28 липня 2023 року
м. Київ
Справа № 916/2449/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 (колегія суддів: Принцевська Н. М., Колоколов С. І., Таран С. В.) та рішення Господарського суду Одеської області від 17.01.2023 (суддя Петров В. С.) у справі
за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Сервіс"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Парк"; 3) Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесабуд" про визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки,
У 2021 році заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Парк" та Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень № 102 для проектування об'єкту будівництва, затверджених наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 22.06.2020 № 01-06/178.
17.01.2023 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2023, повний текст якої складений 22.06.2023, про відмову в позові.
05.07.2023 заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.07.2023 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Уркевича В. Ю., Чумака Ю. Я.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023 на підставі розпорядження заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 24.07.2023 у зв'язку з обранням судді Уркевича В. Ю. до Великої Палати Верховного Суду та перебуванням судді Чумака Ю. Я. у відпустці, відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі заступник керівника Одеської обласної прокуратури визначив підставою касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Так, у разі подання касаційної скарги на цій підставі скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору.
У постанові від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19 Верховний Суд наголосив на тому, що під час касаційного оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права, касаційна скарга має містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Натомість обґрунтовуючи визначену ним підставу касаційного оскарження, скаржник послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, проте не зазначив щодо якої саме конкретної норми права такий висновок відсутній.
З огляду на зазначене, скаржнику слід належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Крім того, згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 названого Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2 270 грн.
Позовну заяву у цій справі подано у 2021 році, а предметом позову є вимога немайнового характеру. Тож за подання цієї касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4 540 грн (2 270 грн х 200 %).
Проте до касаційної скарги скаржник не додав доказів сплати судового збору в установлених порядку та розмірі, або доказів на підтвердження підстав звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону. У додатках до касаційної скарги скаржник також не зазначив про долучення до неї доказів сплати судового збору, що передбачено пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.
Тому з метою усунення допущених недоліків касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у визначеному розмірі, який має бути перерахований за такими реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.
Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.
Статтею 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Надсилання касаційної скарги листом з описом вкладення є способом забезпечення права учасника справи знати про оскарження судового рішення іншим учасником.
Проте скаржник не додав до касаційної скарги доказів надсилання копії касаційної скарги третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Одесабуд".
За приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 ГПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, касаційна скарга заступника керівника Одеської обласної прокуратури підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням скаржникові строку для усунення цих недоліків шляхом подання суду:
- обґрунтувань підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України;
- доказів сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги у розмірі 4 540 грн;
- доказів надсилання третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Одесабуд" копії касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 17.01.2023 у справі № 916/2449/21 залишити без руху.
2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 та іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення, а також докази про отримання цієї ухвали суду касаційної інстанції.
4. Роз'яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов