28 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 909/1425/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс" і приватного виконавця Виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Любомира Михайловича
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 (головуючий суддя Кравчук Н. М., судді Плотніцький Б. Д., Матущак О. І.)
за скаргами Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськшкірсировина"
на дії приватного виконавця
у справі № 909/1425/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс"
до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськшкірсировина",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Колективне підприємство "Київтрансрейс-511",
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
за участі приватного виконавця Виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Любомира Михайловича,
1. Причиною звернення до Верховного Суду є наявність/відсутність підстав для визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо визначення вартості та оцінки арештованого та описаного майна, а також наявність/відсутність підстав для визнання оцінки майна такою, що не підлягає застосуванню.
2. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі № 909/1425/13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Траст Фінанс") до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськшкірсировина" (далі - ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина") задоволено в повному обсязі.
2.1. Звернено стягнення на адміністративно-виробничі та складські приміщення, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вул. Пресмашівська, буд. 10, а саме: адміністративний будинок, літера за планом земельної ділянки "А", загальною площею 10 554,2 кв.м.; склад хімікатів, літера за планом земельної ділянки "В", загальною площею 621,6 кв.м.; трансформаторну, літера за планом земельної ділянки "Д", загальною площею 61,5 кв.м.; прохідну, літера за планом земельної ділянки "Ж", загальною площею 28,9 кв.м.; вантажний участок - навіс, літера за планом земельної ділянки "З", загальною площею 383,0 кв.м., які належать ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" в рахунок погашення заборгованості Колективного підприємства "Київтрансрейс-511" (далі - КП "Київтрансрейс-511") перед ТОВ "ФК "Траст Фінанс" за кредитним договором від 23.03.2005 № 12-1/16 в розмірі 606 096,00 доларів США, що еквівалентно 17 009 599,36 грн по курсу НБУ на 23.04.2021 заборгованості по тілу кредиту згідно з умовами кредитного договору від 23.03.2005 № 12-1/16 (з додатками та додатковими угодами), 7 669, 92 доларів США, що еквівалентно 215 250,16 грн по курсу НБУ на 23.04.2021 - заборгованості по відсотках, 15 202,23 грн пені, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, встановленої Законом України "Про виконавче провадження" та передано в управління ТОВ "ФК "Траст Фінанс" предмет іпотеки на період його реалізації, шляхом зобов'язання ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" передати ТОВ "ФК "Траст Фінанс" оригінали господарських та/або цивільних договорів стосовно предмета іпотеки, чинних і діючих на момент передачі, забезпечення вільного доступу позивача до предмета іпотеки, надання ТОВ "ФК "Траст Фінанс" з метою отримання доходів від управління предметом іпотеки прав укладати і припиняти будь-які угоди відносно предмета іпотеки, за виключенням тих, які передбачають його відчуження.
3. Постановою Верховного Суду від 07.06.2022 вказані рішення суду першої інстанції від 03.06.2021 і постанова апеляційного суду від 17.11.2021 залишені без змін.
4. 06.12.2021 Господарським судом Івано-Франківської на виконання вказаного рішення було видано відповідний наказ про примусове виконання.
5. 07.02.2022 ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із скаргою про визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Любомира Михайловича щодо зобов'язання ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" здійснити оплату витрат виконавчого провадження, винагороди приватного виконавця та заборгованості за АСВП НОМЕР_1 в сумі 18 428 418,88 грн та вжиття заходів щодо арешту коштів, майна ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" та обмеження виїзду за кордон; визнання незаконною та скасування постанови про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 1 675 262,01 грн у виконавчому провадженні від 24.12.2021 № НОМЕР_1, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачуком Л. М.
6. Скарга обґрунтована тим, що приватний виконавець при прийнятті постанови від 24.12.2021 про стягнення з боржника основної винагороди порушив норми чинного законодавства, зокрема, в спірному випадку постанова про стягнення основної заборгованості повинна бути винесена після постанови про відкриття виконавчого провадження, а не одночасно із нею. Разом з тим, скаржник вказував, що основна винагорода державного виконавця має визначатися та стягуватися виходячи з вартості майна, на яке звернуто стягнення, а не від суми заборгованості КП "Київтрансрейс-511" перед ТОВ "Фінансова компанія Траст Фінанс" за кредитним договором від 23.03.2005 № 12-1/16, як в спірному випадку було здійснено приватним виконавцем.
7. Також, 16.02.2022 ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області зі скаргою про визнання протиправними та неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Л. М. щодо оцінки описаного та арештованого майна ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" відповідно до звіту про оцінку, наданого суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Вектор оцінки" (далі - ТОВ "Вектор оцінки"); визнання недійсною оцінки описаного та арештованого майна ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" відповідно до звіту про оцінку, наданого суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Вектор оцінки".
8. Відповідно до вказаної вище скарги боржник не погоджується із результатами оцінки описаного та арештованого майна боржника, мотивуючи тим, що визначена ринкова вартість об'єкта оцінки є недостовірною, заниженою та не відповідає ринковій. При визначенні вартості (оцінки) майна боржника були допущені порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна" в частині ознайомлення з об'єктом оцінки, особистого огляду об'єкта оцінки.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
9. Ухвалою Господарського суду Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2022 у скаргах ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" про визнання протиправними та неправомірними дій приватного виконавця відмовлено повністю.
10. Ухвалюючи дане судове рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що під час здійснення виконавчого провадження № НОМЕР_1, приватний виконавець діяв у спосіб та у межах, визначених Законом України "Про виконавче провадження", відповідно оскаржувані постанови винесені згідно з законом.
11. Щодо незгоди боржника з оцінкою майна, то суд вказав, що боржник у виконавчому провадженні є особою, яка має заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а тому має право відповідно до статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України" на рецензування звіту з оцінки майна, однак, зазначеною можливістю не скористався, до приватного виконавця із запереченнями проти висновку не звернувся, жодних дій щодо отримання рецензії на висновок ТОВ "Вектор оцінки" не вчинив. Сама лише наявність висновку іншого суб'єкта оціночної діяльності, у якому визначено вищу вартість зазначеного нерухомого майна, не дає суду підстав стверджувати про незаконність оцінки, проведеної ТОВ "Вектор оцінки" та неправомірність дій виконавця, що пов'язані із її проведенням.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
12. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 частково скасовано ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2022, прийнято нове рішення про задоволення скарги в частині визнання протиправними та неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Л. М. щодо оцінки описаного та арештованого майна ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" а саме: адміністративно-виробничі та складські приміщення, загальною площею 11 649,2 кв.м, за адресою: вул. Пресмашівська, 10, с. Хриплин, м. Івано-Франківськ, у розмірі 9 892 500,00 грн відповідно до звіту про оцінку виробничо-адміністративних та складських приміщень розташованих за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вул. Пресмашівська (промвузол Хриплинський р-н), буд. 10, наданим суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Вектор оцінки", і визнання недійсною оцінки описаного та арештованого майна ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" відповідно до звіту про оцінку виробничо-адміністративних та складських приміщень розташованих за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вул. Пресмашівська (промвузол Хриплинський р-н), буд. 10, наданим суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Вектор оцінки". В решті ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2022 залишено без змін.
13. Задовольняючи скаргу ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" в частині визнання протиправними та неправомірними дій приватного виконавця щодо оцінки описаного та арештованого майна, а також визнаючи таку оцінку недійсною, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недотримання суб'єктом оціночної діяльності під час проведення оцінки майна в межах виконавчого провадження положень Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав". Окрім цього, апеляційний суд зазначив про невиконання приватним виконавцем належним чином вимог частини першої статті 18, частини п'ятої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", абзацу 1 пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого постановою Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
14. ТОВ "Фінансова компанія Траст Фінанс" і приватний виконавець Ткачук Л. М. подали касаційні скарги (вимоги та доводи касаційних скарг є ідентичними), в яких просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення скарги на дії приватного виконавця, та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції від 27.10.2022 у відповідній частині.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
15. Скаржники посилаються на незастосування судом апеляційної інстанції положень статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", вказуючи на те, що висновки апеляційного суду про незаконність проведення оцінки гуртуються виключно на припущеннях як заявника скарги, так і апеляційного суду, оскільки зроблені без застосування спеціальних знань їх перевірки незважаючи на проведення рецензування оскаржуваного звіту, що є неприпустимим з огляду на завлений предмет скарги.
16. На думку скаржників, в порушення статті 86 ГПК України судом апеляційної інстанції неправильно досліджено звіт про оцінку описаного та арештованого майна боржника, без надання оцінки рецензії на звіт про оцінку, здійсненої в межах виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР РЕДЖІО" (далі - ТОВ "ЦЕНТР РЕДЖІО"), яка не оскаржувалася відповідачем в судовому порядку. Отже, на переконання скаржників, висновок суду апеляційної інстанції про порушення нормативних актів при проведенні оцінки майна в межах виконавчого провадження є таким, що не ґрунтується на матеріалах справи.
17. Також скаржники вказують на помилкові висновки суду апеляційної інстанції як щодо порушення суб'єктом оціночної діяльності пункту 51 Національного стандарту № 1 при складанні договору на проведення незалежної оцінки, так і щодо порушення строків при проведенні оцінки майна в межах виконавчого провадження. В цій частині доводів скаржники посилаються на невархування апеляційним судом положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно з якою договірні відносини між приватним виконавцем і суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Вектор оцінки" встановилися з 20.01.2022 - дати постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності, тобто раніше, ніж був украдений 26.01.2022 відповідний договір про проведення оцінки. Окрім цього скаржники наголошують, що боржник мав реальну можливість ознайомитися в Автоматизованій системі виконавчого провадження з результатами визначення вартості описаного та арештованого майна ще з 31.01.2022. Отже, за доводами скаржників, апеляційним судом неправильно встановлено дату повідомлення сторін виконавчого провадження про результати оцінки.
18. При цьому скаржники зазначають про неврахування судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови відповідних висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29.04.2020 у справі № 826/6706/18, від 27.08.2020 у справі № 295/11078/14-ц, від 27.02.2022 у справі № 303/6305/19, від 18.05.2022 у справі № 2-243/10, від 30.01.2023 у справі № 501/3311/21, від 19.12.2019 у справі № 826/12574/18, від 21.02.2020 у справі № 320/2893/19, від 26.10.2021 у справі № 755/12052/19, від 30.01.2023 у справі № 501/3311/21, від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16, від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц, від 13.03.2018 у справі № 914/881/17, від 12.01.2023 у справі № 761/13085/14-ц.
Позиція інших учасників справи
19. ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" подало відзив на касаційні скарги, у якому не погоджується з доводами касаційних скарг, просить залишити постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 без змін, а скарги - без задоволення.
20. У відзиві ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" вказує на неспростування скаржниками невідповідності звіту ТОВ "Вектор оцінки" про оцінку виробничо-адміністративних та складських приміщень вимогами Національного стандарту № 1 і Національного стандарту № 2, що вказує на неможливість використання такого звіту в межах виконавчого провадження.
21. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій
22. Оскільки скаржники оскаржують постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення апеляційним судом скарги ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" щодо визнання протиправними та неправомірними дій приватного виконавця щодо оцінки описаного та арештованого майна і визнання недійсною оцінки описаного та арештованого майна, враховуючи визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, постанова в цій справі переглядається в межах вимог та доводів касаційної скарги щодо заявлених позовних вимог до поручителя.
23. Дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.
24. Як встановлено судом апеляційної інстанції боржник у рамках здійснення виконавчого провадження щодо примусового виконання рішенням суду звернувся до господарського суду з вимогами:
1) визнати протиправними та неправомірними дії приватного виконавця щодо оцінки описаного та арештованого майна боржника, яка здійснена на підставі звіту про оцінку, наданого суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Вектор оцінки";
2) визнати недійсною оцінку описаного та арештованого майна боржника відповідно до звіту про оцінку, наданого суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Вектор оцінки".
Щодо права боржника на оскарження оцінки нерухомого майна
25. Так, у справі, що переглядається, ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина", яке є боржником у виконавчому провадження, вважає, що дії приватного виконавця порушили його право на визначення дійсної та ринкової вартості майна. При цьому стверджує, що визначена ринкова вартість об'єкта оцінки є недостовірною, заниженою та не відповідає ринковій.
26. У свою чергу ТОВ "Фінансова компанія Траст Фінанс" (стягувач) і приватний виконавець Ткачук Л. М. стверджують, що дії приватного виконавця не порушили прав боржника, оскільки останній не скористався своїм правом на ініціювання процесу рецензування спірного звіту про оцінку майна, як єдиного законодавчо встановленого способу спростування результатів оцінки, а одразу звернувся зі скаргою на дії приватного виконавця до суду.
27. Верховний Суд відхиляє такі доводи ТОВ "Фінансова компанія Траст Фінанс" і приватний виконавця Ткачука Л. М. з таких мотивів.
28. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.
29. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
30. Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
31. Відповідно до положень статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
32. Згідно з пунктом а частини 1 статті 341 ГПК України відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
33. У справі, що переглядається, ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина", яке є боржником у виконавчому провадженні, фактично не погоджується із результатами визначення вартості нерухомого майна та оскаржує оцінку майна.
34. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16 та від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц (на які також посилаються скаржники) зазначила, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
35. Таким чином, в силу наведених норм законодавства та висновків Великої Палати Верховного Суду ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина", яке є боржником у виконавчому провадженні, скористалося своїм правом на оскарження оцінки нерухомого майна в порядку оскарження відповідних дій приватного виконавця.
Щодо суті касаційних скарг
36. Як встановили суди та свідчать матеріали справи, у цьому випадку (зокрема, в в контексті оскаржуваної частини постанови суду апеляційної інстанції) боржник оскаржує оцінку майна в порядку оскарження рішень та дій виконавця.
37. Колегія суддів зазначає, що правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
38. Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" процедура оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлено у статті 12 цього Закону.
39. У частині першій статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
40. За змістом статті 3 зазначеного Закону оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
41. Згідно з частиною шостою статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
42. Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
43. Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442, також є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
44. Отже, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.
45. Згідно з пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.
46. Згідно з пунктом 38 Національного стандарту № 1 для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об'єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.
47. Відповідно до пунктів 48-49 Національного стандарту № 1 для визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у матеріальній формі із застосуванням порівняльного підходу інформація про подібне майно повинна відповідати таким критеріям: умови угод купівлі-продажу або умови пропонування щодо укладення таких угод не відрізняються від умов, які відповідають вимогам, що висуваються для визначення ринкової вартості; продаж подібного майна відбувся з дотриманням типових умов оплати; умови на ринку подібного майна, що визначали формування цін продажу або пропонування, на дату оцінки істотно не змінилися або зміни, які відбулися, можуть бути враховані. Основними елементами порівняння є характеристики подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу тощо. Коригування вартості подібного майна здійснюється шляхом додавання або вирахування грошової суми із застосуванням коефіцієнта (відсотка) до ціни продажу (пропонування) зазначеного майна або шляхом їх комбінування.
48. Так, згідно з положеннями пункту 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.
49. Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
50. Згідно з пунктом 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства (пункт 54 Національного стандарту № 1).
51. За змістом пункту 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
52. Так, серед наведених у касаційній скарзі доводів, скаржники наголошують на тому, що покладаючи в основу оскаржуваної постанови висновок щодо невідповідності звіту про оцінку майна вимогам Національних стандартів № № 1, 2, судом апеляційної інстанції, в порушення вимог статті 86 ГПК України, не було надано належної оцінки доводам ТОВ "Фінансова компанія Траст Фінанс" і приватного виконавця Ткачука Л. М. щодо виконання всіх передбачених цими стандартами процедур, що відображено в звіті про оцінку майна.
53. Як вбачається з оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності у матеріалах справи доказів того, що приватний виконавець чи оцінювач зверталися до боржника чи зберігача майна з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об'єкта для його об'єктивної оцінки, а тому визнав необґрунтованими посилання у звіті на те, що огляд об'єкта оцінки відбувався 24.01.2022. При цьому апеляційний суд зазначив, що нездійснення повного огляду нерухомого майна, могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за заниженою ціною.
54. Колегія суддів вважає такі висновку суду апеляційної інстанції передчасними та такими, що не ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні наявних у справі доказів.
55. Як зазначають скаржники, зберігачем описаного та арештованого майна боржника було призначено представника стягувача згідно з постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13.01.2022 і стягувачем неодноразово зазначалось у письмових та усних поясненнях, що суб'єкту оціночної діяльності ТОВ "Вектор оцінки" був наданий безперешкодний доступ для проведення оцінки описаного та арештованого майна боржника, представником стягувана, оскільки, стягувач був зберігачем дано майна.
56. При цьому скаржники зазначають, що до такого висновку (про який зазначено в пункті 53 цієї постанови) апеляційний суд дійшов, повністю проігнорувавши їх (скаржників) доводи у відповідній частині.
57. Окрім цього, скаржники відзначають, що апеляційний суд, вказуючи на врахування оцінювачем огляду ринку нерухомості для міста Києва за перше півріччя 2020 року, а також те, що зі скріншотів, які наданні оцінювачем неможливо встановити дати, коли таке оголошення було розміщене, безпідставно не врахував та не надав оцінки тому, що аналоги для порівняння були взяті з приміщень, що розташовані в м. Снятин, м. Калуш, м. Калуш, м. Івано-Франківськ і опублікування даних оголошень були здійснені 20.01.2022, 06.01.2022, 30.12.2021, 12.01.2022 відповідно (а.с. 52-55 Звіту про оцінку описаного та арештованого майна боржника).
58. Водночас, зазначаючи про наявність у матеріалах справи висновку іншого суб'єкта оціночної діяльності (ТОВ "ЕКА-Захід"), у якому визначено вищу вартість зазначеного нерухомого майна, суд апеляційної інстанції втім жодним чином не спростував висновків суду першої інстанції щодо різної мети проведеної оцінки ТОВ "Вектор оцінки" (визначення вартості об'єкта оцінки для примусової реалізації на електронних торгах) і ТОВ"ЕКА-Захід" (визначення ринкової вартості об'єкта оцінки для цілей бухгалтерського обліку), що відповідно до позиції суду першої інстанції свідчить про неможливість їх порівняння. Зазначене, в свою чергу, може свідчити про відсутність підстав стверджувати щодо незаконності оцінки, проведеної ТОВ "Вектор оцінки" та неправомірності дій виконавця, що пов'язані із її проведенням за наведеним апеляційним судом підстав.
59. Суд апеляційної інстанції не врахував, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та залежати від настання або ненастання певних обставин, висновки суду мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
60. У частині третій статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
61. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
62. За змістом частини першої статті 73, частин першої, третьої статті 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
63. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).
64. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).
65. Принцип змагальності (статті 13 ГПК України) і принцип рівності сторін (статті 7 ГПК України), що пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
66. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 86 ГПК України).
67. Вирішуючи спір у справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції наведених норм процесуального права враховано не було, висновків суду першої інстанції належним чином не спростовано.
68. Відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
69. За змістом частини першої статті 237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
70. У зв'язку з наведеним, ухвалена у справі постанова зазначеним вимогам процесуального закону не відповідає, оскільки апеляційний суд не дослідив належним чином зібрані у справі докази та не встановив пов'язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, отже, рішення суду апеляційної інстанцій не можна визнати законним і обґрунтованим.
71. Порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України). Викладені у відзиві на касаційні скарги доводи щодо фактичних обставин справи також зводяться до необхідності здійснення Верховним Судом дій, що не передбачені статтею 300 ГПК України (в іншій частині з огляду на викладене у цій постанові вони є передчасними).
72. При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції слід врахувати зазначене у мотивувальній частині цієї постанови, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням учасників справи, якими вони обґрунтовували свої доводи і заперечення під час розгляду скарги ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" на дії приватного виконавця в суді першої і апеляційної інстанції (з урахуванням принципів змагальності сторін і диспозитивності господарського судочинства), і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
73. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
74. Переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку, що наведені вище обставини щодо дослідження та оцінки в сукупності доказів, які є в матеріалах справи, згідно з частиною четвертою статті 310 ГПК є підставою для скасування оскарженої постанови в оскаржуваній частині, а саме щодо визнання протиправними та неправомірними дій приватного виконавця щодо оцінки описаного та арештованого майна і визнання недійсною оцінки, та передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс" і приватного виконавця Виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Любомира Михайловича задовольнити частково.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі № 909/1425/13 в оскарженій частині скасувати.
3. Справу № 909/1425/13 в цій частині направити на новий розгляд до Західного апеляційного господарського.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил