25 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 921/286/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Шкарупи Світлани Павлівни
про роз'яснення постанови Верховного Суду від 11.05.2023
у справі № 921/286/22
за позовом Тернопільської міської ради
до 1) суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Шкарупи Світлани Павлівни і 2) Монастирської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Відділ технічного нагляду Тернопільської міської ради,
про скасування державної реєстрації права власності,
(уповноважені представники сторін у судове засідання не з'явилися)
Постановою Верховного Суду від 11.05.2023 за результатами розгляду касаційної скарги суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Шкарупи Світлани Павлівни (далі - відповідачка-1, ФОП Шкарупа С. П.) рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.09.2022 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2023 у справі № 921/286/22 залишено без змін.
До Верховного Суду надійшла заява ФОП Шкарупи С. П. про роз'яснення зазначеної постанови Верховного Суду від 11.05.2023, у якій вона зазначає, що постанова суду касаційної інстанції є незрозумілою в частині розподілу судових витрат, оскільки, на думку заявниці, покладає на неї обов'язок зі сплати судового збору, хоча вона звільнена від його сплати на підстав статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Вивчивши доводи заяви, перевіривши зміст судового рішення, яке заявниця просить роз'яснити, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні заяви ФОП Шкарупи С. П. слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 245 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Виходячи зі змісту наведеної норми роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною 2 статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення яких визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Аналогічна правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 09.07.2018 у справі №911/2050/16, від 10.07.2018 у справі №461/1930/16-ц, від 03.09.2018 у справі №638/11634/17(К/9901/4439/17), від 18.06.2019 у справі № 903/922/17, від 06.10.2020 у справі № 233/3676/19.
Відповідачка-1 у своїй заяві просить роз'яснити резолютивну частину постанови Верховного Суду від 11.05.2023 в частині сплати судового збору скаржницею. Проте, колегія суддів зазначає, що резолютивна частина відповідної постанови не містить будь-якого розподілу судових витрат, який би зокрема підлягав виконанню. Пункт 70 мотивувальної частини цієї постанови, який згадується у заяві про роз'яснення постанови, містить загальний порядок розподілу судових витрат і ніяких зобов'язань на заявницю не покладає (зокрема, з урахуванням положень статті 5 Закону України «Про судовий збір» та висновків, які містяться в ухвалі про відкриття касаційного провадження у цій справі).
Відповідно до частини 4 статті 245 ГПК України про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу.
Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про роз'яснення постанови Верховного Суду від 11.05.2023 у справі № 921/286/22.
Керуючись статтями 234, 235, 245 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У задоволенні заяви суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Шкарупи Світлани Павлівни про роз'яснення постанови Верховного Суду від 11.05.2023 у справі № 921/286/22 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил