Справа № 346/3836/23
Провадження № 1-в/346/270/23
28 липня 2023 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого-судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника адміністрації колонії ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 , громадянину України, освіта середня, засудженому 08.10.2012 року Крайовим судом в Усті-на-Лабі Чеської Республіки за §219 ч.1, ч.2, літ. «h» КК Чеської Республіки і відповідно до §219 ч. 2 КК Чеської Республіки призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років. Ухвалою Крайового суду в Усті-на-Лабі від 11.03.2013 року ОСОБА_5 зараховано у покарання у вигляді позбавлення волі тримання під вартою з 16.09.2011 року по 04.11.2011 року, з 20.12.2011 року по 18.02.2013 року, а також покарання, виконане в період з 04.11.2011 року по 20.12.2011 року. Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 17.06.2020 року приведено вирок Крайового суду в Усті-на-Лабі Чеської Республіки від 08.10.2012 року відносно ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого пунктом «h» частини 2 статті 219 Кримінального кодексу Чеської Республіки у відповідність із законодавством України та вважати ОСОБА_5 засудженим за пунктом 6 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України до 11 років позбавлення волі. Строк відбування покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_5 рахувати з 19.02.2013 року, -
початок строку: 19.02.2013 р.
кінець строку: 19.02.2024 р.
в поданні зазначено, що під час тримання в місцях позбавлення волі в Чеській Республіці ОСОБА_5 не допускав порушення режиму утримання, дисциплінарні стягнення не накладалися, заохочення йому не оголошувались. З 15.12.2020 року він відбуває покарання в ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)», за час відбування якого допускав порушення установленого порядку відбування покарання, за що 2 рази застосовувались дисциплінарні стягнення, які на даний час погашені. Залучається до виконання робіт по благоустрою установи виконання покарань, до робіт відноситься добре. Оголошено 3 заохочення. До негативних вчинків інших засуджених ставиться критично, в індивідуальних бесідах відвертий, розсудливий, на зауваження реагує спокійно, приймає виважені рішення. У відношенні до представників адміністрації колонії завжди тактовний та ввічливий. Вину у вчиненому злочині визнав повністю, виконавчі листи не поступали. Засуджений відбув 3/4 строку призначеного покарання, став на шлях виправлення. Тому наявні підстави для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Представник адміністрації колонії в судовому засіданні подання підтримав.
Засуджений в судовому засіданні просить подання задовольнити та замінити йому невідбуту частину покарання на більш м'яке, а саме у виді виправних робіт. З відповідними заявами щодо офіційного працевлаштування він до установи не звертався, виконував роботи по благоустрою місць позбавлення волі 2-3 години в день.
Захисник вказане подання підтримує, оскільки вважає, що засуджений став на шлях виправлення, адже він відбуває покарання з 2011 року, за час тримання в місцях позбавлення волі в Чеській Республіці не допускав порушень, а накладені на нього стягнення 18.12. та 30.12.2020 року, що мали місце після прибуття в ДУ "Коломийська ВК (№41)",погашені у встановленому порядку, після яких його поведінка покращилася, він залучається до робіт по благоустрою установи, про що вказано в характеристиках та поданні установи, рівень ризику повторного вчинення кримінального правопорушення у нього низький, в ухвалі суду від 15.08.2022 року вказано, що він стає на шлях виправлення. Крім того, в матеріалах особової справи наявна довідка підприємства щодо гарантування його працевлаштування після звільнення з місць позбавлення волі, датована 2022 роком, та при наявності сумнівів може бути перевірена.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що відсутні підстави для задоволення подання, в тому числі для заміни покарання на більш м'яке як у виді виправних робіт, так і обмеження волі, оскільки для вирішення питань такого роду слід брати до уваги весь строк відбування покарання та поведінку засудженого, а з матеріалів його особової справи вбачається, що до останнього були неодноразово застосовані стягнення, а також відмови судом у заміні покарання на більш м'яке та умовно-дострокового звільнення, як такому, що не довів свого виправлення. Ініціативи щодо офіційного працевлаштування засуджений не виявляв, а виконував роботи по благоустрою установи не більше 2 годин в день.
Вивчивши матеріали, які наявні в особовій справі засудженого, заслухавши пояснення вказаних учасників, суд дійшов таких висновків.
Згідно із п.3 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Відповідно до положень ч.1 ст.82 КК України невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Згідно з ч.3 цієї статті заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення, а згідно з п.3 ч. 4 вказаної статті заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила нове умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Умовами застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким є: 1) засуджений відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі; 2) він став на шлях виправлення; 3) він фактично відбув встановлену ч. 4 ст. 82 частину призначеного судом покарання.
Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.
В судовому засіданні встановлено, що засуджений ОСОБА_5 з 15.12.2020 року відбуває покарання в Державній установі «Коломийська виправна колонія (№41)» згідно з вироком Крайового суду в Усті-на-Лабі Чеської Республіки від 08.10.2012 року з урахуванням ухвали Рахівського районного суду Закарпатської області від 17.06.2020 року, якою приведено вирок вказаного суду від 08.10.2012 року відносно ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого пунктом «h» частини 2 статті 219 Кримінального кодексу Чеської Республіки у відповідність із законодавством України та вважати ОСОБА_5 засудженим за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України до 11 років позбавлення волі. На час розгляду вказаного подання відбув більше 3/4 призначеного судом строку покарання.
В той же час, однією із обов'язкових умов для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким є доведеність засудженим, що він став на шлях виправлення.
Суд доходить висновку про наявність лише формально-юридичних підстав для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким і відсутність в повному обсязі оціночних підстав для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням засудженому ОСОБА_5 .
Крім того, при вирішенні даного питання судом враховані положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» в якій передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення.
З характеристики на засудженого ОСОБА_5 вбачається, що останній в місцях позбавлення волі перебуває з 16.09.2011 року. Під час тримання в місцях позбавлення волі в Чеській Республіці не допускав порушення вимог режиму утримання, дисциплінарні стягнення не накладались, заохочення не оголошувались. З 15.12.2020 року відбуває покарання в ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)», за час відбування якого допускав порушення умов та відбування покарання, двічі застосовувалися дисциплінарні стягнення, які погашені, оголошено 3 заохочення. Залучається до виконання робіт по благоустрою установи виконання покарань, до роботи відноситься добре. В індивідуальних бесідах відвертий, розсудливий, за характером спокійний, врівноважений. У відношенні до представників адміністрації колонії завжди тактовний та ввічливий. Приймає участь реалізації програми диференційованого виховного впливу на засуджених «Підготовка до звільнення». Вину у вчиненому злочині визнав повністю, виконавчі листи не поступали. 06.01.2021 року засіданням комісії йому відмовлено у застосуванні ст.101 КВК України як такому, що не стає на шлях виправлення; 06.01.2021 року - у застосуванні ст.82 КК України як такому, що не став на шлях виправлення; 03.06.2021 року - у застосуванні ст. 81 КК України - як такому, що не довів свого виправлення (а.с.2, арк. особ. справи № 49, 50, 56, 67).
Згідно з довідкою про заохочення та стягнення засудженого ОСОБА_5 останньому оголошено 3 заохочення у виді подяки: 04.01.2022 року - за виконання покладених обов'язків та дотримання правил трудового розпорядку; 04.04.2022 року - за добросовісне відношення до праці та проведення культурно-просвітницьких, спортивно-оздоровчих заходів; 04.04.2023 року - за виконання покладених обов'язків та дотримання правил поведінки. Згідно з ч. 14 ст. 134 КВК України дисциплінарних стягнень не має ( а.с. 3 ).
В довідці про заохочення та стягнення засудженого від 16.06.2022 року зазначено, що до ОСОБА_5 , крім вищевказаних заохочень від 04.01.2022 року та 04.04.2022 року, застосовано 2 стягнення: 18.12.2020 року (попередження) за відмову від чергування по ДКДіР; 30.12.2020 року (14 діб ДІЗО) за невиконання законних вимог персоналу УВП (арк. особ. справи № 35, 37, 48, 90, 120).
Згідно з даними подання щодо застосування заходу стягнення та рішення дисциплінарної комісії ДУ «Коломийська ВК (№41)» від 18.06.2021 року, а також подання та рішення цієї комісії від 06.07.2021 року вирішено провести двічі бесіди профілактичного характеру з ОСОБА_5 за порушення розпорядку дня установи, а також куріння у невстановленому місці (арк. особ. справи № 68, 75, 76, 81).
Відповідно до даних довідок завідувача медичної частини від 30.12.2020 року, 31.05.2021 року, 31.01.2022 року, 15.06.2022 року та 15.06.2023 року ОСОБА_5 працездатний із працевлаштуванням (а.с.10, арк. особ. справи № 55, 66, 94, 122).
Згідно з даними довідки № 187 про працевикористання засудженого ОСОБА_5 за період з грудня 2020 року по червень 2023 року у відповідній графі відсутні будь-які дані, що стосуються його працевлаштування; зі змісту характеристики, залучався до виконання робіт по благоустрою установи виконання покарань, що не може свідчити про належне доведення того, що він став на шлях виправлення (а.с. 11, 2 ).
Суд звертає увагу, що 06.01.2021 року засіданням комісії установи з розгляду питання щодо застосування до засуджених умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення по хворобі, встановлення адміністративного нагляду, помилування, амністії та переводу до дільниці соціальної реабілітації, ОСОБА_5 відмовлено у застосуванні ст.101 КВК України як такому, що не стає на шлях виправлення; 06.01.2021 року - у застосуванні ст.82 КК України як такому, що не став на шлях виправлення; 03.06.2021 року - у застосуванні ст. 81 КК України - як такому, що не довів свого виправлення (арк. особ. справи № 49, 50, 56, 67).
Ухвалами Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.06.2022 року та 15.08.2022 року (залишеною без змін Івано-Франківським апеляційним судом від 19.10.2022 року) відмовлено відповідно в задоволенні подання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким ОСОБА_5 у зв'язку з відсутністю доказів, що він став на шлях виправлення, а також про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі, оскільки засуджений своєю поведінкою і ставленням до праці виправлення не довів (арк. особ. справи № 44-45, 53-54,57-58).
Слід зазначити, що застосування заходів заохочення полягає в тому, що основною підставою для прийняття рішення про їх застосування повинна бути об'єктивна оцінка всієї правомірної поведінки засудженого під час відбування покарання.
Суд звертає увагу на те, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є його обов'язком відповідно до ст. 9 КВК України.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Відповідно до ч.2 ст.67 КВК України встановлено, що засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні засудженим вимог режиму, його участі в самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вимог адміністрації установи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні засуджених.
Під сумлінним ставленням до праці необхідно розуміти добропорядне, відповідальне та чесне ставлення до покладених на особу трудових обов'язків; працьовитість, додержання правил трудового розпорядку, вимог трудового законодавства, правил охорони праці та техніки безпеки; бережливе використання певного обладнання, інструментів, матеріалів тощо.
Суд враховує, що засуджені до позбавлення волі залучаються до робіт з благоустрою установ, слідчих ізоляторів і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення установ та слідчих ізоляторів продовольством. До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості в неробочий час і не більш як на дві години на день.
Враховуючи наведене, суд вважає, що залучення засудженого до виконання робіт з благоустрою, які не перевищують дві години на день, які він виконував не за власним бажанням, а виключно в порядку черговості, встановленому виправною колонією, не свідчить про стійке сумлінне і зразкове ставлення засудженого до праці, а також те, що він став на шлях виправлення.
Прийняття рішення про заміну покарання більш м'яким не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Згідно з вимогами чинного законодавства, яке регламентує порядок застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, даному звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу довели своє виправлення та стали на шлях виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності. Під час розгляду подання не наведено конкретних переконливих даних про те, що процес виправлення засудженого досягнув тієї стадії, на якій відбування призначеного покарання перестає бути доцільним і його подальше виправлення можливе в умовах перебування на волі.
Проаналізувавши зміст наведених документів, суд дійшов висновку про відсутність доказів того, що засуджений став на шлях виправлення.
На підставі наведеного, ст.6 КВК України, ст.82 КК України, керуючись ст. ст. 336, 537, 539 КПК України, суд, -
в задоволенні подання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким ОСОБА_5 , засудженому 08.10.2012 року Крайовим судом в Усті-на-Лабі Чеської Республіки з урахуванням ухвали Рахівського районного суду Закарпатської області від 17.06.2020 року, якою приведено вирок Крайового суду в Усті-на-Лабі Чеської Республіки від 08.10.2012 року відносно ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого пунктом «h» частини 2 статті 219 Кримінального кодексу Чеської Республіки у відповідність із законодавством України та вважати ОСОБА_5 засудженим за пунктом 6 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України до 11 років позбавлення волі, - відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.
Суддя: ОСОБА_1