Головуючий у суді першої інстанції Батрин О.В.
Єдиний унікальний номер справи № 757/20853/21
Апеляційне провадження №22ц/824/6519/2023
25 липня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Нежури В.А., Соколової В.В.
секретар - Олешко Л.Ю.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк» Приватбанк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача фінансових послуг, поновлення залишку на рахунку, визнання правочинів та кредитних договорів недійсними, відшкодування моральної шкоди.
Заслухав доповідь судді апеляційного суду, дослідив матеріали справи, перевірив доводи апеляційної скарги, -
У грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до відповідача АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача фінансових послуг.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20грудня 2021 року справу передано за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва (а.с. 132-134).
Позовні обгрунтовані тим , що позивачка є клієнтом АТ КБ «Приватбанк» більше 5 років. За цей час вона жодного разу не користувалася кредитними коштами банку, кредитний ліміт, як правило, завжди дорівнював нулю.
У липні ( 28 липня 2021 року) близько 13:30 на номер телефону позивачки НОМЕР_1 надійшов дзвінок з невідомого їй номеру, де представились працівниками АТ КБ «Приватбанк». Оскільки позивачка була заклопотана своїми справами, тому попросила в той момент її не турбувати. В додаток АТ КБ «Приватбанк» - «Приват 24» в цей час позивач не заходила, жодних кнопок на телефоні чи в цьому додатку не натискала, ніякої інформації невідомій особі не повідомляла. Надалі в цей день близько 14:00 позивачка виявила, що додаток АТ КБ «Приват Банк» - «Приват 24» в її телефоні не працює та запідозрила, що до її рахунку в банку може бути здійснений несанкціонований нею доступ. Надалі о 15:23 та о 15:31 вона набрала телефон «гарячої лінії» 3700 банку аби з'ясувати, чому в неї немає доступу до додатку «Приват 24», де їй автовідповідач повідомив, що її номер НОМЕР_1 у банку не є фінансовим, а тому банк не може її ідентифікувати як клієнта і їй необхідно звернутися безпосередньо в банк.
Позивачка близько 16:00 цього ж дня прийшла в найближче відділення в місті Києві по пр. Соборності, 10/1 і відповідно повідомила про викладені обставини, на що їй повідомили, що дійсно на її картковому рахунку наявні несанкціоновані дії невідомих осіб.
Разом з цим після її особистої ідентифікації, в банку картку № № НОМЕР_2 «Універсальна» працівник банку заблокував, про що вона додатково, окрім усної інформації, о 16:13 отримала відповідне повідомлення у відновленому додатку «Приват 24» (фінансовий номер НОМЕР_1 ). При цьому працівник банку повідомив, що з 13:30 за даним картковим рахунком здійснено такі дії:
перераховано 87 655 ,95 грн , з яких особистими власними коштами позивача є 42 019 , 90 грн , а інша частина (45 636 , 05 грн ) є використання коштів за рахунок збільшеного без її відома кредитного ліміту о 00:00 28 липня 2021 року до 50 000 грн.
Згідно з квитанціями отримувачем даних коштів є невідома позивачу особа - ОСОБА_2 .
Далі близько 17:00 позивачка звернулася до Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві, де її звернення було зафіксовано за номером ЄО: 50373 від 28 липня 2021 року. Цього ж дня, позивач отримала в додатку «Viber» з офіційного акаунту банку в цьому додатку, та паралельно на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 (яка також авторизована в банку) 3 повідомлення, що о 16:46:19, о 16:47:08 та о 16:47:49 банком здійснено 3 операції під назвою: «Подтверджение предавторизации Part Payment Scheme 2», списань 1 999 , 99грн (тобто погашений - першого платежу по системі «Оплата частинами» в магазині « Комфі »). Крім того на зазначену електронну пошту, надійшли 3 листи про оформлення кредитів. При цьому, переглядаючи виписку в системі «Приват 24» за 28 липня 2021 року позивачка виявила, що о 15:40 її зазначений картковий рахунок було поповнено на 2 000 грн. невідомою їй особою - ОСОБА_2 (оскільки на рахунку вже не вистачало необхідних коштів для оформлення кредитів за системою «Оплата частинами»). Також позивачка помітила, що о 13:44 по її зазначеному рахунку значиться невідома операція під назвою «Авторизація, сума підтвердження 1 грн.» та відповідно значиться списання 1 грн. 00 коп.
Далі з відкритих даних позивач з'ясувала, що ОСОБА_2 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини та неодноразово перебував у розшуку. За заявою позиваки за фактом безпідставного заволодіння коштами позивача внесено відомості до ЄРДР № 120211105040003135 від 17 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, досудове розслідування здійснюється Дніпровським УП ГУ НП в місті Києві. Позивачка в рамках даного кримінального провадження є потерпілою.
Позивачка також вважає, що до несанкціонованого доступу невідомих їй осіб до її рахунку можуть бути причетними працівники банку, адже, по-перше особа, яка представилися працівником банку при дзвінку позивачці назвала її останні 3 операції, тобто ті відомості, які відомі лише працівникам банку.
По-друге, після повідомлення про несанкціонований доступ до банківського рахунку позивачка та відповідно блокування картки о 16:13 28 липня 2021 року банком о 16:46:19, о 16:47:08 та о 16:47:49 банком здійснено 3 операції під назвою: «Подтверджение предавторизации Part Payment Scheme 2», списання 1 999 грн (З рази) в рахунок погашення кредитів за системою «Оплата частинами»;по-третє, кредитний ліміт з 0 грн. до 50 000 грн був збільшений о 00:00 28 липня 2021 року, при цьому позивачка жодних дій щодо збільшення кредитного ліміту не здійснювала.
Операція щодо збільшення кредитного ліміту у виписці банку 05 серпня 2021 року не відображалася, втім при огляді виписки 19 серпня 2021 року така операція «з'явилася», що підтверджується відповідними актами огляду веб-даних на персональному комп'ютері від 05 серпня 2021 року та 19 серпня 2021 року.
Крім того, в додатку «Приват 24» сповіщення про збільшення кредитного ліміту з'явилося не безпосередньо о 00:00 28 липня 2021 року, а лише о 13:42 28 липня 2021 року, тобто вже після моменту несанкціонованого доступу до карткового рахунку позивачки .
Операція «Авторизація, сума підтвердження 1 грн. 00 коп.» серед операцій за 28 липня 2021 року нібито здійснена о 13:44 станом на 05 серпня 2021 року була відображена у виписці, втім в подальшому банком була видалена, що підтверджується актами огляду веб- даних на персональному комп'ютері від 05 серпня 2021 року та 19 серпня 2021 року.
Станом на дату подання позову АТ КБ «Приватбанк» вважає позивачку боржником за використаним кредитним лімітом у сумі 49 635, 90 грн (в тому числі банк додатково нараховує відсотки за нібито користування кредитним лімітом), та 3 договорами про споживчий кредит за схемою «Оплата частинами» в сумі 19 999 грн кожен, в тому числі нараховуючи на дані суми відсотки за користування кредитом, а також штрафні санкції за несплату, що зумовило необхідність захисту їй своїх прав як споживача фінансових послуг в судовому порядку.
У прохальній частині позову просила:
- визнати дії АТ КБ «Приватбанк» щодо проведення операції «Збільшення кредитного ліміту», здійснену о 00:00 28 липня 2021 року, проведення операції «Авторизація, сума підтвердження 1 грн.», здійснену о 13:44 28 липня 2021 року по картковому рахунку № НОМЕР_2 «Універсальна» ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» - неправомірними.
- зобов'язати АТ КБ «Приватбанк» відновити на картковому рахунку № НОМЕР_2 «Універсальна» ОСОБА_1 залишок станом на 11:37 28.07.2021 року у сумі 42 019 , 90 грн
- визнати правочин у формі використання кредитного ліміту за картковим рахунком № НОМЕР_2 «Універсальна» ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» в сумі 49 635 ,75 грн недійсним.
- визнати договір про споживчий кредит «Оплата частинами» № 21072831736632 від 28 липня 2021 року на суму 19 999 грн, договір про споживчий кредит «Оплата частинами» № 21072831736732 від 28 липня 2021 року на суму 19 999 грн, договір про споживчий кредит «Оплата частинами» № 21072831736896 від 28 липня 2021 року на суму 19 999 грн між АТ КБ «Приватбанк'та ОСОБА_1 з моменту їх укладення - недійсними без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
- стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3 000 грн.
Представник відповідача Сокуренко Є.С. 17 червня 2022 року відзив на позов (а.с. 153-195), відповідно до якого заперечує проти позову, вважає його необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні в повному обсязі.
У відзиві зазначено , що позивачка звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву №б/н від 24 квітня 2019 року. При підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, що складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. На підставі укладеного Договору про надання банківських послуг позивач отримала кредитну картку № НОМЕР_2 .
Підписавши заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 24 квітня 2019 року позивачка приєдналася до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому Договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку https://privatbank.ua.
З банківської виписки по рахунку, вбачається, що 28 липня 2021 року на рахунок кредитної картки позивачки встановлено кредитний ліміт у розмірі 50000 грн. Встановлення певної суми кредитного ліміту не є фінансовою операцією, а обов'язок погашення боргу і відповідальність клієнта наступає з моменту використання клієнтом кредитного ліміту.
Щодо фінансових операцій, які були вчинені на картковому рахунку, що оспорюються позивачкою , зазначає наступне.
З карткового рахунку слідує, що 28 липня 2021 року о 14:07 год. платіж на адресу комунальних або інших підприємств. Коментар до платежу: Коммерческий платеж, Платеж по реквизитам. Код квитанції: 12212615189501. Сума операції: - 28 771,87 грн.
Далі , 28 липня 2021 року о 14:31 год. платіж на адресу комунальних або інших підприємств. Коментар до платежу: Коммерческий платеж, Платеж по реквизитам. Код квитанції: 12212645342501. Сума операції: - 28 604,07 грн.
Ще , 28 липня 2021 року о 14:47 год. платіж на адресу комунальних або інших підприємств. Коментар до платежу: Коммерческий платеж, Платеж по реквизитам. Код квитанції: 12212666302501. Сума операції: - 30 280,01 грн.
Так, про блокування картки позивачка звернулась до банку лише 28 липня 2021 о 16:08:01 год. зі свого фінансового номеру НОМЕР_1 , що підтверджується відповіддю банку №20.1.0.0.0/7-210913/13279 від 15 вересня 2021 року на запит №345 від 08 вересня 2021 року та відповіддю банку №20.1.0.0.0/7-211105/31447 від 10 листопада 2021 року на запит №417 від 01 листопада 2021 року . Станом на 28 липня 2021 року 16:15 год. картка була заблокована. Тому, представник відповідача звертає увагу, що оспорювані транзакції на рахунку позивачки були вчинені до моменту його повідомлення про це банк, а тому банк не повинен нести відповідальність за фінансові операції, що були вчинені до такого повідомлення.
Крім того , відповідач звертає увагу на те , що позивачка вказувала ,що 28 липня 2021 року їй на мобільний телефон близько 13:30 надходили дзвінки, тобто були розмови позивачки з третіми особами, яким позивачка могла повідомити інформацію за допомогою якої можливо було проводити операції за її рахунком. AT КБ «Приватбанк» у всіх засобах попереджає клієнтів, що співробітники Банку ніколи не дзвонять клієнтам, та ніколи не повідомляти персональну інформацію, яка може бути використана для проведення фінансових операцій. Вже о 14:00 позивачка виявила, що мобільний додаток «Приват24» в її телефоні не працює, та лише о 15:23 та о 15:31 намагалася звернутися за телефоном 3700 для з'ясування причин. При цьому як зазначає позивачка і надає відповідні фотокопії з телефону, вона 28 липня 2021 року отримувала на свій фінансовий номер НОМЕР_1 наступні смс-повідомлення:
13:31 - Privat24. Parolvhody: 117. Ne peredavaite cei parol nikomu.
13:38 - Vy pidtverdzhuete otrymannia CVV2 kodu. Parol: 80-49-35-53 YakschoVy ne zdiisnyualy cyu operaciyu, zatelefonuite:3700.
13:40 - Yy pidtverdzhuete otrymannia CVV2 kodu. Parol: 78-39-67-61 Yakscho Vy ne zdiisnyualy cyu operaciyu, zatelefonuite:3700.
13:41 - Vash kod CVV2:097. Radymo zapam'yataty kod CYV2 і vydalyty SMS. Vdalyh pokupok! pb.ua/itcard
13:42 - Vy pidtverdzhuetek reditnyi limit. Parol: 30-99-55-19 Yakscho Vy ne zdiisnyualy cyu operaciyu, zatelefonuite:3700.
Як зазначає представник відповідача, після отримання таких повідомлень позивачка не звернулася негайно на номер 3700 для з'ясування обставин щодо отримання CVV2 та зміни кредитного ліміту. Таким чином, позивачка у порушення вимог Умов та правил, негайно не повідомила Банк інформацію, що стала їй відома, про підозрілі повідомлення, несанкціоновані транзакції за її рахунком тощо. Відповідно до п.3.1.2.9.6 Умов і Правил Клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви Клієнта про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг. Зазначає, що фінансові операції по кредитній карті картку № НОМЕР_2 за 28 липня 2021 року були проведені коректно, з ідентифікацією електронного платіжного засобу позивачки , з використанням всіх необхідних реквізитів платіжної картки та з правильним введенням паролю, який відомий лише клієнту, а тому не є помилковими. Позивачка просить визнати недійсним правочин у формі використання кредитного ліміту, проте не надає навіть копію такого правочину та не зазначає його номеру та дати його укладення, тому його неможливо ідентифікувати, а вимоги є неконкретизованими та абстрактними. Таким чином, за відсутності копії правочину, який позивачка просить визнати недійсним, відсутні також підстави для задоволення позовних вимог.
Щодо вимог про недійсність 3 договорів про споживчий кредит, то згідно з п. 2.1.4.4.6 Умов і Правил клієнт має право користуватися споживчими кредитами «Оплата частинами» та «Миттєва розстрочка» в торгово-сервісних підприємствах та/або інтернет- магазинах, з якими Банк уклав договір про співпрацю, а також Клієнт має право отримати кредитні кошти на Картку у відділенні Банку та/або через канали самообслуговування. Договір «Оплата частинами» це строковий кредит, який надається клієнту в межах встановленого ліміту на споживчі цілі безготівковим шляхом в день укладення угоди, та розмір мінімального власного платежу розраховується індивідуально. Оскільки усі три договори підписані позивачем простим електронним підписом (згідно п. 1.1.1.86 Умов і Правил простий електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем (клієнтом) до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис, крім кваліфікованого електронного підпису, удосконаленого електронного підпису, електронного підпису Національного банку), тому вона підтвердила своє волевиявлення та вільно підписала договори «Оплата частинами», а також позивачем не доведено жодного елементу недійсності правочину.
Також, вимоги позивачки про завдання їй моральної шкоди є надуманими, безпідставними і недоведеними.
Позивачка відповіді на відзив на позовну заяву не подавала.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано дії Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» щодо проведення операції «Збільшення кредитного ліміту», здійснену о 00:00 28 липня 2021 року, проведення операції «Авторизація, сума підтвердження 1 грн.», здійснену о 13:44 28 липня 2021 року по картковому рахунку № НОМЕР_2 «Універсальна» ОСОБА_1 в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк», - неправомірними.
Зобов'язано Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» відновити на картковому рахунку№ НОМЕР_2 «Універсальна» ОСОБА_1 залишок станом на 11:37 28 липня 2021 року у сумі 42 019 грн. 90 коп.
Визнано правочин у формі використання кредитного ліміту за картковим рахунком № НОМЕР_2 «Універсальна» ОСОБА_1 в Акціонерному товариство Комерційний банк «Приватбанк» в сумі 49 635 грн. 75 коп. недійсним.
Визнано Договір про споживчий кредит «Оплата частинами» № 21072831736632 від 28 липня 2021 року на суму 19 999 грн., Договір про споживчий кредит «Оплата частинами» № 21072831736732 від 28 липня 2021 року на суму 19 999 грн., Договір пре споживчий кредит «Оплата частинами» № 21072831736896 від 28 липня 2021 року на суму 19 999 грн. між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 з моменту їх укладення - недійсними без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач АТ КБ « Приватбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. У скарзі зазначив, що до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач.
В апеляційній скарзі посилався на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 25 липня 20213 року за адресами , які були зазначені в матеріалах справи, Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від апелянта не надходило. Представники сторін приймали участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції в режимі відеоконференції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Суд першої інстанції встановив, що позивачка ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «Приватбанк», з яким укладено договір карткового рахунку № НОМЕР_2 «Універсальна»
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Як встановлено судом , 28 липня 2021 року близько о 14:00 позивачка виявила, що додаток АТ КБ «Приват Банк» - «Приват 24» в її телефоні не працює та запідозрила, що до її рахунку в банку може бути здійснений несанкціонований нею доступ.
Позивачка о 15:23 та 15:31 (а.с 85-86) зателефонувала на телефонний номер «гарячої лінії» 3700 банку аби з'ясувати, чому в неї нема доступу до додатку «Приват 24», де їй автовідповідач повідомив, що її номер НОМЕР_1 у банку не є фінансовим, а тому банк не може її ідентифікувати як клієнта і їй необхідно звернутися безпосередньо в банк.
Позивачка близько 16:00 цього ж дня з'явилась в найближче відділення в місті Києві по пр. Соборності, 10/1 і повідомила про викладені обставини, на що отримала відповідь, що дійсно на її картковому рахунку № НОМЕР_2 «Універсальна» наявні несанкціоновані дії невідомих осіб.
Після особистої ідентифікації позивачки в банку картку № НОМЕР_2 працівник банку заблокував, про що вона додатково, окрім усної інформації, в 16:13 отримала відповідне повідомлення у відновленому додатку «Приват 24» (фінансовий номер НОМЕР_1 ). При цьому працівник банку повідомив, що з 13:30 за даним картковим рахунком здійснено такі дії- перераховано 87 655 95 грн, з яких особистими власними коштами позивача є 42 019 , 90 грн , і інша частина (45 636,05 грн ) є використання коштів за рахунок збільшеного кредитного ліміту о 00:00 28 липня 2021 року до 50 000 грн. Згідно з квитанціями отримувачем даних коштів є невідома позивачу особа - ОСОБА_2 (а.с. 43, 45, 47).
Далі близько 17:00 позивачка звернулася до Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві, де її звернення було зафіксовано за номером ЄО: 50373 від 28 липня 2021 року (а.с. 88).
Згодом позивачка з'ясувала, що ОСОБА_2 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини та неодноразово перебував у розшуку. За заявою позивача за фактом безпідставного заволодіння коштами позивача внесено відомості до ЄРДР № 120211105040003135 від 17 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, досудове розслідування здійснюється Дніпровським УП ГУ НП в місті Києві. Позивачка в рамках даного кримінального провадження є потерпілою (а.с. 74, 90-91).
Позивач отримала в додатку «Viber» з офіційного акаунту банку в цьому додатку, та паралельно на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 (яка також авторизована в банку) 3 повідомлення, що о 16:46:19, о 16:47:08 та о 16:47:49 банком здійснено 3 операції під назвою: «Подтверджение предавторизации Part Payment Scheme 2», списань 1 999 ,99 грн (тобто погашення кредитів по системі «Оплата частинами»). Також зокрема на зазначену електронну пошту, надійшли 3 листи про оформлення кредитів. При цьому, переглядаючи витиску в системі «Приват 24» за 28 липня 2021 року позивач виявила, що о 15:40 її зазначений картковий рахунок було поповнено на 2 000 грн. невідомою їй особою - ОСОБА_2 (оскільки на рахунку вже не вистачало необхідних коштів для оформлення кредитів за системою «Оплата частинами»). Також позивачка помітила, що о 13:44 по її зазначеному рахунку значиться невідома операція під назвою «Авторизація, сума підтвердження 1 грн.» та відповідно значиться списання 1 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 1.1.1.39 Умов і правил кредит надання банківських послуг від 24квітня 2019 року (кредитна лінія, кредитний ліміт) - розмір коштів, що надаються Банком Клієнту на строк, обумовлений у Договорі, на умовах платності та зворотності.
Як видно з рахунку о 16:46:19, о 16:47:08 та о 16:47:49 (а.с 77) банком було здійснено 3 операції під назвою: «Подтверджение предавторизации Part Payment Scheme 2», списання 1 999 грн (3 рази) в рахунок погашення кредитів за системою «Оплата частинами», тобто після блокування картки позивача.
Кредитний ліміт з 0 грн. до 50 000 грн був збільшений о 00:00 28 липня 2021 року, при цьому позивачка жодних дій щодо збільшення кредитного ліміту не здійснювала. Операція щодо збільшення кредитного ліміту у виписці банку 05 серпня 2021 року не відображалася, втім при огляді виписки 19 серпня 2021 року така операція «з'явилася», що підтверджується відповідними актами огляду веб-даних на персональному комп'ютері від 05 серпня 2021 року та 19 серпня 2021, року(а.с. 43).
Згідно з п. 2.1.4.4.6. Умов і Правил клієнт має право користуватися споживчими кредитами «Оплата частинами» та «Миттєва розстрочка» в торгово-сервісних підприємствах та/або інтернет- магазинах, з якими Банк уклав договір про співпрацю, а також Клієнт має право отримати кредитні кошти на Картку у відділенні Банку та/або через канали самообслуговування. Договір «Оплата частинами» це строковий кредит, який надається клієнту в межах встановленого ліміту на споживчі цілі безготівковим шляхом в день укладення угоди, та розмір мінімального власного платежу розраховується індивідуально.
Згідно з п.2.7.1.1.4 Умов і Правил Кредит надається шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Клієнта з подальшим перерахуванням коштів в обумовленому у чеку розмірі на рахунок юридичної особи (Продавця) за товари та/або послуги, придбані Клієнтом.
Відповідно до п. 2.7.1.1.5. Умов і Правил Банк надає Клієнту «Паспорт споживчого кредиту «Оплата частинами/Миттєва розстрочка» шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку у мережі Інтернет за адресою chast.privatbank.ua. Клієнт підтверджує ознайомлення з «Паспортом споживчого кредиту» та підтверджує покупку за кредитом шляхом підписання Простим електронним підписом (кредитної карти через інтернет-сайти шляхом підписання простим електронним підписом).
Згідно з п. 1.1.1.86 Умов і Правил простий електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем (Клієнтом) до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис, крім кваліфікованого електронного підпису, удосконаленого електронного підпису, електронного підпису Національного банку.
Сторони визнають Простим електронним підписом такі способи підписів Клієнта: OTP- пароль, QR-код, підпис стілусом на планшеті у відділенні Банку, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет, де Клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення Банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає Клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої Клієнт надає Банку шляхом підписання способами, що узгоджені Сторонами.
Відповідно до ч. 1,3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, - які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції , що договір про споживчий кредит «Оплата частинами» № 21072831736632 від 28 липня 2021 року на суму 19 999 грн, договір про споживчий кредит «Оплата частинами» № 21072831736732 від 28 липня 2021 року на суму 19 999 грн, Договір про споживчий кредит «Оплата частинами» № 21072831736896 від 28 липня 2021 року на суму 19 999 грн, укладені з банком без волевиявлення позивачка з метою отримання кредиту за сервісом «Оплата частинами», а також, що вони були фактично укладеними після блокування карткового рахунку позивачки, що виключає факт вільного волевиявлення та бажання укладати такий договір.
Згідно з ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Згідно з ч. 1 ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 1073 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення у зв'язку з порушенням правил розрахункових операцій виконуючим банком відповідальність може бути покладена судом на цей банк.
Якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
Згідно з п. 32.3.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов'язаний переказати за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
Так, згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Згідно зі ст. 7 та п. 38.1 і 38.4 ст. 38 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійсненні розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів та створенні системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання.
Статтею 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» суб'єкти переказу зобов'язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем.
Відповідно до п. 1.1.1.13. Умов і правил власник рахунку в банку (далі - Власник рахунку) - особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому.
Відповідно до п. 1.1.1.53. Умов і правил платіжна картка (картка) - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої у встановленому законодавством порядку пластикової або іншого виду картки, що використовується для ініціалізації переказу коштів з рахунка платника або відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів готівкою у касах банку або через банківський автомат, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Відповідно до 1.1.1:56 Умов і правил поточний рахунок - рахунок, що відкривається Банком Клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Власник поточного рахунку має право здійснювати операції за цим рахунком з використанням електронного платіжного засобу після укладення договору, на підставі якого надається і використовується електронний платіжний засіб.
Відповідно до п. 2.1.2.6.3 Умов і правил банк зобов'язується забезпечувати збереження коштів Клієнта.
У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 зазначено , що «...не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, відсутні підстави для цивільно-правової відповідальності позичальника».
У постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц , від 01 лютого 2018 року у справі № 758/7327/14-ц та від 12 лютого 2018 року у справі № 592/2386/16-ц досліджувалися питання щодо стягнення з банківської установи на користь споживача (позивач)безпідставно списаних коштів з карткового рахунку.
У вказаних постановах Верховний Суд вказував на те, що задовольняючи позов споживача суд має враховувати положення статей 1068, 1071, 1072, 1073 ЦК України, статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», пункту 9 розділу IV Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, та діяти на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені.
Крім того, положеннями частини другої статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. А отже, в даному випадку саме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта банку, споживача послуг.
З урахуванням встановлених обставин , суд дійшов цілком обгрунтованого висновку, що відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів факту та обставин, які безспірно доводять, що позивачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, щодо збільшення кредитного ліміту, платіжних операцій та укладення кредитних договорів за допомогою банкової системи.
Натомість, суд беззаперечно встановив , що позивачка вчинила всі необхідні дії, які входять в коло обов'язків клієнта банку при виникненні ситуації з безпідставно списаними коштами з її рахунку, а саме 28 липня 2021 року коли виявила, що додаток АТ КБ «Приват Банк» - «Приват 24» в її телефоні не працює та запідозрила, що до її рахунку в банку може бути здійснений несанкціонований нею доступ. Надалі о 15:23 та о 15:31 вона набрала телефон «гарячої лінії» 3700 банку та близько 16:00 цього ж дня з'явилась в найближче відділення в місті Києві по пр. Соборності, 10/1 і відповідно повідомила про викладені обставини, на що в банку її картку працівник банку заблокував. При цьому вона зазначила , що свій номер телефону вона не змінювала , він є дійсним , ніяких даних банку щодо зміни свої адреси чи телефону вона не подавала , тому твердження відповідача з цього приводу є безпідставними .
З огляду на вищевикладене , висновок суду про відсутність підстав для покладення цивільно-правової відповідальності на позивачку є правильним .
Відмовляючи у стягненні моральної шкоди , суд врахував відсутність будь-яких доказів щодо завдання позивачці моральної шкоди, а також те, що наявні в матеріалах справи кредитні договори не містять положень щодо відшкодування моральної шкоди. Відсутні підстави і для стягнення моральної шкоди , передбачені Законом України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд першої інстанції з урахуванням наданих доказів вирішив питання щодо розподілу судових витрат .
Суд першої інстанції , оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, врахувавши те, що обставини, на які посилається позивачка як на підставу для задоволення позову знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, факт порушення відповідачем прав позивачки підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, були предметом детального дослідження в суді першої інстанції, яким надана правова оцінка, і не потребують додаткової оцінки.
Відповідно до ст.367 ЦПК України перевіряючи під час розгляду справи в апеляційному порядку законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення.
Керуючись ст.ст. 365, 367,369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк» Приватбанк» залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 27 липня 2023 року.
Головуючий Мережко М.В.
Судді Нежура В.А.
Соколова В.В.