Ухвала від 25.07.2023 по справі 369/7761/14-ц

Ухвала

Іменем України

25 липня 2023 року

м. Київ

справа № 369/7761/14-ц

провадження № 61-10653ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

учасники справи:

заявник - Акціонерне товариство «Сенс Банк»,

боржник - ОСОБА_1 ,

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 січня 2023 року у складі судді Пінкевич Н. С. та постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Писаної Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк») звернулося до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 вересня 2019 року у справі № 369/7761/14-ц задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк» (далі - ПАТ «Дельта-Банк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним зобов'язанням. Правонаступник ПАТ «Дельта-Банк» - Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, внаслідок чого ухвалою суду від 20 вересня 2021 року заяву АТ «Альфа-Банк» про заміну сторони її правонаступником задоволено. Після прийняття кредитного портфелю, АТ «Альфа-Банк» встановлено, що ПАТ «Дельта Банк» фактично не було передано виконавчих листів по справі № 369/7761/14-ц, підтвердженням чого є складений на підприємстві акт про відсутність виконавчих листів. Вважало, що оригінал виконавчих листів було втрачено при передачі кредитного портфелю. Станом на дату подання заяви про видачу дублікату ПАТ «Дельта Банк» виконавчі листи по справі № 369/7761/14-ц не отримували, та на виконання державної виконавчої служби не передавалися. На підставі чого просило суд видати дублікат виконавчого листа № 369/7761/14-ц та поновити строк на подачу виконавчого документа.

В подальшому заявник звернувся до суду першої інстанції із заявою про зміну найменування позивача з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», посилаючись на рішення Загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» № 2/2022 від 12 серпня 2022 року.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 січня 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року, у задоволенні заяви відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви АТ «Сенс-Банк», суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що заявник без поважних причин пропустив строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, тож з огляду на відсутність підстав для поновлення строків, відсутні підстави і для видачі дубліката виконавчого листа.

У липні 2023 року засобами поштового зв'язку АТ «Сенс-Банк»звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що причинами пропуску строку пред'явлення виконавчого листа є реорганізація стягувача, необхідність заміни сторони виконавчого провадження, необхідність виправлення помилки у виконавчому листі, а виконавчі листи було втрачено при передачі кредитного портфеля, що свідчить про необхідність задоволення заяви банку.

Щодо оскарження судових рішень у частині визнання причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання поважними та його поновлення

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Таким чином, пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України не передбачає оскарження у касаційному порядку судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 січня 2023 року та постанова Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у частині поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання не підлягають касаційному оскарженню.

Щодо оскарження судових рішень у частині видачі дубліката виконавчого листа

Судами встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 листопада 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість по кредиту в розмірі 844 630,81 грн та судовий збір у розмірі 3 654,00 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 вересня 2021 року замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника АТ «Альфа-Банк» у цивільній справі № 369/7761/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним зобов'язанням.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в Рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України 2004 року у взаємозв'язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, встановив відсутність поважних причин пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання. Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду можуть бути предметом касаційного перегляду лише у частині відмови в задоволенні заяви АТ «Сенс Банк» про видачу дублікату виконавчого листа, а тому відсутні правові підстави вважати, що при відмові у видачі дубліката виконавчого листа судом порушено вимоги закону, оскільки видача дубліката виконавчого листа можлива лише у випадку, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, або такий строк був поновлений судом.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин в тому контексті, який, на думку стягувача, свідчить про наявність підстав для задоволення вимог заяви, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є очевидно необґрунтованою, правильне застосування судами норми права щодо відмови у видачі дубліката виконавчого листа є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Отже, відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 1 частини другої, частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадженняу справі за заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак

Попередній документ
112484313
Наступний документ
112484315
Інформація про рішення:
№ рішення: 112484314
№ справи: 369/7761/14-ц
Дата рішення: 25.07.2023
Дата публікації: 31.07.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (11.08.2023)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 11.08.2023
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним зобов’язанням
Розклад засідань:
02.09.2021 10:20 Києво-Святошинський районний суд Київської області
25.01.2023 14:15 Києво-Святошинський районний суд Київської області