Справа № 2-1578/2006 Головуючий у суді І інстанції Осаулова Н.А.
Провадження № 22-ц/824/9220/2023 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
26 липня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Голуб С.А.,
суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання - Череп Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2023 року у справі за заявою головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича про видачу дубліката виконавчого листа, заінтересовані особи: стягувач - ОСОБА_1 , боржник - ОСОБА_2 ,
У лютому 2023 року головний державний виконавець Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Савчук К.П. звернувся до суду з вказаною вище заявою, обґрунтовуючи її тим, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 14919778 з примусового виконання виконавчого листа Фастівського міськрайонного суду Київської області, виданого 25 жовтня 2006 року у справі № 2-1578/2006 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, щомісячно, починаючи з 20 вересня 2006 року і до досягнення дитиною повноліття.
Вказане виконавче провадження було відкрито 17 вересня 2009 року та цього ж дня оригінал виконавчого листа разом із розпорядженням державного виконавця надіслано до бухгалтерії Лінійного управління на Південно-західній залізниці Управління МВС України на залізничному транспорті з метою утримання аліментів із заробітної плати боржника.
10 червня 2010 року до відділу надійшов лист Управління МВС України на Південно-західній залізниці, яким повернуто оригінал виконавчого листа у зв'язку із переведенням боржника до ГУ МВС у Київській області.
У зв'язку з чим, 15 вересня 2010 року оригінал виконавчого листа разом із розпорядженням державного виконавця надіслано до бухгалтерії ГУ МВС у Київській області з метою утримання аліментів із заробітної плати боржника.
В подальшому до відділу надійшли заяви стягувача ОСОБА_5 , в яких вона вказала, що не отримує аліменти із боржника ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, державним виконавцем на адресу ГУ НП в Київській області, як правонаступника ГУ МВС у Київській області, надіслано вимогу, якою зобов'язано надати звіт про здійснені відрахування із доходів боржника.
Однак, згідно відповіді від 18 жовтня 2022 року встановлено, що до ГУ НП в Київській області не надходило постанов державного виконавця про стягнення аліментів із ОСОБА_2 .
Наведене свідчить, що виконавчий лист від 25 жовтня 2006 року у справі № 2-1578/2006 є втраченим і встановити його місцезнаходження є неможливим, хоча виконавче провадження № 14919778 з його примусового виконання триває.
На підставі викладеного, державний виконавець Савчук К.П. просив видати дублікат виконавчого листа Фастівського міськрайонного суду Київської області, виданого 25 жовтня 2006 року у справі № 2-1578/2006.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2023 рокузаяву залишено без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що доказів втрати оригіналу виконавчого листа заявником не надано та з матеріалів виконавчого провадження не вбачається, наразі виконавче провадження є відкритим, а тому відсутні підстави для видачі дубліката виконавчого листа.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, державний виконавець звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів невідповідності висновків, викладених в ухвалісуду першої інстанції, дійсним обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким вимоги заяви задовольнити.
Аргументи апеляційної скарги зводяться до того, що на час направлення виконавчого листа до ГУ МВС у Київській області Закон України «Про виконавче провадження» діяв в іншій редакції ніж та, яка існує на сьогодні та на яку послався суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі. Статтею 68 зазначеного Закону та пунктом 7.1.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, було передбачено, що стягнення із заробітної плати за місцем роботи боржника відбувається саме на підставі виконавчого документу, надісланого державним виконавцем. У зв'язку з чим, 15 вересня 2010 року оригінал виконавчого листа, виданого 25 жовтня 2006 року у справі № 2-1578/2006, разом із розпорядженням державного виконавця надіслано до бухгалтерії ГУ МВС у Київській області, однак виконавчий документ при пересилці був загублений і встановити його місцезнаходження протягом тривалого часу неможливо.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Свої заперечення боржник обґрунтовує тим, що у 2010 році дочка переїхала проживати до нього та перейшла на його повне утримання, а зі стягувачем була досягнута домовленість про припинення стягнення аліментів, у зв'язку з чим в подальшому відрахування не проводилося, хоча він детально не з'ясовував причини не відрахування аліментів. Вважає, що оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 дитина досягла повноліття, строк стягнення періодичних платежів закінчився, а тому відсутні підстави для видачі дубліката виконавчого листа.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції державний виконавець Савчук К.П. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Боржник та його представник - адвокат Сандугей І.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили залишити ухвалу суду першої інстанції в силі.
ОСОБА_1 судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, відзив не подавала і причини неявки до суду не повідомила, тому колегія суддів дійшла висновку, що неявка цього учасника справи відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників справи в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
За правилом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Судом першої інстанції встановлено, що 25 жовтня 2006 року Фастівським міськрайонним судом Київської області у справі № 2-1578/2006 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, щомісячно, починаючи з 20 вересня 2006 року і до досягнення дитиною повноліття.
17 вересня 2009 року старшим державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Павлюком О.М. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 14919778 з примусового виконання вказаного виконавчого листа.
Згідно із даними, що містяться в Автоматизованій системі виконавчого провадження, виконавче провадження № 14919778 наразі є відкритим та перебуває на виконанні у Шевченківському ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ).
Відмовляючи у задоволенні заяви державного виконавця Савчука К.П. про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів втрати оригіналу виконавчого документа, лист ГУ НП у Київській області від 18 жовтня 2022 року, яким виконавець обґрунтовував свої вимоги, до заяви долучено не було, а умови статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачають надіслання оригіналу виконавчого листа за місцем роботи боржника у разі відрахувань періодичних платежів.
Проте колегія суддів не може в повній мірі погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду».
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) суд зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції. Державі належить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права.
В частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист Фастівського міськрайонного суду Київської області, виданий 25 жовтня 2006 року у справі № 2-1578/2006 про стягнення аліментів, починаючи з 17 вересня 2009 року перебував на примусовому виконанні ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві після надходження із ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження від 25 червня 2009 року (а.с. 54-61).
17 вересня 2009 року оригінал виконавчого листа разом із розпорядженням державного виконавця Павлюка О.М. направлено головному бухгалтеру Лінійного управління на Південно-західній залізниці Управління МВС України на залізничному транспорті для утримання аліментів із заробітної плати боржника ОСОБА_2 (а.с. 62, 63).
10 червня 2010 року до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві надійшов лист Управління МВС України на Південно-західній залізниці від 02 червня 2010 року, яким повернуто оригінал виконавчого листа у зв'язку із переведенням боржника до ГУ МВС у Київській області (а.с. 64).
15 вересня 2010 року державний виконавець Павлюк О.М. видав розпорядження, відповідно до якого виконавчий лист підлягав направленню головному бухгалтеру ГУ МВС у Київській області за місцем роботи боржника для утримання аліментів. У повідомленні про отримання відсутні відмітки про отримання виконавчого документу роботодавцем ОСОБА_2 (а.с. 65).
Встановлено, що починаючи з 30 січня 2017 року до відділу надходили заяви стягувача ОСОБА_5 , в яких вона вказувала, що не отримує аліменти із боржника ОСОБА_2 на утримання спільної дитини, у зв'язку з чим їх видавалися відповідні довідки (а.с. 66-78).
03 жовтня 2022 року старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Борисюком Р. на адресу ГУ НП в Київській області, як правонаступника ГУ МВС у Київській області, надіслано вимогу, якою зобов'язано надати звіт про отримані доходи та здійснені відрахування із доходів боржника за весь період стягнення аліментів (а.с. 79, 80).
На вказану вимогу державного виконавця ГУ НП в Київській області надало відповідь від 18 жовтня 2022 року, відповідно до якої постанов державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника ОСОБА_2 в рахунок сплати аліментів до управління не надходило (а.с. 81, 82).
В подальшому, на вимогу державного виконавця від 09 листопада 2022 року ГУ НП в Київській області надало довідку від 17 листопада 2022 року про доходи боржника, згідно якої аліменти з боржника не стягувалися (а.с. 87-89).
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вказані обставини не врахував і надані державним виконавцем матеріали виконавчого провадження № 14919778 під час розгляду справи належним чином не дослідив, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про недоведеність втрати оригіналу виконавчого листа під час його надіслання з метою утримання аліментів за місцем працевлаштування боржника у вересні 2010 року.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
Необґрунтована відмова у видачі дублікату виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили (рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010).
Державним виконавцем зазначено достатніх підстав та надано належних доказів на підтвердження обставин втрати оригіналу виконавчого документа та неможливості встановити його місцезнаходження зі спливом значного проміжку часу.
При розгляді даної категорії справи необхідно також було врахувати, що стягувані аліменти є власністю дитини (частина перша статті 179 СК України), а в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина третя статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року).
Вказавши, що лист ГУ НП у Київській області від 18 жовтня 2022 року, на який державний виконавець посилався як на підставу своїх вимог, не було долучено до заяви про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції залишив поза увагою, що такий лист роботодавця боржника міститься в матеріалах виконавчого провадження № 14919778 і підтверджує той факт, що виконавчий документ не надходив з метою утримання аліментів із заробітної плати боржника, тобто був втрачений при пересилці документів.
