Рішення від 27.07.2023 по справі 638/2807/23

Справа № 638/2807/23

Провадження № 2/638/2654/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Теслікової І.І.,

за участі секретаря судових засідань - Кисловської О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного комерційного підприємства «Харківське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» (Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства) про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який в подальшому було подано в зміненій редакції, до Державного комерційного підприємства «Харківське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» (Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства), яким просить суд стягнути з відповідача на її користь суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, що складає 115006,02 грн та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 48288,24 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що з 28.08.1996 по 05.12.2022 позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем. Під час перебування в трудових відносинах відповідачем була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 115006,02 грн., 05.12.2022 позивачка була звільнена за власним бажанням, згідно наказу №12-05/к від 05.12.2022. При звільненні відповідач не здійсним остаточний розрахунок з нею. Станом на 27.02.2023 заборгованість по заробітній платі без урахування податків складає 115006,02 грн. У зв'язку з тим, що відповідач не здійснив повний розрахунок при звільненні, та враховуючи, що стягненню підлягає середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, просить стягнути середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 48288,24 грн.

Ухвалою від 11 квітня 2023 року вказана позовна заява залишена без руху та на їх виконання позивачем надано позовну заяву в новій редакції.

Ухвалою від 02 травня 2023 року відкрито провадження по справі, вирішено розгляд даної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 27 липня 2023 року вирішено про заочний розгляд справи.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до наказу Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства №12-05/к від 05.12.2022 вбачається, що ОСОБА_1 , диспетчер взуттєвого цеху, звільнено 05 грудня 2022 року за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком, ч.1 ст.38 КЗпП України. Відповідно до ст.83 КЗпП України виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 23 календарних дні щорічної відпустки. Відповідно до Положення про виплату одноразової допомоги, які переходять на пенсію за віком або по інвалідності (додаток №16 до Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства на 2018-2019 роки), виплатити ОСОБА_1 одноразову допомогу за 25 років безперервної роботи на підприємстві (а.с. 7).

Згідно повідомлення голови комісії з реорганізації Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства №03/10-34 від 18.01.2023 ОСОБА_1 повідомлено, що наказом Міністерства соціальної політики України від 11 січня 2023 року №12 «Про реорганізацію Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства» прийнято рішення реорганізувати Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, яке розташоване за адресою: 61017, м.Харків, вул.Котлова, 112 ( код за ЄРДПОУ 03187743), шляхом його перетворення на Державного комерційного підприємства «Харківське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство».

Згідно довідки про заборгованість №03/51 від 27.02.2023 вбачається, що ОСОБА_1 , 1959 року народження, працювала на Харківському казенному експериментальному протезно-ортопедичному підприємстві диспетчером взуттєвого цеху. Станом на 27.02.2023 у відповідача рахувалася наступна заборгованість перед ОСОБА_1 : без урахування податків, тобто сума до видачі у сумі 115006,02 грн.; з урахуванням податків у сумі 144661,66 грн. (а.с.9)

Згідно розрахункових листів ОСОБА_1 за грудень 2021 року та січень 2022 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 464,31 грн. /5179,62+5035,26/:22/ (а.с. 21, 22).

Суд звертає увагу, що між сторонами виник спір у сфері трудових відносини працівника із роботодавцем (власником або уповноваженим ним органом), який пов'язаний із виплатою заборгованості по заробітній платі, що врегульовано нормами Конституції України та Кодексу законів про працю України (далі КЗпП).

Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.

Відповідно до ч.1 ст. 3 та ст. 4 Кодексу законів про працю України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно частини 1 статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною 5 статті ст.97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

У відповідності до вимог ч. 1 ст.115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Ця ж норма пролонгована змістом частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці».

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем вказаних вимог закону дотримано не було, заробітна плата у встановлені строки позивачці не виплачувалася.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином.

В даних правовідносинах судом встановлено наявність трудових відносин між позивачем та відповідачем.

Також, виходячи із наданих позивачкою доказів вбачається, що відповідач не провів з нею у день звільнення всіх належних розрахунків, зокрема не виплатив заробітну плату у сумі 115006,02 грн.

При розгляді вимог щодо стягнення середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

В свою чергу, статтею 116 КЗпП визначено строки протягом, яких власник або уповноважений ним орган повинен провести розрахунок із звільненим з роботи працівником, такий розрахунок по виплаті звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день його звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі статтею 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, підприємство повинне виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Далі оцінюючи надані докази суд враховує, що виходячи із загальних правил доказування в цивільному процесі, які ґрунтуються на статтях статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас у справах, що випливають з трудових відносин тягар доказування правомірності прийнятих рішень, вчинених дій покладається, як правило, на роботодавця (див. для прикладу постанову Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі № 207/1385/16-ц (провадження № 61-23193св18)).

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з грудня 2022 року по квітень 2023 року (згідно позовних вимог 104 робочі дні) становить 48288,24 грн.

Суд визначає зазначену суму без утримання податків й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

В даному випадку надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача коштів.

З іншої сторони відповідачем суду не надано доказів, які б спростовували позовні вимоги.

Виходячи з вищевикладеного, суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на викладене, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за задоволеною позовною вимогою про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 1073,60 грн., та на користь ОСОБА_1 у розмірі 1073,60 грн. за позовною вимогою про стягнення середнього заробітку.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 141, 223, 258-259, 263 265, 280-283 ЦПК України, ст.ст.3 ,4, 47, 94, 97, 116, 117 КЗпП України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з Державного комерційного підприємства «Харківське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» (Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства) на користь ОСОБА_1 суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, що складає 115006 (сто п'ятнадцять тисяч шість) грн. 02 коп.

Стягнути з Державного комерційного підприємства «Харківське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» (Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 48288 (сорок вісім тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 24 коп., визначивши зазначену суму без утримання податків й інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Державного комерційного підприємства «Харківське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» (Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства) на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Стягнути з Державного комерційного підприємства «Харківське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» (Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства) на користь держави судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: Державне комерційне підприємство «Харківське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» (Харківське казенне експериментально протезно-ортопедичне підприємство), місцезнаходження: м.Харків, вул.Велика Панасівська, 112, код ЄДРПОУ 03187743.

Суддя Теслікова І.І.

Попередній документ
112477534
Наступний документ
112477536
Інформація про рішення:
№ рішення: 112477535
№ справи: 638/2807/23
Дата рішення: 27.07.2023
Дата публікації: 31.07.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (05.09.2023)
Дата надходження: 06.04.2023
Предмет позову: про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заборітку за затримку розрахунку при звільненні