Ухвала
27 липня 2023 року
м. Київ
справа № 127/21965/22
провадження № 61-10402ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2023 року у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», про стягнення майнової шкоди,
У вересні 2022 року Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - в/ч НОМЕР_1 НГУ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не замовляє самостійних вимог на предмет спору - Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі - ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»), про стягнення матеріальної шкоди.
Позов обґрунтовано тим, що 23 грудня 2021 року о 08 год 10 хв ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Honda», номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Глибочицькій, 73 у м. Києві, при виїзді з прибудинкової території не надав перевагу у русі автомобілю марки «ЗАЗ ДЕУ», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 та скоїв зіткнення з ним. У результаті ДТП автомобіль «ЗАЗ ДЕУ» отримав механічні пошкодження.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Власником транспортного засобу марки «Honda», номерний знак НОМЕР_2 , є відповідач.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Honda», номерний знак НОМЕР_2 , застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
Згідно з актом надання послуг № Ев.0012879 від 27 квітня 2022 року ТОВ «Автоцентр «ЄВРОПА-СЕРВІС» в/ч надано послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу марки «ЗАЗ ДЕУ», номерний знак НОМЕР_3 , на загальну суму 60 916,44 грн, у тому числі ПДВ - 10 152,74 грн.
ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виплатила страхове відшкодування у розмірі 18 675,74 грн.
Ураховуючи, що розмір завданих збитків є більшим за страхову виплату, в/ч НОМЕР_1 НГУ просила суд стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром витрат та страховим відшкодуванням у розмірі 42 240,70 грн (60 916,44 грн - 18 675,74 грн) та судові витрати.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 січня 2023 року залучено до участі у справі ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2023 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь в/ч НГУ НОМЕР_1 у відшкодування шкоди 2 600,00 грн, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України у липні 2023 року засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2023 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов повністю.
Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову в яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становить 2 684,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Таким чином, ціна позову у цій справі (42 240,70 грн) не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 100 = 268 400,00 грн).
Касаційна скарга містить посилання на те, що рішення у цій малозначній справі оскаржується до суду касаційної інстанції на підставі підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку й становлення, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значущістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.
Верховний суд дійшов переконання, що заявник не зазначив у чому конкретно полягає значущість для держави і суспільства правового питання, яке на його думку, має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Такі посилання носять загальний характер і направлені виключно на обґрунтування формальних підстав для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.
Наведене дає підстави для висновку, що касаційна скарга не містить належного обґрунтування наявності підстав, передбачених підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для перегляду малозначної справи судом касаційної інстанції.
Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підтвердились, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2023 року у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», про стягнення майнової шкоди відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак