Ухвала
27 липня 2023 року
м. Київ
справа № 387/127/23
провадження № 61-10950ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 березня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної Казначейської служби України, прокуратури Кіровоградської області, Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду,
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної Казначейської служби України, прокуратури Кіровоградської області, Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області (далі - ГУНП у Кіровоградській області) про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
В обґрунтування позову зазначав, що 23 травня 2019 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відносно нього за № 12019120140000261 внесені відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 191 КК України. 30 травня 2019 року йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 191 КК України. 18 липня 2019 року складений обвинувальний акт та скеровано до суду. 08 червня 2021 року змінено обвинувачення з частини першої статті 191 КК України КК України на частину першу статтю 185 КК України. Вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2022 року його визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення за частиною першою статті 185 КК України та виправдано за недоведеністю. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14 вересня 2022 року вирок Новоукраїнського районного суду від 06 липня 2022 року залишено без змін.
Вказував, що кримінальне провадження тривало у період з 23 травня 2019 року до 14 вересня 2022 року, тож строк незаконного кримінального переслідування особи становить 41 місяць. Зокрема, впродовж зазначеного проміжку часу у нього був порушений нормальний ритм життя, постраждала його репутація як громадянина, все це негативно вплинуло на фізичне та психічне здоров'я, що призвело до душевних страждань.
Враховуючи викладене, просив суд стягнути з Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку на свою користь 274 700,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 березня 2023 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 21 березня 2023 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання у безспірному порядку з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 264 650,00 грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи частково позов, місцевий суд виходив з того, що внаслідок незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та необґрунтованого кримінального переслідування позивачу завдано моральної шкоди, право на відшкодування якої він набув на підставі виправдувального вироку Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2022 року, який залишений без змін ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14 вересня 2022 року. Кримінальне провадження тривало в період з 23 травня 2019 року до 14 вересня 2022 року. Тривалість перебування позивача під слідством та судом з 30 травня 2019 року (повідомлення про підозру) до 14 вересня 2022 року (набрання законної сили виправдувальним вироком), що загалом становить 39 місяців 15 днів. У зв'язку з чим місцевий суд дійшов висновку, що 264 650,00 грн є необхідним і достатнім розміром відшкодування моральної шкоди позивачу.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 21 червня 2023 року апеляційну скаргу ГУНП у Кіровоградській області задоволено частково. Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 березня 2023 року змінено. Стягнуто з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 264 650,00 грн на відшкодування моральної шкоди. У іншій частині рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 березня 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України, а тому відсутня необхідність зазначення у резолютивній частині рішення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватися, або номер чи вид рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов'язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення.
19 липня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУНП у Кіровоградській області на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 березня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 червня 2023 року, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову
Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Позивач визначає ціну позову на момент звернення до суду із таким позовом, яка є незмінною, крім випадків збільшення позовних вимог та зміни предмета позову, для розрахунку судових витрат, зокрема під час звернення до судів апеляційної та касаційної інстанцій.
Предметом позову у цій справі є відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду, у загальному розмірі 274 700,00 грн, що є меншим, ніж двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (671 000,00 грн), а тому відповідно до вимог ЦПК України рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 березня 2023 року та постанова Кропивницького апеляційного суду від 21 червня 2023 року не підлягають касаційному оскарженню.
Касаційна скарга не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення, у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.
Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, та судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що є меншим, ніж двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 березня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної Казначейської служби України, прокуратури Кіровоградської області, Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний