Ухвала
27 червня 2023 року
м. Київ
справа № 442/6906/22
провадження № 61-10577ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 грудня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 травня 2023 року у справі за позовом Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого об'єму природного газу,
У жовтні 2022 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (далі - АТ «Львівгаз») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого об'єму природного газу у розмірі 158 854,80 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 19 квітня 2022 року у АДРЕСА_1 у споживача ОСОБА_1 виявлено несанкціонований газопровід, а саме: виявлено підключений до пробкового крана стояка (на вводі) перед газовим лічильником шланг, який прокладено прихованим шляхом до приміщення, в якому встановлено двофункційний котел, на кінці шланга наявний перехідник, за допомогою якого підключався до котла газу через різьбове з'єднання на штуцер шланга. Зазначене порушення належним чином зафіксовано актом про порушення № Lv 000584 від 19 квітня 2022 року. Під час складання акту про порушення проводилася фото - відеофіксація порушення. Акт про порушення розглянуто комісією АТ «Львівгаз» з розгляду актів про порушення. За результатами засідання 13 травня 2022 року комісія прийняла рішення про задоволення акту про порушення, що підтверджується витягом з протоколу засідання комісії. 25 лютого 2022 року споживач ОСОБА_1 звернувся із заявою до комісії про повторний розгляд акту про порушення. 19 липня 2022 року комісія повторно розглянула акт про порушення, за результатами якої прийняла рішення залишити без змін акт про порушення. Однак, сума нарахування була зменшена з 247 836,12 грн до 158 854,80 грн, про що було надіслано позивачу супровідним листом рахунок про сплату вартості не облікованого (донарахованого) об'єму разом із актом - розрахунком, яку відповідач має сплати АТ «Львівгаз».
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 30 травня 2023 року, позовні вимоги АТ «Львівгаз» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Львівгаз» вартість необлікованого об'єму спожитого природного газу у розмірі 158 854,80 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Львівгаз» судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.
ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , у липні 2023року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 грудня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 травня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову в яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становить 2 684,00 грн.
Пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України визначено, що ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим документом, за яким стягнення проводиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Таким чином, ціна позову у справі становить 158 854,80 грн та станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 100 = 268 400,00 грн).
Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга не містить.
Посилання заявника на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження не заслуговують на увагу, оскільки з указаних підстав підлягають оскарженню рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, зокрема у малозначних справах. Тобто такі доводи є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики, та не свідчить про наявність інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.
Обґрунтування касаційної скарги підставами, передбаченими частиною другою статті 389 ЦПК України, не звільняє заявника від обов'язку, у відповідності до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, обґрунтувати підстави перегляду в касаційному порядку судових рішень у малозначних справах.
Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не наведені, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 грудня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 травня 2023 року у справі за позовом Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого об'єму природного газу відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак