79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
28.07.2023 Справа № 914/1569/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Генезіс"
про застосування зустрічного забезпечення
у справі №914/1569/23
за позовом Лего А/С (Lego A/S)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Генезіс"
за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Львівської митниці
про припинення порушення прав інтелектуальної власності, вилучення з цивільного обороту та знищення товару
На розгляд Господарського суду Львівської області в порядку пункту 1 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України (до подання позовної заяви) надійшла заява Лего А/С (Lego A/S) про забезпечення позову.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2023 внаслідок здійсненого автоматизованого розподілу заяву про забезпечення позову передано для розгляду судді Манюку П.Т. Справі присвоєно єдиний унікальний номер: №914/1569/23. Інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу.
Господарським судом Львівської області у складі судді Манюка П.Т. постановлено ухвалу від 22.05.2023, якою заяву Лего А/С (Lego A/S) про забезпечення позову задоволено повністю, а саме забезпечено позов до набрання рішенням суду у справі законної сили, шляхом зупинення митного оформлення Львівською митницею товару (ввезеного за митною декларацією №UА209230/2023/042238): "іграшки дитячі - набори конструкторські з пластику в кількості 11064 штук (код товару 9503003500), а саме: конструктор BLOCKS-CONSTRUCTION BLOCKS GIRL 31-37 PCS DISP (артикули товарів: №492768 в кількості 1296 шт.; №492770 в кількості 1296 шт.; №492771 в кількості 1296 шт.) загальною кількістю 3888 штук; конструктор BLOCKS-CONSTRUCTION BLOCKS GIRL 46-52 PCS DISP (артикули товарів: №492779 в кількості 1026 шт.; №492775 в кількості 1026 шт.; №492774 в кількості 1026 шт.; №492776 в кількості 1026 шт.) загальною кількістю 4104 штук; конструктор BLOCKS-CONSTRUCTION BLOCKS GIRL 90-92 PCS DISP (артикули товарів: №492787 в кількості 768 шт.; №492788 в кількості 768 шт.; №492789 в кількості 768 шт.; №492790 в кількості 768 шт.) загальною кількістю 3072 штук". Країна виробництва - Китай, СN. Відправник/Експортер: Euro Trade SP. Z.O.О SР.К. (реєстраційний код компанії №0000112726). Власник/Одержувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Генезіс", 82400, Львівська обл., місто Стрий, вулиця Крива, будинок 41Б. Декларант: Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙЛОК", 79005, Львівська обл., м.Львів, площа Петрушевича, будинок 3.
В подальшому Лего А/С (Lego A/S) подало до Господарського суду Львівської області позовну заяву із заявленим позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Генезіс" про припинення порушення прав інтелектуальної власності, вилучення з цивільного обороту та знищення товару.
Ухвалою суду від 19.06.2023 відкрито провадження у справі №914/1569/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 31.07.2023, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Львівську митницю (79000, Львівська обл., м.Львів, вул. Костюшка Т., будинок 1, код ЄДРПОУ 43971343).
Ухвалою суду від 30.06.2023 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, ухвалено провести судове засідання, призначене на 31.07.2023, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".
19.07.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Генезіс" подано заяву (вх.№2823/23) про застосування зустрічного забезпечення у справі №914/1569/23.
У зв'язку з перебуванням судді Манюка П.Т. у відпустці, 19.07.2023 було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого заяву (вх.№2823/23 від 19.07.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Генезіс" про застосування зустрічного забезпечення у справі №914/1569/23 передано для розгляду судді Петрашкові М.М.
В поданій заяві (вх.№2823/23 від 19.07.2023) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Генезіс" просить здійснити зустрічне забезпечення позову у господарській справі №914/1569/23 шляхом зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області грошові коштів в сумі 11963,76 євро з метою забезпечення відшкодування збитків, які відповідач може понести в результаті ініціювання спору у даній №914/1569/23.
Розглянувши заяву (вх.№2823/23 від 19.07.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Генезіс" про застосування зустрічного забезпечення у справі №914/1569/23, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 141 Господарського процесуального кодексу України, зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом:
1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;
2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Частиною 3 статті 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Згідно з частиною 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
Як вбачається зі змісту наведених норм, зустрічне забезпечення по своїй суті є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, має на меті забезпечити баланс інтересів сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути внаслідок застосування судом забезпечувальних заходів.
Подаючи заяву про застосування зустрічного забезпечення, відповідач повинен обґрунтувати та довести необхідність його вжиття, що в свою чергу означає, що в такій заяві про вжиття зустрічного забезпечення відповідач повинен зазначити обставини, з якими він пов'язує можливість настання збитків, або прямий причинно-наслідковий зв'язок між такими збитками та забезпеченням позову. При цьому заходи зустрічного забезпечення мають бути співмірними із вжитими заходами забезпечення позову та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. Суд в свою чергу на підставі поданих доказів повинен дослідити наявність прямого зв'язку між вжитими заходами забезпечення позову та можливими збитками відповідача, завданих внаслідок забезпечення позову.
Тобто в даному випадку відповідачу необхідно довести, що такий захід забезпечення позову, як зупинення митного оформлення товару може спричинити понесення відповідачем збитків в сумі 11963,76 євро.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у даній справі є припинення порушення прав інтелектуальної власності, вилучення з цивільного обороту та знищення товару.
Як зазначив відповідач у заяві про застосування зустрічного забезпечення, він є власником відповідного товару загальною вартістю 11963,76 євро, що переміщувався через державний кордон України в митному режимі імпорт. При цьому відповідач зазначає, що внаслідок забезпечення позову він не має можливості володіти, користуватися та розпоряджатися цим товаром, тобто у зв'язку з тим, що на переконання позивача в даному випадку мало місце порушення його прав інтелектуальної власності, відповідач не може реалізовувати свої правомочності, як власник товару.
Як вказано у заяві про застосування зустрічного забезпечення, з урахуванням того, що позивач наполягає на позбавленні відповідача права власності на зазначений товар шляхом його примусового знищення, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Генезіс" вважає за необхідне ініціювати зустрічне забезпечення позову в розмірі вартості товару (шляхом внесення на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області грошових коштів в сумі 11963,76 євро) з метою забезпечення відшкодування збитків, які відповідач може понести в результаті ініціювання позивачем спору у даній справі.
Отже із вищенаведеного вбачається, що можливі збитки у майбутньому відповідач фактично пов'язує із пред'явленням йому позову про припинення порушення прав інтелектуальної власності, вилучення з цивільного обороту та знищення товару.
Суд звертає увагу відповідача на те, що наявність чи відсутність підстав для припинення порушення прав інтелектуальної власності, вилучення з цивільного обороту та знищення товару буде вирішуватись під час розгляду даної справі по суті на підставі поданих сторонами доказів. Разом з тим суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Необхідно зазначити, що питання, пов'язані з безпідставністю (на думку відповідача) позову можливо вирішити лише за результатами розгляду справи по суті, а не в порядку вжиття заходів забезпечення позову (зустрічного забезпечення) (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №911/1695/18).
Отже розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Генезіс" про застосування зустрічного забезпечення, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для її задоволення, оскільки відповідачем не обґрунтовано, а з матеріалів справи не вбачається як саме застосований судом захід забезпечення позову (зупинення митного оформлення товару) може завдати збитків відповідачеві.
Так, відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
При здійсненні судочинства суди зобов'язані застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50 (ратифікована Україною) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Так, стаття 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатує право будь-якої особи на безперешкодне розпорядження своїм майном. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном (у тому числі щодо права розпорядження майном) повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.82, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.86, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Необхідно зазначити, що такий захід забезпечення позову, як зупинення митного оформлення товару не посягає на право власності відповідача і є тимчасовим заходом, адже він вжитий судом до набрання рішенням суду у даній справі законної сили. При цьому у випадку, якщо суд під час розгляду справи по суті дійде висновку про наявність підстав для задоволення позову, такий захід забезпечення позову, як зупинення митного оформлення товару в даному випадку є перешкодою для можливої незаконної реалізації відповідачем цього товару.
У випадку ж якщо суд дійде висновку про відсутність підстав для задоволення позову у даній справі, відповідач зможе реалізувати товар на законних підставах без перешкод, адже вжиті заходи забезпечення позову перестануть діяти після набрання рішенням суду законної сили.
Частиною 1 статті 73 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи наведені норми законодавства, встановлені судом обставини та подані заявником докази, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви про застосування зустрічного забезпечення, оскільки відповідачем не наведено та не обгрунтовано обставин, з якими він пов'язує можливість настання збитків у зв'язку з вжитими заходами забезпеченням позову.
Керуючись статтями 73, 74, 141, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви (вх.№2823/23 від 19.07.2023) про застосування зустрічного забезпечення у справі №914/1569/23.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Петрашко М.М.