Справа № 643/7157/23
Провадження № 2-н/643/824/23
28.07.2023 м.Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Олійник О.О., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію,-
Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за електричну енергію в розмірі 15 616,68 грн., судового збору у розмірі 268,40 грн. та суми за отримання інформаційної довідки з ЄДДР у розмірі 89,62 грн.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу та відповідно до ч. 1 ст. 167 ЦПК України розгляд заяви проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Разом з тим, видати судовий наказ за заявленими вимогами не видається можливим, оскільки наданий суду розрахунок заборгованості протирічить прохальній частині заяви про видачу судового наказу.
Так, з доданої до заяви про видачу судового наказу довідці розрахунку заборгованості за послуги з електричної енергії перед стягувачем вбачається, що споживач ОСОБА_1 за зазначеною адресою по особовому рахунку № НОМЕР_1 мала заборгованість станом на 09.07.2023 року у розмірі 15 616,04 грн. У заяві про видачу судового наказу представник заявника просить стягнути з боржника ОСОБА_1 суму 15 616,68 грн., яка різниться із сумою зазначеною в розрахунку заборгованості.
Підставою для відмови у видачі судового наказу суддя зазначає те, що поданий стягувачем розрахунок протирічить вимогам заявленим у заяві про видачу судового наказу.
Встановлений суддею факт розрахунку дозволяє встановити той факт, що вимоги заявника, викладені у заяві про видачу судового наказу не є безспірними.
З'ясування обставин поданого розрахунку стягувача виходить за межі наказного провадження, де суддя виключно перевіряє достовірність та точність заборгованості, яку подає стягувач, а тому вирішення вказаного питання можливе виключно у порядку позовного провадження.
Підставою для відмови у видачі судового наказу суддя вказує п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, а саме подання заяви стягувачем з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України, а конкретно відсутність належних доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, що передбачено п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України.
Частиною третьою статті 165 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказаного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
На підставі ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись п. 4 ч. 3 ст. 163, ч. 2 ст. 164, п. 1 ч.1, ч. 2 та ч. 3 ст. 165, ч. 1 ст.166, ст.ст. 260-261, п. 1 ч.1 ст. 353 ЦПК України, суддя
У видачі судового наказу за заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за електричну енергію - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя - О.О. Олійник