Посилання місцевого суду на те, що умови статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачають надіслання оригіналу виконавчого листа за місцем роботи боржника у разі відрахувань періодичних платежів є помилковими, оскільки суд застосував до спірних правовідносин вказаний Закон від 2 червня 2016 року №1404-VII, тоді як станом на 15 вересня 2010 року умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку були врегульовані Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження».
Згідно із статтею 68 зазначеного Закону № 606-XIV відрахування із заробітної плати (заробітку) чи стипендії громадян проводить адміністрація підприємств, установ і організацій на підставі надісланих їм державним виконавцем виконавчих документів. Якщо боржник змінить місце роботи або місце проживання чи навчання, підприємства, установи, організації, які отримали виконавчий документ, повертають його не пізніш як у 3-денний строк державному виконавцеві з відміткою про нове місце роботи, проживання чи перебування або навчання боржника, якщо воно відоме, а також повідомляють про проведені ними стягнення періодичних платежів за виконавчими документами. У разі неподання зазначених відомостей з неповажних причин винних у цьому посадових осіб може бути притягнуто до відповідальності, передбаченої цим Законом.
Подібні положення також містив пункт 7.1.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, яка втратила чинність 18 червня 2016 року.
Таким чином, на момент направлення державним виконавцем оригінала виконавчого листа до ГУ МВС у Київській області для утримання аліментів чинними нормативно-правовими актами було передбачено, що стягнення із заробітної плати за місцем роботи боржника відбувається саме на підставі виконавчого документу, надісланого державним виконавцем.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (правова позиція ВСУ у справі № 6-608цс15) право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», на ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 41 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року).
Крім того, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система договірної держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід'ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).
З огляду на зазначене, видача дублікату виконавчого документа є дією адміністративних органів і суду, яка спрямована на усунення перепон у завершенні судового провадження та на виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд.
Таким чином видача дубліката виконавчого листа Фастівського міськрайонного суду Київської області, виданого 25 жовтня 2006 року у справі № 2-1578/2006, забезпечить реалізацію законних прав стягувача та дитини на стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання доньки, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, щомісячно, починаючи з 20 вересня 2006 року і до досягнення дитиною повноліття.
Доводи боржника та його представника щодо відсутності підстав для видачі дубліката виконавчого листа через пропуск строку пред'явлення його до виконання не заслуговують на увагу, адже дублікат виконавчого документа необхідний заявнику не для його повторного пред'явлення до примусового виконання, а для долучення до матеріалів виконавчого провадження, яке здійснюється державним виконавцем та не є закінченим.
Сімейний кодекс України в повній мірі захищає права дітей щодо одержання аліментів від одного з батьків, зокрема частиною першою, четвертою статті 194 цього Кодексу передбачено, що аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання.Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.
Враховуючи вищенаведене та з огляду на принцип обов'язковості виконання судового рішення, надаючи оцінку обставинам, на які посилався головний державний виконавець Савчук К.П.як на причину видачі дубліката виконавчого листа, та встановивши, що такі причини є обґрунтованими, доведеними та такими, що об'єктивно перешкоджають виконанню цього виконавчого документа у встановленому законом порядку, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа 25 жовтня 2006 року у справі № 2-1578/2006 щодо боржника ОСОБА_2 про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, щомісячно, починаючи з 20 вересня 2006 року і до досягнення дитиною повноліття.
У відповідності до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За положеннями частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та вимогам статей 260, 263 ЦПК України, вона постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи,порушенням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до вимог статті 376 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Савчука К.П. про видачу дубліката виконавчого листа.
Оскільки ухвала суду першої інстанції скасовується повністю з ухваленням нового судового рішення по суті заявлених вимог, то відповідно до вимог статей 141, 382 ЦПК України із боржника стягуються документально підтверджені судові витрати, понесені заявником у межах даної справи (судового провадження), а саме 2 684,00 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями 367 - 369, 372, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича задовольнити.
Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича про видачу дубліката виконавчого листа задовольнити.
Видати дублікат виконавчого листа Фастівського міськрайонного суду Київської області, виданого 25 жовтня 2006 року у справі № 2-1578/2006 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, щомісячно, починаючи з 20 вересня 2006 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 2 684,00 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у справі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27 липня 2023 року.
Головуючий С.А. Голуб
Судді: Т.О. Писана
Д.О. Таргоній