Ухвала
27 липня 2023 року
м. Київ
справа № 404/921/22
провадження № 61-10464ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 грудня 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 червня 2023 року у справі за позовом Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) до ОСОБА_1 , третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,
У лютому 2022 року Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) від імені та в інтересах якого діє сектор судової роботи та міжнародного співробітництва у Кіровоградській області відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) звернулося до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України грошові кошти у розмірі 355 938,55 грн в порядку регресу.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з 18 листопада 2014 року по 01 липня 2015 року працювала на посаді державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції.
З 27 квітня 2015 року до дати звільнення, у неї на виконанні перебувало виконавче провадження № 47341445, відкрите 27 квітня 2015 року на підставі виконавчого листа № 2-2297, виданого 09 лютого 2010 року Кіровським районним судом міста Кіровограда про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Укргазбанк» заборгованості у розмірі 105 338,32 дол. США та 7 198,65 грн судового збору по 850,00 грн з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по 15,00 грн з кожного, а всього - 105 338,32 дол. США та 8 063,65 грн, що в гривнях еквівалентно на момент перерахування коштів 2 537 178,77 грн.
В ході здійснення виконавчого провадження, державним виконавцем Пилипенко К. К. описано й арештовано автомобіль марки LEXUS GS 300, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, шасі (кузов) НОМЕР_2 , про що 27 травня 2015 року складено акт опису й арешту майна.
В подальшому вказаний транспортний засіб передано на примусову реалізацію до Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»).
За результатами електронних торгів, проведених 15 травня 2017 року, переможцем торгів визнано ОСОБА_4 , ціна продажу автомобіля складала 278 294,40 грн.
За позовом ОСОБА_4 визнано недійсними електронні торги, які відбулись 15 травня 2017 року з реалізації транспортного засобу марки LEXUS GS 300, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_3 , проведені між продавцем Фортечним відділом державної виконавчої служби міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області та ним, як покупцем. Стягнуто з Держави в особі Державної казначейської служби України на його користь 278 294,40 грн, які ним були сплачено, як переможцем торгів; 74 861,20 грн - інфляційні втрати за період з червня 2017 року по липень 2019 року, а також судові витрати у справі в сумі 2 782,95 грн.
Позов ОСОБА_4 обґрунтовував тим, що ДП «Сетам» Міністерства юстиції України 15 травня 2017 року проведено електронні торги з реалізації рухомого майна, а саме: транспортного засобу марки LEXUS GS 300, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 . ОСОБА_4 прийняв участь у зазначених електронних торгах, 11 травня 2017 року ним сплачено гарантійний внесок за участь в електронних торгах у сумі 9 663,00 грн. Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 15 травня 2017 року № 256558 ОСОБА_4 став переможцем аукціону.
25 травня 2017 року ним проведено оплату за придбане майно в повному обсязі та сплачено 4 251,72 грн додаткової винагороди організатору, в тому числі 20 % ПДВ, але автомобіль йому передано не було. 14 червня 2017 року під час приймання-передачі зазначеного автомобіля старшим державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Покладовою Т. В. встановлено, що номер кузова НОМЕР_3 автомобіля марки LEXUSGS 300 приєднаний кустарним способом, про що складено відповідний акт.
У подальшому за участі старшого судового експерта сектору криміналістичного слідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують - Кіровоградського НДЕКЦ Івановим М. О. підтверджено, що номер кузова НОМЕР_3 автомобіля марки LEXUSGS 300 змінювався шляхом видалення частини номерної деталі кузова з наявним на ній первинним номером та приєднання на її місце за допомогою ручного зварювання частини аналогічних розмірів з ідентифікаційним позначенням номеру кузову.
За даним фактом Кропивницьким відділом поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області розпочате кримінальне провадження, а вищевказаний автомобіль вилучено.
Тобто, транспортного засобу марки LEXUS GS 300, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_3 , у продавця - Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області не було, а була інша річ, яку видали за майно боржника.
Зазначене сталося внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків державним виконавцем.
10 жовтня 2019 року Ленінським районним судом міста Кіровограда у справі № 405/5098/19 винесено рішення, яким позов ОСОБА_4 до Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про визнання електронних торгів недійсними та стягнення коштів задоволено.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 13 травня 2020 року у справі № 405/5098/19 за апеляційною скаргою Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 10 жовтня 2019 року в частині стягнення з Держави в особі Державної казначейської служби України змінено, вказавши: «Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_4 кошти в сумі 353 155,60 грн та судові витрати пов'язані з розглядом справи в сумі 2 782,95 грн». В іншій частини рішення суду залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 405/5098/19 вказані судові рішення залишено без змін.
