Ухвала
27 липня 2023 року
місто Київ
справа № 753/6409/21
провадження № 61-7457ск23
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ступак О. В. та Яремка В. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення втраченого заробітку та відшкодування моральної шкоди,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року,
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у березні 2021 року звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (далі - АТ «Полтаваобленерго»), в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ АТ «Полтаваобленерго» від 25 травня 2020 року № 567-к про звільнення ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді директора з правової роботи в АТ «Полтаваобленерго», починаючи з 13 грудня 2019 року;
- стягнути з АТ «Полтаваобленерго» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- стягнути з АТ «Полтаваобленерго» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 200 000, 00 грн.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 18 листопада 2022 року Дарницький районний суд міста Києва відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постановою від 11 квітня 2023 року Київський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2022 року - без змін.
ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
ОСОБА_1 16 травня 2023 року із використанням засобів поштового зв'язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 травня 2023 року цивільну справу № 753/6409/21 (провадження № 61-7457ск23) призначено судді-доповідачеві Олійник А. С.
Ухвалою від 01 червня 2023 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу ОСОБА_1 без руху та надав заявнику строк для усунення її недоліків.
Заявник 23 червня 2023 року із використанням засобів поштового зв'язку направив до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної разом із доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою від 29 червня 2023 року Верховний Суд визнав необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Олійник А. С.
Ухвалою від 30 червня 2023 року Верховний Суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Олійник А. С.
Ухвалою від 05 липня 2023 року Верховний Суд задовольнив заяву про самовідвід судді Олійник А. С.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 липня 2023 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року у складі суддів: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.
Верховний Суд за результатами перегляду касаційної скарги та заяви про усунення недоліків встановив, що ОСОБА_1 частково усунув недоліки, визначені ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2023 року.
Ухвалою від 20 липня 2023 року Верховний Суд продовжив заявнику строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Доводи заяви про відвід судді
Позивач ОСОБА_1 27 липня 2023 року подав до Верховного Суду заяву про відвід суддів Ступак О. В. та Яремка В. В.
Заяву обґрунтовано тим, що судді Ступак О. В. та Яремко В. В. входили до складу колегії суддів, яка здійснювала розгляд справи № 553/4211/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про відновлення положення, що існувало до порушення прав, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, якою також вирішувалося питання визнання незаконним його звільнення. ОСОБА_1 констатував, що за результатами розгляду справи № 553/4211/15-ц Верховний Суд 19 вересня 2019 року ухвалив постанову без виклику сторін. На переконання заявника, постановлення такого судового рішення відбувалося із численними порушеннями норм процесуального права.
ОСОБА_1 у заяві про відвід зазначив, що наведені доводи, на його думку, свідчать про те, що судді Ступак О. В. та Яремко В. В. в процесі розгляду справи № 753/6409/21 можуть бути упередженими та не безсторонніми, як це передбачено статтею 3 ЦПК України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також заявник як додаткову підставу для відводу судді Яремка В. В. навів те, що він у листопаді 2019 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Яремка В. В.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 вважає, що існують підстави для відводу суддів Ступак О. В. та Яремка В. В.
ІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Розглянувши заяву, а також матеріали касаційного провадження, Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів, зробив висновок про необґрунтованість заявленого відводу.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини
(далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Верховний Суд, оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує, що не встановлено будь-які підстави стверджувати, що судді Ступак О. В. та Яремка В. В. мають і виявляють особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.
За об'єктивним критерієм Верховним Судом підлягає з'ясуванню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним у цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно підтвердженими.
Висновки за результатами розгляду заяви про відвід
Доводи заяви ОСОБА_1 про відвід суддів не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість суддів Верховного Суду Ступак О. В. та Яремка В. В., тож заявлений відвід суддів є необґрунтованим. Доводи заявника щодо відводу суддів не доведені та не обґрунтовані.
Верховний Суд зробив висновок, що повідомлені заявником відомості не доводять існування суб'єктивного чи об'єктивного критеріїв, за яких
судді Ступак О. В. та Яремко В. В. підлягають відводу; Верховний Суд не встановив підстав для сумнівів в особистій неупередженості та безсторонності суддів Ступак О. В. та Яремка В. В.
Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як й незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об'єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, для визначення неупередженості суду належить виходити не тільки з суб'єктивного критерію, але й об'єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).
ЄСПЛ у своєму рішенні «Газета «Україна-центр» проти України» наголошував на тому, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію потрібно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (§§ 28-32).
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що підставами для відводу судді є існування суб'єктивного або об'єктивного критеріїв, за умови доведення існування яких можна стверджувати про обґрунтованість сумнівів у безсторонності судді.
Загальні висновки
За наведених обставин, враховуючи висновок про необґрунтованість заяви про відвід суддів Ступак О. В. та Яремка В. В., вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Ступак О. В. та Яремка В. В., у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, підлягає передачі іншому судді.
Керуючись статтями 33, 36, 39, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ступак О. В. та Яремка В. В. визнати необґрунтованою.
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ступак О. В. та Яремка В. В. передати для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Погрібний
О. В. Ступак
В. В. Яремко