488,45 грн.
У задоволенні решти адміністративного позову - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.