27 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/935/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Вронської Г.О., Селіваненка В.П.,
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на ухвалу господарського суду Львівської області від 30.03.2023 та
постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2023
за заявою приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі №914/935/20 за нововиявленими обставинами
за позовом приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"
про стягнення боргу в сумі 425 833 563,56 грн.
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. У провадженні господарського суду Львівської області перебувала справа №914/935/20 за позовом приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго", позивач) до акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (далі - АТ "ДТЕК Західенерго", відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 425 833 563,56 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).
2. Стислий виклад судових рішень, які передували зверненню із заявою
2.1. Рішенням господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі №914/935/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Постановою Верховного Суду від 04.02.2021 суду Львівської області від 17.08.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 у справі №914/935/20 залишено без змін, а касаційну скаргу ПрАТ "НЕК "Укренерго" - без задоволення.
2.3. Судові рішення мотивовано тим, що нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електроенергії не передбачено умовами договору, обов'язок щодо сплати тарифу за передачу, зокрема, щодо обсягів експортованої електричної енергії було запроваджено із прийняттям Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 07.02.2020 №360 "Про затвердження змін до Кодексу системи передачі" (далі - постанова НКРЕКП від 07.02.2020 №360), яка набула чинності 08.02.2020. Враховуючи те, що частиною предмета спору є вимога про стягнення послуг за період липень 2019 року - лютий 2020 року, тобто за період, що передує прийняттю Постанови НКПРЕКП від 07.02.2020 №360, а також те, що відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, правові підстави для стягнення з відповідача відповідної частини заборгованості відсутня.
2.4. Відмовляючи у стягненні плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом решти спірного періоду, господарські суди виходили з того, що на момент прийняття рішення у даній справі, дія Постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 була зупинена ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №640/3041/20 в частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, 6.2, 6.5 глави 6 Розділу ХІ, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, що виключає підстави для нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом решти спірного періоду (березня -травня 2020 року).
2.5. Суди також вказали про те, що нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електроенергії порушує міжнародні зобов'язання України.
2.6. У жовтні 2021 року ПрАТ "НЕК "Укренерго" (Заявник) звернулося до господарського суду Львівської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі №914/935/20.
2.7. Як на підставу для перегляду рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2020 за нововиявленими обставинами Заявник посилався на те, що постановою Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №640/3041/20 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020, якими визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 у частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, 6.2, 6.5 глави 6 Розділу XI, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі.
2.8. Вказані обставини, на думку заявника, є нововиявленою обставиною та підставою для перегляду рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі №914/935/20. Такі нововиявлені обставини ПрАТ "НЕК "Укренерго" вважає істотними для справи, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі позивачу. Істотність для справи полягає в тому, що зазначені нововиявлені обставини безпосередньо стосуються предмета спору і дають можливість прийти до протилежних висновків щодо змісту спірних правовідносин.
3. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.03.2023 (суддя Березяк Н.Є.) у задоволенні заяви ПрАТ "НЕК "Укренерго" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2020 відмовлено повністю; вказане рішення залишено в силі.
3.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 (колегія суддів у складі: Якімець Г.Г., Бонк Т.Б., Бойко С.М.) ухвалу господарського суду Львівської області від 30.03.2023 залишено без змін.
3.3. Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені позивачем у його заяві обставини за своєю суттю не є істотними для вирішення цього спору, а відтак не мають усієї сукупності характерних ознак існування нововиявлених обставин. Наведене виключає можливість перегляду рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі №914/935/20 у порядку статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4. Стислий виклад вимог касаційної скарги
4.1. ПрАТ "НЕК "Укренерго" (скаржник) звернулося Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 30.03.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2023; передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. Аргументи учасників справи
5.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1.1. Скаржник зазначає про те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
5.1.2. Касаційна скарга подана на підставі пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України.
5.1.3. Скаржник наголошує на тому, що саме рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020, якими визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 покладено в основу судового рішення у справі, що підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.
5.1.4. Зокрема, відмову в задоволенні позовних вимог у частині стягнення плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом березня - травня 2020 року, суди мотивували тим, що на момент прийняття рішення у даній справі, дія Постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 була зупинена ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №640/3041/20 в частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, 6.2, 6.5 глави 6 Розділу ХІ, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, а у подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 у справі №640/3041/20, яке залишене без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 у справі №640/3041/20 було визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття вказану постанову НКРЕКП.
5.1.5. Водночас постановою Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №640/3041/20 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020, якими визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 у частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, 6.2, 6.5 глави 6 Розділу XI, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі.
5.1.6. За твердженням скаржника, у цій справі мало місце скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, відповідно до пункту третього частини другої статті 320 ГПК України, є безумовною та єдиною достатньою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
5.1.7. Натомість суди попередніх інстанцій безпідставно взяли до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.08.2022 зі справи №910/9627/20 та застосували положення статей 20 і 41 Договору про заснування ЕС, оскільки така правова позиція фактично вимагає від оператора системи передачі безоплатно та за свій кошт здійснювати експлуатацію та ремонт зазначених повітряних ліній, у тому числі і для забезпечення передачі електричної енергії на експорт в інтересах відповідача, а отже, є необґрунтованим та незаконним втручанням органу державної влади в господарську діяльність і дискримінацією суб'єкта господарювання.
5.1.8. Скаржник наголошує на тому, що Велика Палата Верховного Суду не могла розглядати рекомендації Секретаріату EC як заперечення у цілому правомірності нормативного акта НКРЕКП (постанови №585) та для обґрунтування підстав звільнення сторони від обов'язку оплачувати за фактично надані послуги з передачі (транспортування) ним електроенергії на експорт згідно з укладеним сторонами договором. Натомість Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.09.2021 зі справи №640/3041/20, дійшов висновків про те, що послуги з передачі електроенергії і з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, які сплачують усі учасники внутрішнього ринку енергетики, не можуть бути розцінені станом на сьогодні як додаткові платежі на експортера (пункт 48 постанови).
5.1.9. Крім того, у справі №640/3041/20 Верховний Суд, розглянувши аргументи сторони, у тому числі про застосування висновків Суду ЄС у вказаному рішенні, вже ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову, яке мотивував, зокрема, тим, що це рішення не є джерелом права що застосовує адміністративний суд згідно зі статтею 9 Конституції України та статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України (аналогічні приписи містять і положення статті 11 ГПК України).
5.1.10. Велика Палата Верховного Суду також не розглядала питання законності встановлення для відповідача плати за передачу електроенергії та правомірності розрахунку її розміру (на основі кількості переданих кВт/год, відстані, на яку передається електроенергія чи іншого критерію). Вказане питання мало бути предметом розгляду суду в адміністративній справі і у ній позивач мав доводити, що плата за передачу електроенергії, яку він має вносити за договором, є еквівалентною до оподаткування, оскільки встановлена та розрахована так, як би це не мало бути для стягнення плати за передачу електроенергії.
5.1.11. З огляду на наведене, скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення взагалі не містять належного обґрунтування та фактично ґрунтуються на явно надуманих і необ'єктивних висновках, які спростовуються матеріалами справи та чинним законодавством, оскільки фактичний розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2020 та прийняття судового рішення за результатами її розгляду зведено лише до копіювання рішення у справі №910/9627/20 без надання жодної оцінки доводам та аргументам ПрАТ "НЕК "Укренерго".
5.2. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу
5.2.1. Від АТ "ДТЕК Західенерго" надійшов відзив, в якому відповідач зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
5.2.2. Відповідач у відзиві зазначає, що суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення у справі, дійшли правильного висновку, що обставини, викладені в заяві позивача, не є нововиявленими.
6. Касаційне провадження та розгляд клопотань
6.1. Ухвалою Верховного Суду від 27.06.2023: відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго" на ухвалу господарського суду Львівської області від 30.03.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 зі справи №914/935/20; вирішено здійснювати перегляд зазначених судових актів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
6.2. У зв'язку з відпусткою суддів Колос І.Б. та Малашенкової Т.М. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2023, який наявний в матеріалах справи.
6.3. Також у відзиві АТ "ДТЕК Західенерго" просить Суд здійснити розгляд справи №914/935/20 в рамках касаційного провадження у відкритому судовому засіданні з попереднім повідомленням сторін про місце, дату та час судового засідання.
6.4. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач послався на те, що ця справа має розглядатися у судовому засіданні, оскільки справа має виняткове значення для сторін.
6.5. Розглянувши зазначене клопотання АТ "ДТЕК Західенерго", Верховний Суд відхиляє це клопотання з огляду на відсутність підстав для його задоволення.
6.6. За приписами частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
6.7. При цьому, згідно з частинами п'ятою та шостою статті 301 ГПК України: перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п'ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
6.8. Отже, вирішення питання про проведення судового засідання з повідомленням та викликом учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частинах четвертій і п'ятій зазначеної статті, покладається на власний судовий розсуд касаційної інстанції з огляду на конкретні обставини справи. Жодних інших підстав чи умов, якими має керуватися касаційний суд при вирішенні зазначеного питання, у вказаній нормі не міститься.
6.9. Питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи залежить не від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а від конкретних обставин справи.
6.10. Верховний Суд створив учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
6.11. Водночас заявник (відповідач) не надав Верховному Суду переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
6.12. З огляду на те, що відповідачем обставин, які свідчили б про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи Верховним Судом не виявлено, а заявноиком у клопотанні не наведено переконливих доказів того, що справа є складною та неоднозначною в контексті тлумачення норм матеріального та процесуального права, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання АТ "ДТЕК Західенерго", а справа №914/935/20 підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
7. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7.3. Позивач, як на підставу перегляду рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, посилався на те, що постановою Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №640/3041/20 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020, якими визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 у частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, 6.2, 6.5 глави 6 Розділу XI, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі.
7.4. Ухвала господарського суду Львівської області та постанова Західного апеляційного господарського про відмову у задоволенні заяви позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мотивовані тим, що наведені у заяві обставини не можуть вважатися нововиявленими в розумінні статті 320 ГПК України.
7.5. За висновками судів, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, та певною мірою суд першої інстанції, посилалися на судові рішення у справі №640/3041/20, скасування яких постановою Верховного Суду від 08.09.2021 позивач вважає підставою для перегляду рішення господарського суду за нововиявленими обставинами. Однак, обставини зупинення Окружним адміністративним судом міста Києва дії постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 та її визнання протиправною і нечинною постановою зазначеного суду у справі №640/3041/20, не було єдиною підставою для ухвалення судового рішення у цій справі.
7.6. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив про те, що окремою та самостійною підставою для відмови в задоволені позову у цій справі, слугували висновки суду про те, що нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії порушує міжнародні зобов'язання України, передбачені статтею 41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, ратифікованого Верховної Радою України 15.12.2010, які є частиною національного законодавства України та відсутність обов'язку відповідача, передбаченого договором щодо здійснення такої плати, а не прийняття судових рішень у розгляді справи №640/3041/20 судами адміністративної юрисдикції. Висновки судів у цій частині також обґрунтовані з посиланням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 03.08.2022 зі справи №910/9627/20.
7.7. З огляду на наведене суди і дійшли висновку, що неврахування судового рішення (постанови Верховного Суду від 08.09.2021) у справі №640/3041/20, яке позивач вважає підставою для перегляду рішення суду у цій справі, не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте судом у цій справі (рішення про відмову в задоволенні позову), а отже, факт скасування судового рішення у справі №640/3041/20 позбавлений такої необхідної ознаки існування нововиявлених обставин, як істотність для розгляду справи.
7.8. Так, порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено Розділом IV Главою 3 ГПК України.
7.9. Відповідно до статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
7.10. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
7.11. Згідно з положеннями частини четвертої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
7.12. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п'ята статті 320 ГПК України).
7.13. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані.
7.14. Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін.
7.15. Перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі (пункти 7.4-7.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13).
7.16. Суд виходить з того, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері господарського судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя.
7.17. Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
7.18. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
7.19. При розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку із скасуванням судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду необхідно мати на увазі, що скасування такого рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли суд обґрунтовував дане судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням, адже суд переглядає раніше прийняте ним рішення в межах, в яких нововиявлені обставини впливають на його суть.
7.20. Наведене вище свідчить про сталу та послідовну правову практику Верховного Суду у питанні застосування норм процесуального права, якими визначено порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, зокрема, у випадку скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає такому перегляду.
7.21. Розглядаючи доводи касаційної скарги у контексті правильності застосування пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України, Верховний Суд виходить з того, що в господарському судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.
7.22. Колегія суддів також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 14.04.2021 у справі №9901/819/18, згідно з яким: "…. вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС, які аналогічні положенням пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України, (скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду), суд повинен виходити саме з преюдиційного зв'язку судових рішень. Разом з тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього".
7.23. Як вже зазначалось вище, однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі статті 320 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.
7.24. Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє виснувати, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення у справах "Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України" від 26.06.2018, заява №10640/05, та "Желтяков проти України", від 09.06.2011, заява №4994/04).
7.25. Так, у справі, що переглядається, підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2020 заявником визначено пункт 3 частини другої статті 320 ГПК України, а саме: скасування постановою Верховного Суду від 28.07.2022 у справі № 903/781/21 рішення Господарського суду Волинської області від 02.12.2021 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2022, які стали підставою для ухвалення рішення про відмову в позові у цій справі.
7.26. Верховний Суд зазначає про те, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.08.2018 зі справи №910/24418/16, від 27.06.2019 зі справи №711/2178/17, від 26.01.2022 зі справи №922/3149/18.
7.27. Відтак, скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020, якими визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 у частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, 6.2, 6.5 глави 6 Розділу XI, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі, які спростовували наявність правових підстав для нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом частини спірного періоду (березня -травня 2020 року), є нововиявленою для справи обставиною в розумінні положень пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України, оскільки скасовано рішення суду, на якому ґрунтувались висновки судів у справі №914/935/20 в цій частині та, відповідно потребували дослідження судами попередніх інстанцій на підставі пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України. Оскільки без встановлення цих обставин неможливо стверджувати про доведеність/недоведеність позивачем підстав для нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом частини спірного періоду (березня -травня 2020 року), і як наслідок, про наявність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів за спірний період.
7.28. Водночас, станом на час прийняття рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2020, як судом першої інстанції так і під час перегляду цього рішення судами апеляційної та касаційної інстанції, дія Постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 була зупинена ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №640/3041/20 і за висновками судів, саме такі обставини виключали підстави для нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом решти спірного періоду (березня -травня 2020 року).
7.29. Однак, судами взагалі не надавалась оцінка доводам позивача, викладеним у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у контексті того, що саме у справі №640/3041/20 розглядався спір про відповідність/невідповідність чинному законодавству (чинність) постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360, який у свою чергу впливає на висновки щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом частини спірного періоду (березня -травня 2020 року).
7.30. Вказане свідчить про обґрунтованість доводів касаційної скарги ПрАТ "НЕК "Укренерго" щодо порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного застосування норм матеріально права та ухвалення незаконних рішень.
7.31. Таким чином, суди попередніх інстанцій безпідставно ухилились від розгляду та оцінки вказаних доводів ПрАТ "НЕК "Укренерго", викладених у заяві про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі №914/935/20 за нововиявленими обставинами.
7.32. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 11 ГПК України).
7.33. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
7.34. Відповідно до частин другої, п'ятої статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
7.35. Однак, ухвалені у цій справі судові рішення вищезгаданим вимогам в повній мірі не відповідають.
7.36. Допущені процесуальні порушення є такими помилками, які не забезпечили справедливого розгляду справи. Рішення судів, прийняті з порушенням норм процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про право на справедливий суд.
7.37. Ураховуючи обмеження, визначені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд позбавлений можливості самостійно усунути допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення, оскільки оцінка доказів та достовірне з'ясування усіх фактичних обставин виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених вказаною статтею процесуального закону.
8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
8.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
8.2. Частиною шостою статті 310 ГПК України встановлено, що Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
8.3. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ПрАТ "НЕК "Укренерго", скасування оскаржених судових рішень у справі №914/935/20 та направлення матеріалів цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
8.4. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене у цій постанові, зокрема висновки Верховного Суду щодо підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
9. Судові витрати
9.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення розподіл судових витрат відповідно до положень частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 129, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 30.03.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі №914/935/20 скасувати.
3. Справу 914/935/20 у скасованій частині передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Г. Вронська
Суддя В. Селіваненко