Справа № 33-248/2010 р. Головуючий у суді І інстанції Петров Р.І.
Категорія: ч.1 ст. 130 КпАП Головуючий у суді ІІ інстанції Бабич О.П.
20 вересня 2010 року суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області Бабич О.П., за участю особи, яка подала апеляцію - ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровоград справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Кіровського районного суду м. Кіровоград від 29 червня 2010 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, приватний підприємець, який має двох неповнолітніх дітей, і проживає АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та на нього накладено адміністративне стягнення у виді 3000 грн. штрафу.
За змістом постанови, 29 травня 2010 року ОСОБА_3 керував автомобілем «ЗАЗ 1102», держ. номер НОМЕР_1 по вул. Жадова в м. Кіровоград з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме з відповідним запахом з ротової порожнини. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився у присутності свідків, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У заяві ОСОБА_3, посилаючись на норми Кодексу адміністративного судочинства України, просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, оскільки оскаржувану постанову районний суд від нього навмисно приховував, і він, отримавши її несвоєчасно, пропустивши апеляційний строк з поважної причини.
Водночас, в апеляційній скарзі, посилаючись також на норми КАС України, просить скасувати постанову районного суду і винести законне і обґрунтоване рішення. Як доводи своїх вимого зазначає лише те, що суд першої інстанції неналежним чином дослідив всі докази по справі, а саме протокол, і також багато іншого.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_3, який підтримав свою апеляційну скаргу, зваживши доводи апеляційної скарги, вважаємо, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суддею районного суду правильно були встановлені фактичні обставини, за яких сталося наведене вище правопорушення, що відповідає наявним у справі протоколу та долученим до матеріалів справи письмовим доказам (поясненням свідків), достовірність та достатність яких не була поставлена під сумнів у скарзі.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП також були підтверджені, поясненнями самого порушника під час розгляду справи у апеляційній інстанції де він підтвердив, що, дійсно, відмовився їхати на проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння за обставин, вказаних у протоколі працівників державної автомобільної інспекції, про що власноручно зробив відповідний запис у протоколі. Однак зробив це вимушено, оскільки поспішав у підприємницьких справах.
Тобто апеляційні доводи ОСОБА_3 є безпідставними, оскільки не містять належного обґрунтування і суперечать фактичним обставинам справи, які суд першої інстанції встановив.
Накладаючи адміністративне стягнення, суддя, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, те, що той вперше притягається до адміністративної відповідальності, наклав на ОСОБА_3 стягнення, передбачене в санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу, і таке стягнення є виваженим та справедливим.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову судді Кіровського районного суду м. Кіровоград від 29 червня 2010 року про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді 3000 грн. штрафу - залишити без зміни.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного
суду Кіровоградської області Бабич О.П.