м. Чернівці
28 липня 2023 року Справа № 926/3293/23
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Марущака І.В., розглянувши
заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, місто Київ, код 41084239)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (60152, Чернівецька область, Дністровський район, село Нелипівці, РНОКПП НОМЕР_1 )
про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 196 000,29 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором № 449551-КС-001 про надання кредиту від 06.07.2023 складає 196 000,29 грн, з яких 75 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 109 750,29 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 11 250,00 грн - заборгованість за комісією, а також 214,72 грн судового збору.
Подана заява обґрунтовується неналежним виконанням боржником умов договору № 449551-КС-001 про надання кредиту від 06.07.2023.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 липня 2023 року заяву про видачу судового наказу передано на розгляд судді Марущаку І.В.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
За приписами п. 1 та 6 ч. 1 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства та якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до заяви ТОВ «Бізнес Позика» вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором заявлені до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Відповідно до приписів ст. 51 Цивільного кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 154 ГПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 здійснено 30.08.2022, підстава - власне рішення, про що внесено відповідний запис до Реєстру за №2000310060001004841.
Господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17).
Разом з тим, ч. 2 ст. 12 ГПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв'язку із втратою нею статусу підприємця.
Проте, звертаючись із заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, визначаючи в якості боржника саме фізичну особу - підприємця, заявником не прийнято до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно по відношенню до суб'єктів господарювання та що наказне провадження має чіткі, формальні межі, які не дозволяють врахувати наведені вище обставини, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до правовідносин, що розглядаються, процедури наказного провадження.
Суд зазначає, що визначаючись із подальшими заходами за для захисту своїх прав, заявнику варто врахувати викладену позицію Великої Палати Верховного Суду у взаємозв'язку із сутністю правовідносин, що існували, як під час здійснення боржником підприємницької діяльності, так і після припинення у боржника статусу підприємця та звернутися до суду в межах відповідної форми позовного провадження.
За таких обставин, враховуючи, що ТОВ «Бізнес Позика» звернулось до господарського суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , яка з 30.08.2022 припинила свою підприємницьку діяльність, заявлені ТОВ «Бізнес Позика» вимоги про стягнення заборгованості з останньої як з фізичної особи - підприємця не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку. (ч. 2 ст. 153 ГПК України)
Згідно з ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 147, 150, 151, 152, 153, 175, 234 ГПК України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» у видачі судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором № 449551-КС-001 про надання кредиту від 06.07.2023 в сумі 196 000,29 грн.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено і підписано 28 липня 2023 року.
Суддя І.В. Марущак