Справа № 615/1273/23
Провадження № 2/615/213/23
28 липня 2023 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Токмакової А.П.,
секретаря судового засідання - Партола О.Є.,
перевіривши під час вирішення питання про відкриття провадження у справі в приміщенні суду міста Валки Харківської області матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Валківська міська рада Харківської області про визнання шлюбу та заповіту недійсним,
встановив:
06.07.2023 представник позивачки ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений 05.10.2005 сільським головою Минківської сільської ради Валківського району Харківської області Ладоненко Н.Ф. за реєстровим номером 103; визнати недійсним шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зареєстрований 15.09.2012 Минківською сільською радою Валківського району Харківської області, актовий запис №1.
Перевіривши матеріали позовної зави, заявляю самовідвід з наступних підстав.
В моєму провадженні перебувала цивільна справа №615/353/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Валківська міська рада Харківської області, де позивачка просила, зокрема, визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 , складений 05.10.2005 та посвідчений сільським головою Минківської сільської ради Валківського району Харківської області Ладоненко Н.Ф. за реєстровим №103; визнати недійсним шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зареєстрований 15.09.2012 Минківською сільською радою Валківського району Харківської області, актовий запис №1, зареєстрований в реєстрі 28.09.2012 за №00081761366.
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 25.08.2022 в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним заповіту та шлюбу відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 01.06.2023 залишено без змін, в цей же день набрало законної сили та звернуто до виконання.
Отже, суд пов'язаний власною позицією щодо спірних відносин, що може викликати сумніви в об'єктивності судді.
Ст.126 Конституції України встановлено, що незалежність і недоторканість судді гарантується Конституцією і законами України. Вплив на суддю в будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий суд, яке полягає, зокрема, у забезпеченні розгляду справи незалежним і безстороннім судом, що також закріплено і національним законодавством.
Одним із способів забезпечення та гарантування незалежності і безсторонності судового розгляду є інститут відводу, який полягає у тому, що кожна із сторін судового провадження за наявності для того визначених законом підстав має право заявити відвід або самовідвід.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає самовідводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
З урахуванням відсутності законодавчо визначених критеріїв обґрунтованості таких сумнівів, що пов'язується із їх можливим виникненням у кожному окремому судовому провадженні в залежності від певних об'єктивно існуючих обставин, поведінки судді, його переконань, інших чинників, при розгляді відповідної заяви про відвід, суд вважає за доцільне зазначити, що такі критерії в певній мірі закріплені Бангалорськими принципами поведінки судді від 19.05.2006, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року №2006/23, а також Кодексом суддівської етики, затвердженим XI черговим з'їздом суддів України від 22.02.2013.
В ст.10,15 Кодексу суддівської етики визначено, що суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Згідно п.1.3 Бангалорських принципів суддя повинен не тільки виключати будь-які взаємовідносини, що не відповідають посаді, чи втручання з боку органів законодавчої та виконавчої влади, а й робити це так, щоб це було зрозуміло навіть сторонньому спостерігачу.
П.2.5. Бангалорських принципів закріплене правило, за яким суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.
Виникнення сумніву у неупередженості судді не завжди пов'язується із якимись реально існуючими порушеннями, допущеними суддею, і для констатації того факту, що суддя не може брати участі у судовому провадженні та його відводу із цієї підстави іноді достатньо самого факту виникнення сумніву у неупередженості судді як в учасника судового провадження, так і у сторонньої особи.
Критерії незалежності та об'єктивності суду, а також сумніви в безсторонності суду, як підстава для відводу судді, неодноразово були предметом розгляду ЄСПЛ, який у справах «Моріспроти Франції» (Morice vs France №29369/10,п.73), «Паунович проти Сербії» (Paunovic vs Serbia №54574/07,п.35) зазначив, що у разі виникнення сумнівів у відсутності неупередженості судді, його безсторонність слід оцінити за суб'єктивними і об'єктивними критеріями, зауваживши, що за суб'єктивний критерій повинні братися до уваги особисті переконання і поведінка певного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі, а об'єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості.
Відповідними рішеннями у справах «Паунович проти Сербії» (Paunovic vs Serbia № 54574/07), «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein vs Switzerland № 33958/96), «Томан проти Швейцарії» (Thomann vs Switzerland № 33/1995/539/624) з приводу об'єктивного критерію ЄСПЛ звернув увагу на необхідність встановлення, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.
Слід зазначити, що вирішальним є те, чи може це побоювання бути об'єктивно виправданим. У зв'язку з цим, як зазначив ЄСПЛ за результатами розгляду справ «Де Куббер проти Бельгії» (Cubber vs Belgium, №9186/80 п.26), «Мікаллеф проти Мальти» (Micallef vs Malta №17056/06 п.98), «Волков проти України» (Volkov vs Ukraine №21722/11, п.106), «Денисов проти України» (Denisov vs Ukraine №76639/11 п.63), необхідно мати на увазі, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну значимість або, іншими словами, "справедливість повинна бути не тільки справедливою, вона також повинна бачитися такою".
Впевненість у необ'єктивності судового розгляду і невпевненість в об'єктивності такого розгляду має суттєву різницю, а тому сумнів, як такий сам по собі, не є підтвердженням певної упередженості судді. Його виникнення і існування лише свідчить про те, що учасники судового провадження, а також сторонні особи не можуть з впевненістю стверджувати про об'єктивність судового розгляду.
Враховуючи вимоги ст.6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, яка передбачає право сторін на справедливий, незалежний і безсторонній суд, з метою уникнення у сторін сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості суду, вважаю за необхідне заявити самовідвід.
Керуючись ст.ст.40,259-261 ЦПК України, суддя
Самовідвід судді Токмакової Алли Петрівни - задовольнити.
Цивільну справу №615/1273/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Валківська міська рада Харківської області про визнання шлюбу та заповіту недійсним передати до канцелярії Валківського районного суду Харківської області для передачі іншому судді, визначеному в порядку ст.33 ЦПК України.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя А.П. Токмакова