З метою виконання рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 10 жовтня 2019 року у справі № 405/5098/19, на підставі якого видано виконавчий лист про стягнення з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_4 кошти в сумі 355 155,60 грн та судові витрати пов'язані з розглядом, справи в сумі 2 782,95 грн.
Державна казначейська служба України 13 серпня 2021 року здійснила безспірне списання коштів державного бюджету у сумі 355 938,55 грн.
24 листопада 2022 року до Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) надійшло доручення Міністерства юстиції України, яким доведено до відома про здійснення Державною казначейською службою України безспірного списання коштів з державного бюджету на виконання вищевказаного рішення суду.
Позивач вважав, що проведення державним виконавцем Пилипенко К. К. виконавчої дії - опису та арешту майна, заподіяна шкода, яка підлягає відшкодуванню у порядку регресу.
В обґрунтування такої позиції позивачем зазначено, що у разі застосування зворотної вимоги (регресу) державний службовець несе матеріальну відповідальність тільки за шкоду, умисно заподіяну його протиправними діями або бездіяльністю.
Вважав, що внаслідок недотримання державним виконавцем посадових обов'язків, а саме: ОСОБА_1 , у якої на виконанні перебувало виконавче провадження № 47341445, як до здійснення опису та арешту майна (автомобіля) так і під час проведення вказаної виконавчої дії не перевірено належним чином право власності боржника на транспортний засіб, що реалізовувався на електронних торгах та, який був придбаний ОСОБА_4 , на відповідність документів наявному майну.
У зв'язку з чим, порушено цивільне право ОСОБА_4 і як наслідок, вказаною вище бездіяльністю, за вини відповідача, завдано збитків, які державою відшкодовано з Державного бюджету. Таке відшкодування збитків ОСОБА_4 спричинило державі майнову шкоду у розмірі 355 938,55 грн.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 червня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
У липні 2023 року Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) звернулося засобами поштового зв'язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 грудня 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 червня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становить 2 684,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Отже, ціна позову у цій справі (355 938,55 грн) не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 250 = 671 000,00 грн), а тому рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 грудня 2022 року та постанова Кропивницького апеляційного суду від 01 червня 2023 року, відповідно до вимог ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню.
Касаційна скарга містить посилання на те, що судове рішення у цій справі оскаржується до суду касаційної інстанції на підставі підпунктів «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Зокрема, обґрунтовуючи обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявник зазначає, що матеріальна та моральна шкода, заподіяна фізичним та юридичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державних службовців під час здійснення ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок держави. У свою чергу держава в особі суб'єкта призначення має право зворотної вимоги (регресу) у розмірі та порядку, визначених законом, зокрема до державного службовця, який заподіяв шкоду. Тому, з метою повернення коштів до Державного бюджету України чи до Міжрегіонального управління, яке є державним органом, останнім повинні вживатися відповідні заходи, а саме звернення до суду із позовами про відшкодування шкоди в порядку регресу до винних осіб. А відтак, з урахуванням відсутності правового регулювання необхідності проведення службового розслідування про обставинах даної справи та його порядку, вирішення даного питання у вказаній справі має виняткове значення для Міжрегіонального управління юстиції, у зв'язку з чим необхідне формування єдиної правозастосовчої практики. Зазначає, що вирішення цього питання має значення, як і для інших міжрегіональних управлінь, так і для держави та відповідачів. Вважає, що в даному випадку відкриття касаційного провадження зумовлене потребою забезпечення єдності та сталості судової практики. Раніше такі правовідносини та норми права при таких обставинах, як у даній справі, ґрунтовно не досліджувалися, тому і необхідний розгляд даної справи касаційним судом, який мав би надати нове, уніфіковане розуміння та вірне застосування права, як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин, оскільки такими суб'єктами з однієї сторони державні органи, держава та відповідачі.
Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки наведені заявником аргументи не містять належного обґрунтування проблеми застосування норми (норм) права у подібних правовідносинах, заявник лише не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій.
Доводи касаційної скарги також не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки обґрунтування заявника виняткового значення справи для нього безпосередньо пов'язане з його аргументами щодо наявності фундаментального значення його касаційної скарги для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункту а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), які не підтвердилися. Сама по собі поширеність відповідної категорії справ не є достатнім обґрунтуванням значного суспільного інтересу до цієї справи. Незгода заявника з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що становить значний суспільним інтерес або має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у цій справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень про відмову у відкритті касаційного провадження.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підтвердились, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 грудня 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 червня 2023 року у справі за позовом Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) до ОСОБА_1 , третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак