Ухвала
27 липня 2023 року
місто Київ
справа № 707/2/21
провадження № 61-10390ск23
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства «Черкаське лісове господарство»
на постанову Черкаського апеляційного суду від 06 червня 2023 року
у цивільній справі за позовом Державного підприємства «Черкаське лісове господарство» до ОСОБА_1 про скасування реєстрації права власності та приведення земельної ділянки до попереднього стану,
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
Державне підприємство «Черкаське лісове господарство»
(далі - ДП «Черкаське лісове господарство») у грудні 2020 року звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просило:
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 від 26 липня 2016 року № 30628850 на об'єкт незавершеного будівництва (дачний будинок (незавершене будівництво) 5 % готовності, А-1, дачний будинок (незавершене будівництво) 5 % готовності, Б-1) на АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 7124986000:01:002:0036, яку здійснено на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіної-Богданової Катерини Олександрівни та припинити право власності ОСОБА_1 відповідно до запису про право власності, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 липня 2016 року за № 15575646;
- зобов'язати ОСОБА_1 за власний рахунок привести земельну ділянку, кадастровий номер 7124986000:01:002:0036, у попередній стан, що існував до проведення будівництва.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 23 червня 2021 року Черкаський районний суд Черкаської області задовольнив позов ДП «Черкаське лісове господарство».
Суд скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 від 26 липня 2016 року № 30628850 на об'єкт незавершеного будівництва (дачний будинок (незавершене будівництво) 5 % готовності, А-1, дачний будинок (незавершене будівництво) 5 % готовності, Б-1) на АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 7124986000:01:002:0036, яку здійснено на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіної-Богданової К. О. та припинив право власності ОСОБА_1 відповідно до запису про право власності, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 липня 2016 року за № 15575646.
Зобов'язав ОСОБА_1 за власний рахунок привести у попередній стан, що існував до проведення будівництва, земельну ділянку, кадастровий номер 7124986000:01:002:0036, розташовану на АДРЕСА_1 .
Здійснив розподіл судових витрат.
Постановою від 06 червня 2023 року Черкаський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасував рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 23 червня 2021 року, ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.
ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
ДП «Черкаське лісове господарство» 10 липня 2023 року із використанням засобів поштового зв'язку направило до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 06 червня 2023 року, рішення Черкаський районний суд Черкаської області від 23 червня 2021 року залишити в силі.
Визначення заявником підстав касаційного оскарження
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.
Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.
Заявник зазначив, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження цього судового рішення визначив те, що:
- (1) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17, у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-224цс14, за змістом яких оскільки земельна ділянка та права на неї на землях лісогосподарського призначення є об'єктом земельних правовідносин, то суб'єктний склад і зміст таких правовідносин потрібно визначати згідно з приписами земельного та лісового законодавства про використання й охорони лісового фонду;
- (2) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 910/1016/17, від 04 вересня 2018 року у справі № 915/1279/17, від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 761/9951/15-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 924/1220/17, від 30 липня 2019 року у справі № 926/3881/17, від 13 листопада 2019 року у справі № 369/6485/16-ц, від 24 лютого 2020 року у справі № 458/1046/15-ц, відповідно до яких власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Отже, серед підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції заявник зазначив ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.
ІІІ. ЩОДО ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ПРО ВІДСТРОЧЕННЯ СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
За змістом оскаржуваного рішення ДП «Черкаське лісове господарство» у грудні 2020 року пред'явило позов із двома вимогами немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюються у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2020 року становив 2 102, 00 грн (на момент подання позову).
Сума судового збору за подання позовної заяви за вимогами немайнового характеру, з якою звернулася у 2020 році юридична особа у цій справі, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102, 00 грн).
За правилом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Оскільки у справі сплата судового збору передбачена за пред'явлені дві вимоги немайнового характеру розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання такого позову, складав 4 204, 00 грн (2 102, 00 х 2), за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 8 408, 00 грн (4 204, 00 х 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору потрібно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У касаційній скарзі ДП «Черкаське лісове господарство»просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову Черкаського апеляційного суду від 06 червня 2023 року.
Заявник на обґрунтування клопотання зазначив, що ДП «Черкаське лісове господарство»перебуває у стані припинення, його банківські рахунки закриті, майно за передавальним актом передано філії «Черкаське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України» (далі - ДП «Ліси України»), земельні ділянки перереєстровано за ДП «Ліси України» (додано довідку ДП «Ліси України» від 07 липня 2023 року № 09/10).
Заявник просить врахувати наведені ним відомості та відстрочити сплату судового збору до моменту заміни у справі ДП «Черкаське лісове господарство» його правонаступником ДП «Ліси України», питання про яке, на думку заявника, має бути вирішено Верховним Судом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, § 59).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, § 111).
Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини третьої статті 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Отже, ураховуючи обставини, наведені заявником у клопотанні про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд встановив наявність підстав для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Черкаського апеляційного суду від 06 червня 2023 року строком на чотири місяці.
Додатково Верховний Суд наголосив на тому, що заявник не надав доказів на підтвердження того, що ДП «Ліси України» є його правонаступником, а також те, що ДП «Ліси України» як правонаступник ДП «Черкаське лісове господарство» не зверталося із касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції.
ІV. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.
Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
Клопотання Державного підприємства «Черкаське лісове господарство» про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити.
Відстрочити Державному підприємству «Черкаське лісове господарство» сплату судового збору у розмірі 8 408, 00 грн строком на три місяці.
Відкрити касаційне провадження у справі.
Витребувати із Черкаського районного суду Черкаської області цивільну справу № 707/2/21 за позовом Державного підприємства «Черкаське лісове господарство» до ОСОБА_1 про скасування реєстрації права власності та приведення земельної ділянки до попереднього стану.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Погрібний
І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак