Ухвала
27 липня 2023 року
м. Київ
справа № 450/1435/20
провадження № 61-10303ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 травня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Онищак Марія Мирославівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У травні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Онищак М. М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовна заява мотивована тим, що між позивачем та відповідачкою був укладений договір про сплату аліментів на дитину та вибір місця проживання дитини, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Онищак Н. М. зареєстрований в реєстрі № 1173. Згідно з умовами договору, місце проживання дитини визначено з матір'ю, а позивач прийняв на себе зобов'язання брати участь в утриманні дитини шляхом сплати на користь відповідача аліменти в розмірі 500,00 грн, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. 11 березня 2017 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Онищак Н. М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 767, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість на підставі договору між батьками про сплату аліментів на дитину та вибір місця проживання дитини. Позивач стверджував, що приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис від 11 березня 2020 № 767 з порушенням чинного законодавства, оскільки відповідачка мала надати нотаріусу документ, що підтверджує безспірність заборгованості.
З огляду на викладене, позивач просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, що вчинений 11 березня 2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Онищак Н. М., зареєстрований в реєстрі № 767.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 30 травня 2023 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, що вчинений 11 березня 2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Онищак Н. М., зареєстрований в реєстрі № 767, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 85 021,14 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 840,80 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за надання правової допомоги у розмірі 1 000, 00 грн.
У липні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Качмар А. І., із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 травня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 травня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору у цій справі є вимоги немайнового характеру, зокрема, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, що не представляє складності у зв'язку зі сталістю законодавства та судової практики, а тому справа є справою незначної складності і не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Верховним Судом не встановлено підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у цій справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Верховний Суд урахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» (рішення від 09 жовтня 2018 року «Азюковська проти України»).
Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не встановлено, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 травня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Онищак Марія Мирославівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак