Єдиний унікальний номер 753/6326/23
Апеляційне провадження № 33/824/3076/2023
06 липня 2023 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 22 травня 2023 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №365551 ОСОБА_1 30 березня 2023 року о 01 год. 10 хв. керував автомобілем Honda Civic д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по пр. Миколи Бажана (ст. м. Славутич) з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей розширені, не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 22 травня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто судовий збір у розмірі 536, 80 грн. на користь держави.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу, в якій просить постанову Дарницького районного суду міста Києва від 22 травня 2023 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
06.07.2023 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшли пояснення.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав:
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Заперечцючи проти обґрунтованості постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі зазначав про неналежну оцінку судом обставин справи, зокрема неврахування пояснень ОСОБА_1 , який зазначав про те, що не вбачав підстав для проходження огляду, крім того він вжив пігулки, і ніхто йому не повідомляв, що вони на щось впливають, і не можна керувати транспортним засобом під час їх вживання.
Вже в ході апеляційного розгляду апелянтом до суду були надані додаткові пояснення, які по своїй суті фактично є збільшенням апеляційниї вимог, при цьому апелянт не зазначив, які саме обставини обґрунтовують підстави для поновлення строку зміни заявлених підстав для оскарження постанови суду.
Згідно ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, при цьому, суд не обмежений доводами апеляційної скарги у разі, якщо він встановить порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильне застосування судом норм матеріального права. В той же час, таких порушень в даному випадку апеляційним судом не встановлено.
Посилання апелянта на те, що відеозапис з нагрудної боді-камери працівника поліції не містить фіксування моменту зупинки, моменту складення протоколу про адміністративне правопорушення, а також свідків, що були присутні при цьому, зважаючи на відсутність будь-яких заперечень з боку апелянта (як на місці зупинки, так і в суді першої інстанції) щодо факту керування ним автомобілем, а також факту складення протоколу про адмінітсративне правопорушення, не можуть свідчити про обґрунтованість позиції апелґянта з даного питання. При цьому положення ст. 266 КУпАП передбачає обов'язок участі двох свідків при проведення огляду водія на стан сп'яніння лише у випадку нездійснення працівником поліції відповідного відеозапису, в той час як у даному випадку такий відеозапис здійснювався.
Апеляційний суд вважає, що зазначена у апеляційній скарзі позиція апелянта щодо того, що він не вбачав підстав для проведення огляду, а також нероз'яснення йому невідомими третіми особами заборони керування транспортним засобом під час вживання лікарських препаратів, не обґрунтовує наявності підстав для звільнення від адміністративної відповідальності в даному випадку. Як вбачається із матеріалів справи, у працівників поліції виникли сумніви щодо стану водія, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, від якого ОСОБА_1 усвідомлено відмовився.
При цьому апеляційної інстанції звертає увагу та те, що суть інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення полягає не в факті керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, а саме у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, чим було порушено п. 2.5 ПДР України, і за що ст. 130 КУпАП окремо передбачена відповідальність. При цьому працівник поліції пояснив ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду, відтак доводи апелянта в цій частині не відповідають дійсності.
Інші доводи апелянта, зокрема про те, що йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, а в протоколі зазначено про ознаки наркотичного сп'яніння, не підтверджує обгрунтованості його вимог про закриття провадження у справі, оскільки, як вже було зазначено вище, суттю правопорушення, за яке ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, є саме відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, а не керування авто в якомусь із станів сп'яніння.
Враховуючи зазначене, апеляційним судом встановлена невідповідність дійсності тих обставин, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу, відтак порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 22 травня 2023 року, прийняту відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба